Склади під ударом: чому з магазинів зникають молочка та сигарети і до чого готуватися покупцям

Серія останніх ударів по логістичній інфраструктурі оголила вразливість продуктового ритейлу, насамперед Fozzy Group та Novus, до втрати розподільчих центрів (РЦ) – вузлових складів, через які проходить основний товаропотік мереж.

Проблема має загальноринковий масштаб. За оцінками Expandia, від 24 лютого 2022 року в Україні було пошкоджено 1,05 млн кв. м складських площ, з яких близько 750 000 кв. м. припадає на Київський регіон. Лише на початку серпня на Київщині були виведені з ладу приблизно 100 000 кв. м площ комерційної нерухомості.

Для продуктових мереж проблема проявилася передусім у перебоях із постачанням. Після 5 серпня в магазинах "Сільпо", "Фора" та Thrash спостерігається локальний та тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, включаючи молочну продукцію та тютюнові вироби.

У підсумку постраждали не лише самі ритейлери, а й постачальники, які втратили канали збуту або й власні потужності.

На рівні полиць це виглядає як локальний дефіцит окремих товарів і тимчасове звуження асортименту, однак дефіциту виробництва немає: заводи продовжують працювати. Джерело проблеми – зруйнована логістика, яка перериває доставку між виробником і магазином.

Як виробники переживають логістичний збій

Цього літа атак РФ зазнали такі виробники, як Danone, Lactalis (ТМ Lactel, ТМ President) та Яготинський молокозавод дитячого харчування – у них були зруйновані або пошкоджені розподільчі потужності, нагадав виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур у коментарі РБК-Україна.

Одночасно удари по логістичних центрах самих мереж Fozzy Group призвели до того, що асортимент молочної продукції на полицях "Сільпо" й "Фора" помітно збіднів, представляючи бренди обмеженого кола виробників.

Паралельно постраждало постачання тютюнових виробів. У пресслужбі Japan Tobacco International визнали: "Знищення розподільчих центрів стало серйозним викликом для торговельних мереж і потребує значної перебудови логістичних процесів". Компанія розраховує, що продукція поступово повертатиметься на полиці до кінця тижня 10-16 серпня.

Комерційний директор Philip Morris Ukraine Михайло Муллер пояснив РБК-Україна, що в частині магазинів полиці вже заповнені, а для інших компанія розглядає альтернативні варіанти.

"Ми, як виробник та імпортер, не постачаємо продукцію напряму в кожен окремий магазин. Товар до мереж постачається або зусиллями самих мереж, або через дистриб'юторів", – зазначив Муллер.

Як тимчасове рішення Philip Morris Ukraine розглядає постачання продукції через дистриб'юторів до тих мереж, які раніше возили товар власними силами.

Спільною проблемою для виробників молочної продукції, дитячого харчування та тютюнових компаній стало порушення централізованої логістики. Водночас механізми втрат відрізняються: одні компанії зазнали пошкодження власних потужностей, інші – перебоїв у постачанні до торговельних мереж.

Пряма доставка може допомогти лише частково

Ідея тимчасово перевести частину поставок на прямі доставки до магазинів, оминаючи пошкоджені РЦ, виглядає логічною, але ані виробникам, ані ритейлерам не вистачає інфраструктури, транспорту та персоналу для регулярного обслуговування сотень торговельних точок.

Як пояснює комерційний директор Philip Morris Ukraine, компанія як виробник та імпортер не постачає продукцію напряму в кожен окремий магазин: товар до мереж надходить або зусиллями самих мереж, або через дистриб’юторів.

У JTI також наголошують, що "знищення розподільчих центрів стало серйозним викликом для торговельних мереж і потребує значної перебудови логістичних процесів", а повний перехід на модель обслуговування окремих торговельних точок є для компанії нереалістичним.

Перехід на DSD додатково збільшив би навантаження на самі магазини, які змушені були б приймати більше автомобілів і працювати з більшою кількістю постачальників, залучаючи додатковий персонал і складські площі.

За оцінкою виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, близько 75% виробників наразі не мають ресурсів для повноцінного переходу на таку модель. Більшість підприємств історично працювала через РЦ і не формувала автопарк та штат для доставки невеликих партій до тисяч торговельних точок.

"Забезпечити 100-відсоткову розвозку по всіх приблизно 1300 магазинах АТБ чи 800–900 магазинах Fozzy Group переробні підприємства фізично не можуть", – підкреслив виконавчий директор СМПУ.

У таких умовах прямі поставки можуть лише частково пом’якшити перебої – на окремих маршрутах, у певних регіонах або для конкретних категорій товарів – але не здатні замінити розподільчі центри, відновлення або створення альтернативних яких є ключовою умовою стабілізації товаропотоків.

Зруйновані РЦ загострили питання розподілу ризиків

Перебудова логістики потребує додаткових витрат на транспортування, залучення дистриб’юторів і використання тимчасових складських потужностей. Учасники ринку поки не мають спільного бачення, як ці витрати мають розподілятися між мережами та постачальниками.

За словами виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, окремі мережі вимагають від виробників 100% компенсації логістичних ризиків.

Якщо така практика пошириться, постачальники можуть переорієнтуватися на інші канали збуту – зокрема, на іншу дистрибуцію, внутрішній ринок або експорт, зазначає експерт.

Для споживачів це може означати тимчасове скорочення асортименту, заміну окремих брендів і потенційне подорожчання товарів через вищу вартість доставки. Водночас йдеться передусім про перебої в ланцюгах постачання, а не про дефіцит виробництва.

РБК-Україна звернулося до відомих ритейлерів з проханням прокоментувати цю інформацію, однак вони утримались від коментарів з міркувань безпеки.

Хто постраждав найбільше: переробники, курятина та тютюнові

Найбільш вразливими залишаються категорії з коротким терміном придатності. Голова Асоціації ритейлерів України (RAU) Андрій Жук наголошує, що саме молочні продукти, м'ясо, риба та охолоджені товари першими потрапляють під удар при збоях холодильної логістики. Якщо одночасно постраждають кілька вузлів однієї мережі та виникнуть проблеми у постачальників, локальне скорочення асортименту може затягнутися.

Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка підтверджує, що логістичні перебої суттєво вдарили по компаніях харчової переробки: "Удари по логістиці дуже вплинули, компанії понесли великі збитки".

Фото: експортери та імпортери зіштовхнулися зі зростанням витрат на транспортування (інфографіка: РБК-Україна)

Особливо складна ситуація у постачальників та експортерів молочної продукції та охолодженого м’яса. Через обмеження морського експорту українські компанії змушені використовувати сухопутні маршрути через Румунію та інші країни ЄС, а автомобільні перевезення до країн Центральної Азії через високу вартість логістики економічно невигідні.

Тютюнові імпортери, своєю чергою, зіткнулися не лише з логістичним, а й із фіскальним викликом: частина продукції була знищена ще до введення в обіг, однак акциз на неї вже сплачений.

За оцінками учасників ринку, проблема наразі полягає передусім не у дефіциті виробництва, а в розриві окремих ланцюгів постачання. Його подолання залежить від швидкості відновлення РЦ і гнучкості регуляторних процедур.

Держава і бізнес: варіанти порятунку та критика

Учасники ринку сформулювали кілька конкретних запитів до держави. У тютюновій компанії JTI пропонують два кроки:

• механізм коригування акцизу для продукції, знищеної до введення в обіг;
• тимчасовий дозвіл переміщувати товар з пошкоджених складів навіть якщо частково не працює відеоспостереження – інакше компанії ризикують ліцензією, шукаючи нові приміщення в умовах війни.

Арсен Дідур додає до переліку логістичну субсидію для компенсації вартості перевезень та диференціацію транспортних шляхів – активніше використання "Укрзалізниці" й сухопутних маршрутів через Румунію та Польщу замість заблокованого морського експорту. Також він пропонує залучити міжнародні страхові компанії для страхування воєнних ризиків.

Андрій Жук у цьому ж контексті наголошує на пільговому кредитуванні, страхуванні воєнних ризиків, спрощенні дозвільних процедур і прискореному ввезенні холодильного обладнання – уряд уже почав опрацьовувати доступ бізнесу до державних складських площ.

Проте економіст Олег Устенко застерігає від надмірних сподівань на державну допомогу: за його оцінкою, пільгове фінансування вкрай обмежене і забюрократизоване, а тому не може розглядатися як повноцінна альтернатива ринковим рішенням.

Додатковий ризик – висока інфляція та можлива девальвація гривні, які підвищуватимуть внутрішню вартість імпортованих товарів і обладнання незалежно від пільгових режимів.

На тлі цієї критики галузь не розраховує на масштабне пільгове фінансування і натомість просуває більш вузькі, практичні рішення – диверсифікацію маршрутів, логістичні субсидії та фіскальні послаблення – інструменти, які менше залежать від бюрократичних процедур і швидше дають ефект в умовах, коли основні морські шляхи обмежені, а безпекова ситуація залишається непередбачуваною.

* * *

Швидкої заміни розподільчим центрам наразі немає: прямі поставки та альтернативні маршрути можуть лише частково компенсувати перебої.

Ринок потребує відновлення складської інфраструктури, збалансованого розподілу ризиків і точкової державної підтримки, тоді як для споживачів основним наслідком залишаться тимчасові зміни асортименту, а не системний дефіцит.

Питання – Відповіді (FAQ)

– Що сталося з логістикою ритейлу?
– Внаслідок ворожих атак знищено понад 1,05 млн кв. м складів в Україні. Постраждали розподільчі центри мереж Fozzy Group, Novus, а також склади виробників та імпортерів Danone, Lactalis, JTI та Philip Morris.

– Чи загрожує Україні системний дефіцит продуктів?
– Ні. Дефіциту виробництва немає – є тимчасовий розрив у ланцюгах доставки. Товари виробляються, але їх складно швидко доставити в магазини через втрату вузлових складів.

– Які товари зникають з полиць у першу чергу?
– Товари з коротким терміном придатності (молочка, охолоджене м'ясо/риба, дитяче харчування), які залежать від холодильної логістики, а також тютюнові вироби.

– Чому виробники не можуть возити товар напряму в кожен магазин (DSD)?
– Це нереалістично: близько 75% виробників не мають необхідного автопарку та штату. Крім того, рампи магазинів фізично не здатні прийняти сотні окремих машин щодня.

– Який конфлікт виник між мережами та постачальниками?
– Окремі мережі вимагають від виробників 100% компенсації логістичних ризиків. Через це постачальники переорієнтовуються на інших дистриб'юторів або експорт.

– Що таке "Логістична прірва" в експорті?
– Через блокаду портів доставка автотранспортом до Центральної Азії з України коштує 15 000 євро за машину, тоді як для конкурентів з РФ/РБ — до 3 000 євро через державні субсидії. Це робить український експорт нерентабельним.

– Чого бізнес очікує від держави?
– Компанії розраховують на точкові рішення: коригування акцизу на знищену продукцію, спрощення переміщення товарів із пошкоджених складів без ризику втрати ліцензій, запровадження логістичних субсидій та залучення страхування воєнних ризиків.