Швейцарія знову в центрі скандалів: від відмивання грошей до зв’язків із диктаторами

Як зазначають розслідувачі, протягом десятиліть швейцарська банківська модель неодноразово ставала об'єктом критики через недостатню прозорість операцій.

Зокрема, у матеріалі підкреслюється, що історично складена репутація країни як "надійного сховища" активів подекуди використовувалася для легалізації коштів диктаторських режимів та фінансування радикальних структур.

Нові звинувачення: під прицілом США та прокуратури

У 2026 році швейцарські банки знову опинилися під підозрою у причетності до незаконних фінансових операцій. Міністерство фінансів США звинуватило збанкрутілий банк MBaer у відмиванні доходів від незаконного продажу мільйонів барелів венесуельської нафти в обхід санкцій.

У відомстві заявили, що банк протягом багатьох років прямо або опосередковано сприяв відмиванню коштів для незаконних структур або від їхнього імені, зокрема пов’язаних із Росією та Іраном.

Роком раніше, у 2025-му, швейцарська генеральна прокуратура оштрафувала одразу два банки - J. Safra Sarasin та Pictet - за аналогічні порушення. Цього разу йшлося про відмивання коштів для високопосадовців із Бразилії.

"Але якщо не фокусуватися лише на інцидентах останніх років, а розширити огляд до десятиліть, стає очевидно, що відмивання грошей та пособництво диктаторам і наркобаронам - це послідовна політика швейцарської банківської системи", - пише ЗМІ.

Історичний контекст: від нацистського золота до мільярдних компенсацій

У роки Другої світової війни Швейцарія відігравала помітну роль у фінансових операціях, зокрема, пов’язаних із нацистським золотом. Значна частина цих ресурсів була вивезена з резервів окупованих країн - Австрії, Бельгії, Нідерландів і Норвегії, а інша - конфіскована у жертв концтаборів.

Питання повернення активів залишалося предметом міжнародних дискусій у післявоєнний період. Лише у 1998 році банки UBS і Credit Suisse погодилися виплатити компенсації на суму 1,25 млрд доларів під тиском міжнародної спільноти.

У 2015 році масштабний витік даних із швейцарського підрозділу банку HSBC завдав серйозного удару по репутації країни. Документи засвідчили, що серед клієнтів банку були особи, яких пов’язували з корупційними та кримінальними розслідуваннями. На рахунках клієнтів зберігалося близько 100 млрд доларів.

При цьому банк не лише ігнорував порушення, а й нібито сприяв створенню складних фінансових структур для управління активами та приховування справжніх власників коштів.

За даними International Consortium of Investigative Journalists, серед клієнтів фігурували:

• Рамі Махлуф - двоюрідний брат Башара Асада та один із ключових фінансових бенефіціарів сирійського режиму

• Рашид Мохамед Рашид - колишній міністр Єгипту, звинувачений у корупції після падіння режиму Хосні Мубарака

• Франц Мерсерон - чиновник періоду диктатури на Гаїті, пов’язаний із фінансовими зловживаннями

• Геннадій Тимченко - російський бізнесмен, наближений до Кремля та включений до санкційних списків.

У 2022 році новий витік даних із банку Credit Suisse та розслідування OCCRP "Suisse Secrets" остаточно закріпили за швейцарською банківською системою репутацію структури, що обслуговує осіб, пов’язаних із корупцією, злочинами та авторитарними режимами.

Серед них - лобіст режиму Муаммара Каддафі Хассан Татанакі, родини африканських диктаторів Сані Абача (Нігерія) та Мобуту Сесе Секо (Конго), а також колишній глава спецслужб Перу Владіміро Монтесінос, засуджений за корупцію і торгівлю зброєю.

Крім того, розслідування OCCRP виявило, що італійський бізнесмен Антоніо Веларді, який мав зв’язки з мафією та підозрювався у контрабанді наркотиків і відмиванні грошей, роками користувався послугами Credit Suisse, легалізуючи доходи через швейцарські рахунки.

Ба більше, банки відкривали рахунки навіть особам із санкційних списків США та ЄС. Зокрема, йдеться про бізнесмена Біллі Раутенбаха, пов’язаного з режимом Роберта Мугабе в Зімбабве, якого звинувачували у корупції та незаконних фінансових схемах. Попри це, Credit Suisse продовжував обслуговувати його рахунки та сприяти операціям.

Окрім банківських скандалів, Швейцарія також привертає увагу можливими зв’язками з радикальними ісламістськими структурами.

У книзі "Qatar Papers: How Doha finances the Muslim Brotherhood in Europe", написаній у 2019 році французькими журналістами, країну називають фінансовим "сейфом" для організації "Брати-мусульмани", яка в низці держав визнана терористичною.

Автори, посилаючись на витік документів фонду Qatar Charity, стверджують, що на території Швейцарії діє низка ісламських центрів і організацій, які фінансуються з Катару та використовуються як інструменти ідеологічного впливу. Це фактично робить країну одним із ключових центрів впливу катарських та ісламістських структур у Європі.

Попри традиційний імідж нейтральної держави, Швейцарія дедалі частіше опиняється в центрі критики.

За словами аналітиків, за фасадом нейтралітету протягом десятиліть існує фінансова система, що обслуговує диктаторів, злочинців і сумнівні структури.

У цьому контексті "нейтралітет" країни, на думку критиків, виглядає радше як зручне прикриття, ніж як реальний принцип політики.

Варто зазначити, що офіційний Берн протягом останніх років посилив законодавство у сфері боротьби з відмиванням грошей та приєднався до низки міжнародних санкційних пакетів, проте, як свідчать вищезгадані розслідування, системні прогалини все ще залишаються.