СЕО BAT Україна Оксана Сердюк: Було б трагедією, якби фабрика закрилася через закони, а не воєнні ризики

Повномасштабна війна поставила бізнес в Україні у безпрецедентні умови: безпекові ризики, зруйновані ланцюги постачання, кадрові втрати. Попри це, компанії – зокрема міжнародні – продовжують працювати в країні, підтримувати виробництво та зберігати інвестиції, адаптуючись до воєнних реалій.

Про те, як регуляторні рішення у тютюновій галузі впливають на інвестиції, виробництво та "тіньовий" сектор, – розповіла РБК-Україна генеральна директорка ВАТ Україна Оксана Сердюк.

Читайте також: Тіньовий ринок сигарет переходить в онлайн: як продають нелегальний тютюн

Тютюнова індустрія України, яка є одним із найбільших джерел податкових надходжень та забезпечує значну частку валютної виручки України, опинилася перед новими регуляторними викликами. Сьогодні галузь стикається з низкою законодавчих ініціатив, які, за словами інвесторів, загрожують стабільності виробництва та можуть посилити тіньовий сектор.

Чи здатне нове регулювання зупинити великі підприємства швидше за воєнні ризики та чому досвід розвинених країн у сфері зниження шкоди від куріння залишається поза увагою українських законотворців – про це в інтерв'ю з генеральною директоркою BAT Україна Оксаною Сердюк.

– BAT працює в Україні вже понад 30 років. Як би ви сьогодні окреслили роль українського бізнесу в глобальній структурі компанії?

– Для Групи British American Tobacco (ВАТ) Україна – не просто один із ринків збуту. Починаючи з 1993 року, коли компанія стала першим іноземним інвестором у тютюновій галузі країни, BAT продовжує системно інвестувати у виробництво, людей і технології. Ми також залишаємося одним з найбільших платників податків в Україні, сплативши минулого року 42,7 млрд грн різних податків.

Результатом цих зусиль є те, що сьогодні BAT Україна входить до числа найсильніших компаній глобальної групи за низкою ключових показників.

Генеральна директорка ВАТ Україна Оксана Сердюк (фото: пресслужба)

До прикладу, наша фабрика в Прилуках входить до трійки найефективніших і найсучасніших фабрик регіону Америки та Європи (AME), єдиною, що виробляє ТВЕНи в Україні, ми є лідером на ринку безтютюнових нікотинових паучів, одним з найбільших постачальників напівфабрикатів для інших ринків.

BAT присутня на багатьох ринках світу, проте далеко не в кожному із них ми маємо власні виробничі потужності чи розвинуті торгові команди. Саме тому наявність в Україні великої сучасної фабрики є не випадковістю, а результатом багаторічних інвестицій, ефективної роботи та постійної конкуренції за збереження виробництва в країні.

– Ви кілька разів підкреслили, що Україна для BAT – це виробнича країна. Що дозволяє вам утримувати такі потужності і що сьогодні є ключовим для підтримки виробництва, експорту?

– До повномасштабного вторгнення BAT Україна не лише повністю забезпечувала внутрішній ринок, але й активно експортувала сигарети та фільтри до низки іноземних країн, генеруючи значну валютну виручку, робочі місця та додану вартість саме в Україні.

Після початку повномасштабної війни у 2022-му Група ВАТ вийшла з російського ринку, інвестувавши натомість більше 50 млн доларів в єдине в Україні виробництво новітніх тютюнових виробів для електронного нагрівання – ТВЕНів, демонструючи довіру компанії до України та віру у її успішне майбутнє навіть у найскладніші часи.

Група ВАТ вийшла з російського ринку, інвестувавши понад 50 млн. доларів у виробництво в Україні (фото: пресслужба)

На жаль, сьогодні ми змушені констатувати, що через воєнні дії втратили значний обсяг експортних замовлень, тож їх повернення залишається для нас пріоритетним завданням.

Що стосується умов для збереження виробництва, то тут політика будь-якої міжнародної компанії є абсолютно прагматичною: якщо в країні виробництво стає економічно невигідним або регуляторне середовище не дозволяє стабільно й прогнозовано планувати діяльність, попит починають задовольняти за рахунок імпортної готової продукції.

Для нас це питання особливо відчутне, адже сьогодні весь внутрішній попит здатна забезпечити одна фабрика, тоді як їх в Україні – щонайменше шість, не враховуючи нелегальні. Тому сьогодні наша місцева команда докладає колосальних зусиль задля того, щоб зберегти виробництво в Україні та завантажити всі наші виробничі потужності. У той же час, регуляторне середовище не робить це завдання простим.

Сьогодні весь внутрішній попит здатна забезпечити одна фабрика, у той час як їх в Україні – щонайменше шість, крім нелегальних (фото: пресслужба)

– Які саме рішення регуляторів ви вважаєте критичними для вашої роботи як іноземного інвестора?

– Першим серйозним тривожним сигналом для іноземних інвесторів стала т.з. "правка Холодова", коли у 2019 році деякі народні депутати намагалися непрозорим чином, у дусі радянської економіки, забезпечити гарантовані прибутки деяким оптовим та роздрібним торгівцям, встановивши гарантовану маржу на тютюнові вироби.

Дякуючи Президенту України, який ветував цей закон, вдалося зберегти діяльність в Україні на ринкових засадах і уникнути багатомільярдних збитків.

Здавалося б, після такого випадку спроби протягнути відверто лобістські та антиконкурентні норми мають припинитися. На жаль, спостерігаємо протилежне: з’являється законопроєкт щодо обов’язкового використання українського тютюну, який провалюється в першому читанні, але вже через пару днів реєструють його аналог – законопроєкт 14245 – з іншою назвою, який, серед іншого, передбачає обов’язкове маркування кожної одиниці тютюнової сировини унікальними ідентифікаторами (так званий е-акциз для сировини).

Ці ініціативи не матимуть ані економічного ефекту, ані реального впливу на скорочення тіньового ринку, натомість зроблять виробництво в Україні надмірно обтяженим, зарегульованим та адміністративно складним. Аргумент авторів про те, що потрібно створити новий прибутковий бізнес для деяких аграріїв, представлених однією асоціацією, виглядає, м'яко кажучи, дивно.

В нас ринкова економіка, і парламент не мав би бути установою для генерування гарантованих прибутків для тих чи інших окремих категорій бізнесу.

Ми вже не кажемо про те, що таке регулювання суперечить вимогам Світової організації торгівлі, що може призвести до обмеження доступу товарів, вироблених в Україні, на інші ринки. Так само, така ініціатива йде в розріз з регулюванням Європейського Союзу, де в жодній з держав не існує вимоги щодо обовязкової закупівлі місцевої сировини.

– Останнім часом активно обговорюється законопроєкт №14110-д. Як ви оцінюєте ініціативу обмеження нікотину в паучах до 1 мг? Як така норма вплине на цей сегмент ринку і чи вбачаєте ви паралелі між цією ініціативою та попередніми регуляціями щодо електронних сигарет?

– Законопроект 14110-д, який теж нещодавно був зареєстрований, взагалі позбавляє українських повнолітніх курців права на менш небезпечну альтернативу курінню і йде врозріз із світовою практикою, яка заохочує курців переходити з сигарет на новітні, менш шкідливі продукти.

Фактично йдеться про повне переведення сегменту безтютюнових нікотинових паучів у тінь, що також призведе до втрат Державного бюджету (ми прогнозуємо, що цього року доходи Бюджету від цієї категорії перевищать 1,5 млрд грн).

Нагадаю, що декілька років тому законодавці вирішили заборонити смаки в електронних сигаретах, що в результаті призвело до того, що 95% ринку перебуває в тіні, а державний бюджет втрачає десятки мільярдів гривень щороку.

І тут деякі автори вирішили, що треба обмежити вміст нікотину в паучах до 1 мг, що менше, ніж в препаратах, які використовуються для припинення куріння. Не вдаючись до суто наукового аналізу, такий поріг призведе до зникнення білого ринку паучів та створить додаткове джерело чорної готівки та корупції.

Досвід європейських країн свідчить, що регулятор встановлює поріг від 16,6 до 20 мг, і ніде немає 1 мг. Навіщо вигадувати український велосипед з квадратними колесами?

Фактично йдеться про повний переведення сегменту безтютюнових нікотинових паучів "в тінь" (фото: пресслужба)

– Критики посилення регуляції стверджують, що нові обмеження лише стимулюють тіньовий сектор, який уже сягає значних показників. Як ви пояснюєте таку диспропорцію в державній політиці та якими є ваші прогнози щодо майбутнього виробництва в Україні за умови збереження поточного законодавчого курсу?

– У цілому постає питання: чому держава нічого не робить, щоб побороти майже 18% тіньової торгівлі сигаретами та 95% тіньової торгівлі "електронками", а деякі чиновники прагнуть замість цього створити нове регулювання, яке ще більше гнітить білий бізнес? Чи це намір вбити білу індустрію та мати незаконні доходи?

Чому замість того, щоб під час війни підтримувати білий бізнес, деякі законодавці свідомо просувають ініціативи, які відбирають в іноземних інвесторів останні стимули для збереження підприємств в Україні?

Можливо, це прозвучить егоїстично по відношенню до моїх колег з інших ринків BAT у світі, але мені щиро хочеться, щоб робочі місця, податки та додана вартість створювалися саме в Україні. Щоб ми тут виробляли тютюнові вироби для нагрівання, сигарети, нікотинові паучі та експортували їх до ЄС і на світові ринки, а не втрачали ці можливості через свавільне регулювання.

Було б справжнім парадоксом і трагедією, якби українська фабрика ВАТ закрилася не внаслідок російських ракетних атак, а через безглузді та економічно руйнівні закони.