Що буде, якщо супутники Землі одночасно вимкнуться: вчені спрогнозували катастрофу
Банки, енергетика та зв'язок завжди під загрозою (фото: Pexels)
Науковці та космічні агентства спрогнозували наслідки гіпотетичної раптової зупинки роботи всіх штучних супутників Землі.
Про це пише РБК-Україна, посилаючись на Futura.
Перші години після вимкнення сигналу
Старший радник Норвезького космічного агентства, сонячний фізик Пол Брекке під час профільного навігаційного форуму презентував мисленнєвий експеримент під назвою "День без супутників".
Згідно з цим сценарієм, у перші години після аварії повсякденне життя здаватиметься звичайним: літаки залишатимуться у повітрі, подача води та електрики в містах не припиниться.
Першими ознаками проблеми стануть
- зникнення супутникового телебачення,
- переривання міжнародних трансляцій,
- втрата зв'язку з закордонними кореспондентами.
Далі екстрені служби втратять доступ до систем геопозиціонування, а у наземному та повітряному транспорті почнуться затримки.
Головна проблема полягає в тому, що супутники GPS виконують роль надточних атомних годинників, які передають на Землю синхронізовані часові сигнали.
Синхронізація часу є критично важливою для функціонування цивільної інфраструктури:
- Фондові ринки використовують ці сигнали для фіксації біржових угод із точністю до мікросекунди.
- Енергетичні мережі, стільникові вежі та дата-центри спираються на імпульси для впорядкованої передачі даних.
Втрата точного часу призведе до накопичення помилок, що швидко розірве глобальний інтернет-трафік.
Ізоляція віддалених регіонів та транспортний колапс
Зупинка супутників миттєво відріже від світу території, які не мають альтернативних каналів комунікації.
Вантажні судна в Арктиці, риболовецькі судна у Південнокитайському морі та рятувальні бригади у віддалених районах залишаться без зв'язку, оскільки прокласти туди фізичні кабелі неможливо.
Військові сили втратять змогу координувати переміщення військ й авіації.
Цивільні комерційні авіарейси втратять зв'язок із диспетчерськими службами під час тривалих перельотів, що проходять поза зоною дії наземних радарів.
Суттєвого удару зазнає і метеорологія. Хоча синоптики продовжують використовувати метеозонди та наземні станції, сучасне прогнозування майже повністю базується на супутникових даних.
Без спостереження за відкритим океаном шторми утворюватимуться непоміченими, створюючи загрозу для морських і повітряних суден.
Ризик космічного сміття та позиція державних органів
Хоча раптовий сонячний шторм або повне вимкнення апаратів вважаються малоймовірними, космічні агентства занепокоєні загрозою космічного сміття.
Згідно із звітом Європейського космічного агентства (ESA) про космічне середовище, на орбіті перебуває близько 40 000 великих об'єктів.
Водночас кількість дрібних уламків розміром понад 1 сантиметр перевищує 1,2 мільйона одиниць. Кожен із них рухається зі швидкістю, достатньою для повного знищення супутника під час зіткнення.
Моделі агентства показують, що навіть за умови повного припинення майбутніх ракетних запусків кількість сміття на орбіті продовжуватиме зростати понад 200 років через ланцюгову реакцію нових зіткнень.
Інженерні рішення щодо очищення орбіти за допомогою сіток, гарпунів чи буксирів наразі не масштабовані.
Міністерство внутрішньої безпеки США та Глобальний геодезичний центр ООН у своїх дослідженнях дійшли висновку, що тривалий супутниковий збій матиме руйнівний ефект для логістики, сільського господарства, морських перевезень та банківського сектора.
Ба більше, залежність людства від космічних технологій продовжує зростати пропорційно до збільшення кількості нових апаратів на орбіті.
