США посилять протиракетний щит ОАЕ: що відомо про ППО THAAD, яка може збивати балістику
Фото: установка THAAD (Міноборони США)
Lockheed Martin Space за 211,435 мільйона доларів виробить нові пускові установки протиракетного комплексу THAAD у конфігурації Configuration 3 для Об'єднаних Арабських Еміратів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Army Recognition.
Що передбачає новий контракт
Модифікація P00082 до контракту HQ0147-19-C-5001, укладеного в межах програми іноземних військових продажів (Foreign Military Sales), передбачає постачання ОАЕ пускових установок THAAD нового стандарту C3.
Кожна така установка несе вісім ракет-перехоплювачів, які уражають балістичні цілі методом прямого кінетичного влучання (hit-to-kill). Контрактуючою стороною виступає Агентство протиракетної оборони США (MDA), а поява стандарту C3 безпосередньо пов'язана з новою апаратною базою, яку включає програмна збірка THAAD System Build 5.0.
За описом бюджетних документів MDA, оновлення Configuration 3 покликане замінити застаріле обладнання, усунути вразливості кібербезпеки та підвищити ремонтопридатність системи, а Build 5.0 додатково включає оновлення інтерфейсу Link 16 та інтеграцію програмного забезпечення Common X-Band 6.0 для радара AN/TPY-2.
Навіщо ОАЕ розширюють мережу THAAD
Модернізація вписується у ширший перехід до розосередженої архітектури THAAD: MDA розробляє концепцію Radio Frequency Remote THAAD Launcher, яка дозволяє елементам вогневого контролю підтримувати радіочастотний зв'язок із пусковими установками, віддаленими від основної позиції батареї.
Для ОАЕ такий підхід відповідає географічному розташуванню об'єктів, які потребують захисту, — авіабаз, портів, енергетичної інфраструктури та густонаселених міст у різних частинах країни.
Розосередження пускових установок ускладнює для супротивника виведення з ладу цілої батареї одним ударом і розширює можливості перехоплення кількох балістичних ракет, що атакують з різних напрямків одночасно.
Актуальність цього підходу підтвердив досвід ОАЕ під час протистояння з Іраном у 2026 році, коли країна зіткнулася з масованими атаками балістичних ракет і дронів по військових, енергетичних та цивільних об'єктах, що показало залежність протиракетної оборони не лише від радарів і перехоплювачів, а й від здатності витримувати повторні удари протягом тривалого часу.
Питання ракетного озброєння для систем протиповітряної та протиракетної оборони останніми місяцями активно обговорюється й у контексті України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська команда розраховує до кінця 2026 року отримати технічну можливість самостійно виробляти ракети для систем ППО, зокрема працює над ліцензіями на виробництво ракет для комплексів Patriot.
Водночас перемовини між Києвом і Вашингтоном щодо локалізації такого виробництва просуваються нерівномірно: попри домовленості, досягнуті на полях саміту НАТО в Анкарі, посол США в НАТО Метью Вітакер уточнив, що офіційної ліцензії на виготовлення перехоплювачів Patriot Україна поки не отримала.
