Схема виводу прибутків за кордон – це держзрада: інтерв'ю з головою ДПС Лесею Карнаух

Мінімум третина української економіки все ще в тіні. Між тим, інтеграція до ЄС вимагає від України не просто детінізації та зміни законів, а повної перебудови державних інституцій. Податкова служба вже пройшла перший скринінг у Брюсселі та готує масштабне оновлення сервісів за рахунок міжнародних донорів.

В інтерв'ю РБК-Україна керівниця ДПС Леся Карнаух розповіла, як автоматичний обмін інформацією закриє офшорні лазівки для великих корпорацій та коли Електронний кабінет платника отримає власного AI-агента.

Тіньова економіка: масштаб і виміри

– МВФ та українські аналітики оцінюють тіньову частку економіки у 40-46% ВВП. ДПС погоджується з цією цифрою?

– Офіційні оцінки формує Мінекономіки. Станом 2026 рік нової оцінки немає, остання офіційна була – близько 31% ВВП.

У зв'язку із війною у нас великі складнощі із державними статистичними даними, які є базовими для розрахунку усіх макроекономічних показників в державі. В тому числі – такого базового розрахунку, як кількість населення.

Якщо ми не знаємо кількість населення, нам часом складно оцінювати прості показники. Тому що ми не розуміємо причину: чи це відбувається у зв'язку з тим, що люди гинуть на фронті, чи у зв'язку з тим, що є міграція населення за кордон.

Ми інтуїтивно і суб'єктивно розуміємо, що відбулася депопуляція, але математично прив'язати це до цифр – дуже складно. При цьому ми дуже вдячні і бізнесу, і громадським організаціям, які роблять свої оцінки і дають нам тренди, виходячи із наявних даних.

– А як ви особисто оцінюєте масштаб проблеми? Де зараз тінь найглибша, в якій галузі?

– Я оцінюю ситуацію таким чином: тінь у кожній галузі – це для нас поле для роботи. Ризики є в різних секторах, але природа відрізняється. Треба оцінювати галузь всередині і дивитися, які є причини і простір. Умови ведення бізнесу у всіх різні. Як можна порівняти роздрібну торгівлю з ринком пального?

Якщо, наприклад, говоримо про підакцизну групу товарів – то там рівень тіні визначається не помилками, а свідомим небажанням дотримуватись законодавства, обсягом контрафакту, виготовлення продукції, реалізацією за готівку і багато таких явищ.

У роздрібній торгівлі – інша історія, інші економічні причини. На кшталт: не дотримуються рівня офіційної заробітної плати, платять в конвертах. Відповідно, зменшується база оподаткування з ПДФО (податку на доходи фізичних осіб – ред.).

Це відбувається внаслідок того, що багато хто вважає надмірним навантаження на фонд заробітної плати у вигляді ПДФО, військового збору та ЄСВ (єдиного соціального внеску – ред.).

Явищ дуже багато. І для того, щоб не заплутатися в цьому морі-океані тіні, як ми її називаємо, ми обираємо для себе шлях вимірювати рівень добровільного дотримання податкового законодавства і стимулювати українських платників добровільно сплачувати податки в тому справедливому розмірі, який повинен бути. Але паралельно активно працювати над викоріненням тіні в усіх без виключення сферах.

Перевірки під час війни: між мораторієм і контролем

– Бізнес-асоціації стверджують, що після 24 лютого 2022 року тіньовий сектор зріс, бо держава послабила контроль. Водночас вони публічно заявляють про зловживання ДПС перевірками, обходячи мораторій. Де тут баланс?

– По-перше – з моменту запровадження мораторію кількість документальних та фактичних перевірок ми зменшили на третину.

І мораторій – це не про повну заборону. Це про зміну підходів, про застосування ризико-орієнтованих підходів. Планові ми проводимо виключно за визначеними критеріями, позапланові та фактичні – лише за наявності підстав та ризиків.

Війна – це завжди про погане. В усіх аспектах нашого життя. І в тому числі в умовах ведення бізнесу. Це додаткове навантаження на персонал, на витрати, на логістику. Плюс це завжди збільшення відсотка порушень – десь умисних, десь неумисних. І це ми фіксуємо.

Ось простий приклад. Певний час ми спостерігали дуже цікаву динаміку, коли успішні великі компанії з гарним фінансовим результатом перереєстровувались у Херсонську область. Питання: чому?

А тому що Херсон внесений до переліку територій активних бойових дій, і там не здійснюються перевірки. І от виникає питання: вони патріоти і хочуть платити податки там – чи з іншою метою перереєстровуються?

Те саме ми спостерігаємо по Одеській області. Є певний відсоток тих, хто навмисно використовує цю можливість. І це один із негативних моментів, які несе війна.

Звичайно, ми враховуємо всі аспекти – загальний стрес, втому персоналу і відчуття несправедливості. Коли держава справедливо, інколи навіть максимально толерантно і культурно запитує: "Поясніть, чому так?" Це сприймається з агресією: "Знову нас перевіряють".

Але перевірки – це звичайний, нормальний формат спілкування з державою тоді, коли не вистачає інформації, щоб пояснити, що відбувається.

Ми не зацікавлені у перевірках заради перевірок. Концентруємося на тих, хто свідомо порушує.

Фото: Леся Карнаух про ухилення від сплати податків (інфографіка: РБК-Україна)

– Тобто без перевірок неможливо?

– Жодна податкова адміністрація станом на зараз не знайшла відповіді на питання, чи можна взагалі без перевірок довіряти. Мій особистий досвід говорить: чим вищий рівень довіри між людьми і до держави, тим автоматизованіший сервіс і простіше податкове адміністрування.

До прикладу, у Фінляндії дуже високий рівень довіри громадян до своєї держави. У нас же війна лише збільшила рівень недовіри. І до цього рівень довіри до держави, державних інституцій не був занадто високим, а зараз на фоні війни це ще посилилося.

Нещодавно зустрічалася з моїми колегами податківцями з Естонії, Литви і Латвії. Найвищий рівень довіри серед балтійських країн у Естонії. Вони за рахунок великої кількості автоматизованих сервісів зменшили кількість аудитів, бо аудит – це завжди дорого. Але аудити там теж є.

Тому ми постійно в пошуку максимально ефективних підходів. При розвитку сервісної частини податкового адміністрування забезпечувати оцінку відповідності законодавству однозначно потрібно.

Конкретні результати: побутова техніка, паливо, підакцизна продукція

– Назвіть одне рішення ДПС після 2022 року, яке реально скоротило тіньовий оборот у конкретній галузі.

– Є дуже показовий приклад – ринок реалізації побутової техніки. Ми спільно з БЕБ, з Держфінмоніторингом зустрілися з найбільшими гравцями на ринку, озвучили проблеми, вказали на відхилення від існуючої практики ведення бізнесу, встановили вимоги і почали контролювати їх дотримання.

Зрештою отримали наступні результати. По-перше, більше ніж на 5 тисяч грн зросла середня заробітна плата у працівників великих гравців на цьому ринку: почали платити в білу. При цьому кількість офіційно оформлених працівників у галузі стабільна.

По-друге, почали зменшувати кількість фізичних осіб-підприємців, яких залучають (а ця схема дроблення була дуже поширена). По-третє, майже на 30% зросли виторги у першому кварталі цього року порівняно з цим же періодом минулого. Практично відсутні випадки відпуску продукції без чека.

Якщо раніше ми за рахунок хронометражів і фактичних перевірок встановлювали велику кількість таких випадків, то зараз ця практика значно зменшилася. Ми бачимо позитивну динаміку, коли ринок сам себе регулює.

Якщо говорити про ринок пального – ми маємо позитивну динаміку по податковій віддачі від ПДВ. Якщо у 2024 році показник по мережах АЗС був на рівні 0,95, то у 2025 році – 1,06. У 2026 році за п’ять місяців уже маємо 1,07. Це говорить про те, що суб'єкти живі, активні, декларують і платять більше.

Позитивні зміни є у сфері продажу ювелірних виробів та ресторанному господарстві, так у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, виторги з продажу у цих сферах зросли майже на 20%.

– Як ДПС відловлює прихований надлишок виробництва у підакцизній галузі?

– Наведу приклад. Є технологічна лінія, на якій відповідно до всіх технічних показників можна виробити 20 тисяч літрів підакцизної продукції.

Виробник після технічних оновлень виробляє 25 тисяч, при цьому за документами залишається 20 тисяч. Ці 20 тисяч реалізують, розраховують акциз і ПДВ, а 5 тисяч – кудись тихенько зникає. А виробник отримує свою частину.

Коли ми це бачимо – жорстко припиняємо, аж до позбавлення ліцензії. За результатами 2025-го і перших місяців цього року у нас багато суб'єктів господарювання втратили свої ліцензії через те, що думали: вони непомітні. Вони помітні. І це відразу видно, адже є простежуваність – куди ця пляшка потім іде.

До речі, лише за 5 місяців року за результатами проведених перевірок та виявлених порушень обігу алкоголю та тютюну ми вже припинили понад 5,2 тис. ліцензій.

– З 2025 року ДПС запустила практику попереджувальних повідомлень через електронний кабінет. Наскільки це дієво?

– Ми надсилаємо повідомлення за результатами аналізу даних касових апаратів ПРРО (програмних реєстраторів розрахункових операцій – ред.), коли є негативна динаміка по виторгах, щоб допомогти вчасно бізнесу виявити та усунути можливі ризики.

Менш ніж за рік ми надіслали платникам понад 40 тисяч інформаційних повідомлень, у яких інформація виключно про безготівкові розрахунки або виторги менше 20 тисяч гривень на один обʼєкт. Це може свідчити, що ви почали продавати за необліковану готівку. А це не зовсім правильно.

Фото: очільниця податкової служби про нові технології (інфографіка: РБК-Україна)

Тоді ми просимо надати пояснення. У разі відсутності пояснень – бізнес може відкоригуватися самостійно, бо подальші кроки можуть призвести до більш суворих заходів контролю.

Ця форма діалогу персоналізована, і вона вже приносить результати. Ми зробили на сайті дашборд по виторгах і публікуємо дані. І спостерігаємо місяць до місяця позитивну динаміку, як збільшення кількості чеків, так і суми виторгів проведених через РРО/ПРРО.

Запобігання – це нове для системи податкового контролю. Воно може бути у формі попередньої розмови, попереднього діалогу, попереднього повідомлення. Бо у разі, якщо факт уже відбувся, – доведеться відповідати. Але набагато краще запобігти.

Агресивна оптимізація, дроблення та виведення коштів за кордон

– Є відкрита інформація, що частина великих платників виносить юридичну реєстрацію за межі України, залишаючись операційно тут. ДПС бачить цю тенденцію?

– Так, є такі приклади. Але не з перереєстрацією в класичному розумінні. Тому що, незалежно від того, де ти є резидентом, якщо ти платник податків, то залежно від того, скільки днів ти здійснюєш діяльність, платиш або тут як резидент, або там як резидент тієї юрисдикції.

Правила глобального та міжнародного оподаткування і обміну інформацією між різними податковими адміністраціями достатньо розвинуті. Україна є учасником Country by Country Reporting.

Ми отримуємо інформацію про учасників міжнародних груп компаній з основними показниками їх фінансової звітності, що, у тому числі дозволяє ідентифіковувати суб'єктів, які на території України не визнають себе учасниками таких МГК та зрозуміти в яку юрисдикцію відбувається перерозподіл прибутків

Ми у 2023 році повністю пройшли глобальний трискладовий тест за методикою ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку – ред.) і повністю відповідаємо її вимогам. Тому навіть коли хтось перереєструється за кордоном – ми це бачимо і знаємо.

В нас є департамент міжнародного оподаткування, який активно використовує настанови ОЕСР, як протидіяти міжнародному ухиленню.

Ми точно знаємо, які юрисдикції є низькокомплаєнсними (країни без суворого контролю за походженням коштів – ред.), з високими ризиками. Кіпр, Британські Віргінські острови та подібні – для нас це відразу ознака ризику.

– ДПС нещодавно повідомляла про схему виведення близько 198 млрд гривень за кордон. Розкажіть, як вона працювала і що відбуватиметься далі?

– Нас вразив не лише факт порушення строків повернення валютної виручки, а масштаби явища. Уявіть, понад 2,3 тисячі компаній провели зовнішньоекономічні операції майже на 198 млрд грн і після цього фактично зникли з економічної діяльності. Є всі ознаки системної схеми.

Є постанова Національного банку щодо строків повернення валютної виручки до України за експортними контрактами. Після того, як порушується цей термін – тобто ми не бачимо, що в граничні строки валютна виручка повернулась, пройшов час, гроші не повернулися, Нацбанк передає нам цю інформацію.

Ми здійснюємо контрольно-перевірочні заходи щодо дотримання вимог валютного законодавства, за результатами яких нараховується пеня за порушення встановлених Нацбанком термінів розрахунків (штрафну санкцію за порушення правил зовнішньоекономічної діяльності – ред.). Відповідальність за порушення правил повернення валютних коштів передбачена Податковим кодексом.

І це явище не складається з однієї-двох-трьох людей. Воно набагато складніше, з чималою кількістю дійових осіб.

Наприклад, ми встановили фізичних осіб, які подекуди є засновниками одночасно у сотнях компаній. Уявіть, що ви працюєте журналістом одночасно у десятках інформаційних агенцій – коли ви все встигнете? Це неможливо. Для нас це видалося дивним, і ми звернули увагу на цю схему.

Схема, коли виводять прибутки за кордон і залишають їх там – як на мене державна зрада. Адже керівництво нашої держави і багато людей постійно працюють над тим, щоб залучити кошти до України.

Отже, всю інформацію щодо схеми ми зібрали і передали в Офіс Генерального прокурора. Вже провели велику нараду за участі Нацбанку, БЕБ, Митниці, Держфінмоніторингу, прокуратури. Створили робочу групу.

Стимули для легального бізнесу та розширення бази

– Бізнес-спільнота говорить: повна легалізація сьогодні фінансово невигідна – компанія програє конкурентам-тіньовикам. Як ДПС планує зламати цю логіку?

– Ми в постійному конструктивному діалозі з бізнесом для того, щоб разом створювати конкурентні правила гри на кожному ринку, щоб ринок сам себе регулював. Нам потрібно змінити суспільну моду. Чесна сплата податків має бути ознакою відповідального бізнесу, а не приводом для насмішок.

Я вдячна кожному, хто дотримується такої позиції. Наприклад, Національна ресторанна асоціація України після нашої спільної зустрічі напрацювали і надали дуже фахові пропозиції: як зменшити рівень тіні, подолати неофіційне працевлаштування, зарплати в конвертах, уникнути дроблення на ФОПів, здолати практику двох чеків.

Фото: Леся Карнаух про наслідки європейської інтеграції України (інфографіка: РБК-Україна)

Ми ці пропозиції передали в уряд і на всіх доступних майданчиках порушуємо ці питання щоб відповідні зміни в законодавстві були реалізовані. Обговорювали цю ситуацію з прем'єр-міністром – вона також дуже опікується питанням справедливих умов ведення бізнесу.

– Яка податкова стратегія та тактика вам здаються правильними для нашої економіки?

– Я є прихильником підходу, коли розширюється база оподаткування із поміркованими ставками. Тому що мені видається, що це найбільше відповідає стилю ведення підприємницької діяльності наших підприємців.

У наших підприємців немає доступу до дешевого капіталу, немає приватного страхування від воєнних ризиків. Вони крутяться з тим оборотним капіталом, який є. І нашій ментальності найбільше відповідає, коли чітко визначено: за це заплачу – і це помірно співставно з фінансовим результатом.

В цьому сенсі дуже гарним прикладом є закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Або оподаткування посилок, що надходять. Це дві законодавчі ініціативи ні про що інше, як про розширення бази оподаткування і виконання умов інтеграції до Євросоюзу.

Ось приклад цифрових платформ. Власник платформи – таксі, доставка їжі тощо – виступає в ролі податкового агента, і доходи, отримані через цифрову платформу, теж є базою для оподаткування. Проста схема, як розширити базу.

Електронний кабінет платника та AI-асистент: сервісний поворот ДПС

– Бізнес і громадяни часто сприймають цифровий моніторинг як тотальний контроль, а не стимул для легалізації. Чи не будує ДПС систему примусу замість довіри?

– Навпаки, ми трансформуємо ДПС у сервісну службу, де цифровізація – це зручність, а не тиск. Українці вимогливі до якості послуг, а довіра будується саме через комфорт.

Візьмемо простий приклад – земельний податок у селі. Буває, що сума податку становить 10 гривень, а на маршрутку до райцентру, щоб його сплатити, треба витратити 50 гривень і купу часу. Звісно, людина зважує зусилля і просто не платить. Це не примус, це банальна незручність системи.

Завдання держави – усунути цей бар'єр. Податкова має працювати так: вам на телефон надходить сповіщення: "Сума податку – 10 гривень. Сплатіть в один клік". Людина перейшла за посиланням, натиснула кнопку – і питання закрито.

Саме такий рівень сервісу за кожним видом податків я хочу впровадити. Коли сплата стане простішою за поїздку в банк, зникне й сприйняття ДПС як репресивного органу.

– Коли оновлений електронний кабінет платника запрацює і що в ньому зміниться принципово?

– Спільно з партнерами з Фонду Східна Європа за рахунок коштів Швейцарської Конфедерації та EU4PFM ми реалізуємо, як на мене, дуже своєчасний проєкт з модернізації електронного кабінету платника податків.

На сьогодні здійснюється поетапна модернізація Електронного кабінету, Наразі закінчуємо функціональний аудит. Я дуже сподіваюся, що до кінця 2026 року оновлений кабінет платника запрацює.

Ми хочемо інтегрувати в Електронний кабінет штучний інтелект. Зокрема, впровадити AI-агента, який як навігатор буде проводити користувача по всіх складнощах податкового законодавства, по процедурах, знайде потрібну форму або інформацію в базах даних.

Щоб людина інтуїтивно розуміла, що їй потрібно, і не була перевантажена непотрібною інформацією. Новий кабінет має бути з максимально зручним інтерфейсом, клієнтоорієнтованим дизайном.

Податкова культура і фінансова самодостатність

– Як переконати підприємців, що робота по-білому – це вигода, а не просто додатковий фінансовий тягар? Чи реально змінити ставлення українців до сплати податків у наших реаліях?

– Треба проводити роботу з наступними поколіннями, щоб змінити сприйняття. Потрібно, щоб і підприємці, і громадяни сприймали податки як частину свого внеску.

Ось коли ми навчимося сприймати те, що структура доходу складається з того, що я можу потратити на себе, і з податку, який до мене в розширеній перспективі повернеться, – це буде про нову податкову культуру.

Всі пам'ятають навесні скарги на стан дороги до Одеси. Зараз її відремонтували. Тобто бізнес, що сплатив податки, отримав більш якісні шляхи постачання. Тепер фури їздять, дотримуються термінів постачань, немає простоїв.

Фото: керівниця ДПС про правильну податкову стратегію для України (інфографіка: РБК-Україна)

– Якщо уявити, що Україна залишилася без фінансової допомоги від західних партнерів – що тоді? Чи витягнемо?

– Всі ми в житті проходили такі етапи, коли на якийсь період часу залишалися без доходу. І ніхто нічого кращого не придумав, як в цей момент економити.

І в моєму особистому житті були такі випадки. Наприклад, коли народилася перша дитина, ми з чоловіком сідали, рахували, що в нас є в гаманці. Було таке, що розуміли: "Комуналку в червні заплатимо, а в липні – вже не факт".

Але потроху життя налагодилося – чоловік знайшов нову роботу, я вийшла з декрету – і фінансова ситуація стабілізувалася.

Я за те – і знаю, що це можна зробити, – що треба розраховувати на свої надходження.

– Є думка, що вступ до ЄС автоматично виштовхне частину тіньового бізнесу на поверхню. ДПС розглядає євроінтеграцію як інструмент детінізації?

– Все, що зміниться, наразі вже достеменно відомо. Ми вже зробили чимало. Євроінтеграція ДПС передбачає приведення українського податкового законодавства та ІТ-систем у відповідність до директив ЄС.

Основний фокус зосереджений на гармонізації ПДВ, автоматичному обміні податковою інформацією, впровадженні штучного інтелекту тощо. Є Національна стратегія доходів – вона повністю відображає завдання, які нам треба виконати для євроінтеграції.

Минулого червня ми пройшли скринінг у Брюсселі: розділ за розділом з фахівцями Єврокомісії оцінювали, де наше законодавство відповідає директивам ЄС, де не відповідає і що треба зробити.

Вступ до ЄС – точно не означає автоматичного підвищення ставок основних податків. Ставки визначає держава, виходячи із загального економічного розвитку: що ми можемо зараз, а що не можемо. Але те, як виникають ці податки, як ми звітуємо, як забезпечуємо, що товари по території ЄС ходять з правильним податком, – це обов'язково.

Наприклад, система акцизу, яку ми зараз запроваджуємо, – це також європейська система Track and Trace. Акцизний товар з моменту, як ми приклеїли марку, і до моменту, коли вона "використана" – повинен бути простежений незалежно від того, в якій країні це відбулося.