"Сховище Судного дня". Де знаходиться унікальна споруда й чи пускають туди туристів

Зміст

• Основне про Всесвітнє сховище насіння
• Що саме "ховають" у Сховищі Судного дня
• Де розташоване сховище й чи пускають туди туристів

Основне про Всесвітнє сховище насіння

Всесвітнє сховище насіння або ж Всесвітнє зерносховище (англійською - Svalbard Global Seed Vault) - унікальна споруда, призначена для збереження генофонду сучасних зернових культур.

Вона, немов "чорна скринька", служить гуманітарним цілям і є частиною міжнародної системи збереження генетичного різноманіття рослин, якою керує Організація ООН з питань продовольства та сільського господарства (FAO).

Зовнішня частина Svalbard Global Seed Vault (скриншот: seedvault.no/about/the-seeds)

Там пропонують безпечне, безкоштовне та довгострокове зберігання дублікатів насіння з усіх генобанків і країн, які беруть участь у спільних зусиллях світової спільноти щодо забезпечення майбутнього продовольчого постачання світу.

Svalbard Global Seed Vault може відіграти певну роль у разі глобальної катастрофи, тож дехто називає його також "Сховище Судного дня".

Вхід до Сховища Судного дня (скриншот: seedvault.no/about/the-seeds)

Водночас вважається, що його цінність набагато більше полягає в забезпеченні резервного копіювання окремих колекцій насіння - у випадку, якщо оригінальні зразки (та їхні дублікати у звичайних генобанках) будуть втрачені через:

• стихійні лиха
• людські конфлікти
• зміну політики
• погане управління чи будь-які інші обставини

Відвантаження зразків насіння (скриншот: seedvault.no/about/the-facility)

Що саме "ховають" у Сховищі Судного дня

У Всесвітньому сховищі зберігається насіння, що вважається цінним з погляду продовольства й сільського господарства, а також має важливе значення для досліджень, селекції рослин й освіти (відповідно до міжнародного законодавства).

Збережені там екземпляри понад 5000 видів рослин є зразками насіння з унікальними генотипами. Вони включають:

• сорти сільськогосподарських культур
• сорти культур із земельних угідь фермерів
• селекційний матеріал
• дикі рослини (що пов'язані з новими сортами культур і можуть бути донорами генів для них)

Пророщене насіння (скриншот: seedvault.no/about/the-seeds)

Згідно з інформацією Svalbard Global Seed Vault, найбільшою "колекцією" зразків у сховищі є сорти рису, пшениці та ячменю:

• понад 150 000 зразків пшениці та рису
• близько 80 000 зразків ячменю

Деякі з представлених у сховищі культур (скриншот: seedvault.no/about/the-seeds)

Інші, широко представлені у Сховищі Судного дня культури:

• сорго (понад 50 000 екземплярів)
• види квасолі Phaseolus (понад 40 000 екземплярів)
• кукурудза (понад 35 000 екземплярів)
• вігна з родини бобових (понад 30 000 екземплярів)
• соя (понад 25 000 екземплярів)
• трава кікуйю (понад 20 000 екземплярів)
• нут, або турецький горох (понад 20 000 екземплярів)
• картопля, арахіс, боби Cajanus або голубиний горох, овес, жито, люцерна, зернові гідриди Tritikosecale і Brassica (від 10 000 до 20 000 зразків насіння)

Де розташоване сховище й чи пускають туди туристів

Вважається, що ідея створення Всесвітнього сховища насіння належить захиснику природи Кері Фаулеру. Відповідну ініціативу почали обговорювати у 1980-х роках.

У 1984 році Nordic Gene Bank (нині NordGen) створив резервне сховище насіння у покинутій вугільній шахті поблизу норвезького міста Лонг'їр (у сталевому контейнері всередині вугільної шахти №3), однак ідея щодо створення більш глобального сховища продовжувала розвиватись.

Лонг'їр (фото: commons.wikimedia.org)

Науковці зауважували, що вічна мерзлота (з температурою близько -3,5°C) не є оптимальною для зберігання глобальної генетичної спадщини. Крім того, зберігання скандинавської колекції насіння у вугільній шахті, де періодично фіксували високий рівень вуглеводневих газів, не було достатньо безпечним.

З огляду на це було схвалене рішення створити нову конструкцію "в незайманих породах" - із додатковим охолодженням (для зниження температури до необхідного рівня, стандартного для генобанків) і без вугілля.

У жовтні 2004 року уряд Норвегії зобов'язався профінансувати та створити Всесвітнє сховище насіння в горах острова Шпіцберген (інша назва - Свалбар). Йдеться про норвезький архіпелаг, розташований у Північному Льодовитому океані на відстані 1300 км від Північного полюса.

Місцерозташування архіпелагу (карта: google.com/maps)

У червні 2006 року прем'єр-міністри Норвегії, Швеції, Фінляндії, Данії та Ісландії урочисто заклали перший камінь "майбутнього сховища", а 26 лютого 2008 року відбулось офіційне відкриття Svalbard Global Seed Vault, вирізаного у "незайманій твердій скелі".

Зона зберігання насіння розташована на глибині понад 100 метрів у горі та під шарами скелі товщиною від 40 до 60 метрів. Вона має додаткову систему охолодження, що дозволяє знизити стабільну там температуру мінус 3-4°C до необхідних мінус 18°C.

Насіннєвий склад складається з трьох залів (розміром близько 9,5 на 27 метрів), кожен із яких може вмістити близько 1,5 млн зразків насіння. Тобто загальна місткість сховища - 4,5 млн екземплярів.

Нині фонди Svalbard Global Seed Vault становлять понад 1 200 000 зразків насіння (із трьох залів використовується лише один, охолоджений до мінус 18°С й обладнаний стелажами для насіннєвих ящиків). Станом на початок 2018 року там зберігалися також 4 231 зразок українських культур (зокрема сорти миронівської селекційної пшениці, виведені нашими науковцями).

Для кращого зберігання насіння запаковують у герметичні пакети з трьох шарів фольги, а потім поміщають у пластикові контейнери на металевих стелажах. Низька температура та обмежений доступ кисню забезпечують низьку метаболічну активність і сповільнюють старіння насіння.

Металеві стелажі у сховищі (скриншот: seedvault.no/about/the-facility)

Вхідний портал - проста бетонна конструкція, що з часом набула статусу "світової ікони" (частково - завдяки освітленій волоконно-оптичній художній інсталяції "Вічна реперкусія" норвезького художника Дайвеке Санне).

Зовнішній портал є входом до сховища (фото: seedvault.no/about/the-facility)

Відвідувачі Шпіцбергена часто підходять до Сховища Судного дня, щоб зробити селфі або групові фото й "поставити галочку", що вони там були. Водночас всередину сховища мандрівників і туристів просто так не пускають.

Натомість кожен охочий може прогулятись сховищем онлайн - завдяки спеціальному віртуальному туру.

Початок віртуальної екскурсії (скриншот: seedvaultvirtualtour.com)