Попри те, що приватизація службового житла в Україні прямо заборонена на рівні закону, її проводять через певні "лазівки" у законодавстві ще з 90-тих років. Як наслідок, фонди державного, комунального і відомчого службового житла майже вичерпані, відтак можливість використовувати цей інструмент вирішення житлового питання тих, хто потребує житла по роботі, дуже обмежена.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на коментар голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга Народу" Олени Шуляк у колонці для Новини.LIVE.
За її словами, радянський централізований підхід до житлової політики, за якого держава розподіляє житло, а громадяни очікують його безоплатного отримання, досі визначає українські реалії, особливо у сфері службового житла.
А механізм "роздержавлення" перетворив його на спосіб безоплатної приватизації, тоді як для тих, хто справді потребує житло воно залишається недоступним.
Як пояснює Олена Шуляк, після звільнення працівника службове житло мало б переходити новому співробітнику, але на практиці його часто приватизовують. Хоча це прямо заборонено законодавством, існує лазівка: приватизувати можна житло, яке перестало бути службовим.
"Це відкриває двері для зловживань, коли навіть працівники з достатніми доходами чи вже наявною власністю безоплатно приватизують житло, призначене для службових потреб", – наголосила вона.
Парламентарка додала, що типовою практикою є оформлення квартир на викладачів академій, суддів чи їхніх помічників, які вже мають власну нерухомість. Після переведення в категорію "неслужбового" житло приватизується, тому держава у підсумку втрачає ресурс, а лікарі чи вчителі, готові працювати в громадах, не отримують підтримки.
Інша законодавча прогалина, яка постійно скорочує кількість службового житла – неможливо виселити пільгові категорії населення, не забезпечивши їх альтернативним пільговим житлом. Оскільки такого альтернативного житлового фонду часто просто не існує, пояснила Шуляк, ці люди продовжують проживати в службових квартирах.
"Тобто, проблема нестачі фонду соціального житла підживлює проблему відсутності житла службового. Усе це підриває довіру до державних інституцій і не дозволяє службовому житлу виконувати свою соціальну функцію – залучати та утримувати кадри", – наголосила Олена Шуляк.
Нардепка зазначила – українські реалії суперечать тому, як реалізується політика службового житла у ЄС і світі загалом.
Так, згідно з результатами дослідження кращих міжнародних практик використання службового житла, яке проводить аналітичний центр "Інститут житла", у світі цей інструмент використовують здебільшого у якості тимчасового житла, яке надається в оренду тим, хто за характером роботи повинен проживати поруч.
"Саме такий підхід ми заклали у законопроєкт №12377, який має змінити ці рудименти – "Про основні засади житлової політики". Він передбачає, що службове житло почне відіграватиме свою справжню роль – тимчасового житла, яке надається в оренду тим, хто за характером роботи повинен проживати поруч”, – зазначила Шуляк.
Вона додала, що мета пропонованих змін – не заміщувати соціальне житло, а слугувати ефективним інструментом для забезпечення кадрами, необхідними громадам та державі.
Водночас важливо і те, що службове житло не підлягатиме приватизації і надаватиметься лише на період виконання службових обов’язків, що має унеможливити зловживання.
Перелік категорій осіб, хто матиме право на таке житло, для державного фонду визначатиме Кабмін, а для місцевих – самі громади.
Нардепка каже, що новий підхід не обмежує права громадян. Навіть проживаючи в службовому житлі, людина зможе одночасно брати участь у державних програмах підтримки, що передбачають придбання власного житла. Це стимулює економічну активність: якщо людина достатньо заробляє, вона може поступово накопичувати на власну квартиру.
"Службове житло стає тимчасовим рішенням, яке допомагає розв’язати нагальне житлове питання та готує людину до самостійного забезпечення житлом у майбутньому", – резюмувала Олена Шуляк.
Раніше Олена Шуляк розповіла, що в Україні створять нову систему обліку службового житла за європейськими моделями.
Крім того, повідомлялося про створення Єдиного державного реєстру службового житла, а також хто і за яких умов зможе користуватися службовим житлом після реформи.