Шанси хороші. Що кажуть в Комітеті про новий законопроект про мобілізацію і потенційний призов

Законопроект про мобілізацію

"На основі консультацій з колегами парламентарями, можу сказати, що у законопроекту хороші шанси на те, щоб бути прийнятим. Так є зауваження, пропозиції. Але ситуація така, щоб без запровадження демобілізаційних та мобілізаційних механізмів ми ризикуємо вкрай виснажити наші сили оборони, наслідки чого навіть не хочу прогнозувати", - каже Завітневич.

Тому, за його словами, якщо у залі буде необхідна підтримка законопроекту, то оборонний Комітет ВРУ доопрацює його до другого читання з урахуванням відповідних пропозицій.  

Про мобілізацію ще 500 тисяч

Зауважмо, що в законопроекті немає положень про призов додатково 500 тисяч людей.

Своєю чергою РБК-Україна уточнило, наскільки озвучені раніше цифри (300-500 тисяч) є близькими до мобілізаційних потреб, але голова оборонного Комітету пояснює, що це питання у компетенції вищого військового керівництва, яке визначає потреби сил оборони, кількість військовозобов’язаних, яка має бути призвана у конкретний період.

"Але, як вже зазначав верховний головнокомандувач Володимир Зеленський, кожного разу йому мають бути надані вагомі аргументи щодо визначених потреб", - зауважив Завітневич.  

Окрім цього, за його словами, у керівництва Міноборони, ЗСУ є розуміння того, щоб на закритих засіданнях оборонного Комітету надавати інформацію, яка дозволятиме парламентарям краще розуміти логіку мобілізаційних потреб, а також необхідність доповнень законодавства у сфері оборони.  

"Хочу наголосити, що часто доводиться чути хибну думку про те, що начебто після прийняття законопроекту зразу ж десятки чи навіть сотні тисяч будуть мобілізовані. На основі інформації, яку ми отримали на Комітеті від керівництва ЗСУ,  МО ще під час розгляду попереднього законопроекту, можу сказати, що це не так. До того ж бюджет країни не дасть можливість одразу мобілізувати таку кількість людей, та й навчальні центри мають певну пропускну спроможність", - акцентує Завітневич.

Чому це важливо

На його думку, необхідно врахувати, що потреби сил оборони значною мірою є похідними від низки чинників.

"Насамперед - це обрана стратегія наших дій, тактик її реалізації на 2024 рік, своєчасність безпекової допомоги, спроможності власного ОПК. Не слід забувати, що інтенсивність бойових зіткнень, та загалом ситуація на лінії фронту може набути ще більшого загострення через збільшення "м’ясних штурмів" ворога, особливо з наближенням так званих виборів президента у РФ", - каже голова Комітету.

Також він наголосив, що поданий законопроект впорядковує необхідні для посилення обороноздатності речі та є "довгостроковим інструментом".

"Насамперед він забезпечує запровадження ефективних механізмів, які дозволять мати оперативну об’єктивну інформацію про військовозобов’язаних України та запроваджувати цивілізований порядок їх залучення до потреб оборони України, а також вирішує питання демобілізації тих наших військовослужбовців, які вже тривалий час знаходяться на фронті", - підсумував Завітневич.

Передісторія

25 грудня Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Але через низку зауважень цей проект було відкликано 11 січня. Після чого, 30 січня в Раду внеси оновлений законопроект.

В ньому, як і в попередній версії, уряд пропонує знизити мобілізаційний вік з 27 до 25 років. Але що стосується санкцій для ухилянтів, то тепер їх пропонують запроваджувати через суд. Більше про ключові нововведення з проекту РБК-Україна розписувало окремо в матеріалі. 

Додамо, що новий законопроект уряду про мобілізацію парламентарі можуть розглянути в першому читанні вже цього тижня.

Детальніше про це читайте в матеріалі "У пошуках компромісу. Якою буде мобілізація в Україні і що не так із новим законопроектом".

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.