У міру просування переговорів щодо припинення війни в Україні на порядку денному постає питання ослаблення західних санкцій проти Росії, зокрема в енергетичному секторі. І такий сценарій може бути цілком реальним.
РБК-Україна наводить можливі наслідки такого ходу подій.
Зміст
Експорт нафти і газу є ключовим джерелом доходів Російської Федерації. Цей сектор перебуває під санкціями з 2014 року, які значно посилювалися з 2022 року, а 10 січня 2025-го минула адміністрація Джо Байдена оголосила про найжорсткіший раунд обмежень.
Протягом цих років санкції США (разом із доступом до американських енергоносіїв) підтримували зусилля Євросоюзу зі скорочення грошових потоків Москви на фінансування війни. Однак ситуація може змінитися найближчими місяцями. Адміністрація президента Дональда Трампа одночасно погрожує економічно "поховати" РФ і пропонує пом'якшити санкції під час переговорів щодо України.
Наприклад, у лютому держсекретар США Марко Рубіо після зустрічі з російським міністром Сергієм Лавровим заявив, що деякі з санкцій можуть бути зняті в рамках мирного врегулювання. Пізніше він підкреслював, що Москва поки для цього нічого не зробила.
Проте, за даними Reuters, така можливість розглядається. Зокрема, Білий дім уже попросив американський Мінфін вивчити варіанти послаблення енергетичних санкцій. Але без поступок з боку Росії скасовувати їх не будуть, додало видання.
Якщо ж під час переговорів про припинення війни намітиться прорив, то Вашингтон пом'якшить обмеження. Що в кінцевому рахунку торкнеться і санкцій Євросоюзу, пише Politico з посиланням на неназваних представників адміністрації Трампа. Президент США вже показав свій вплив. На початку року Угорщина погрожувала накласти вето на продовження заходів, але після дзвінка Рубіо в Будапешт передумала зривати санкційну програму ЄС.
Січневі санкції США, зокрема, торкнулися тіньового флоту танкерів, які продають російську нафту по всьому світу. Через ці обмеження танкери затримують, а порти побоюються покарання за сірий бізнес із Москвою. Без американських санкцій Європі буде складно самотужки контролювати судна. Крім того, без підтримки Вашингтона вона не зможе забезпечити дотримання стелі цін у 60 доларів за барель. Особливо з урахуванням, що ця схема давно дає збої.
При цьому в будь-який момент Трамп може змінити курс, запропонувавши послабити обмеження, наприклад, під час двосторонніх контактів із Володимиром Путіним або їхніх команд.
Днями в Саудівській Аравії представники США, Росії та України провели "непрямі переговори". Їхнім результатом стали домовленості про перемир'я в небі та на Чорному морі. І якщо заява Вашингтона витримана в сухому тоні без деталей, то Москва прив'язала безпеку судноплавства до скасування санкцій проти "Россільгоспбанку" та інших фінансових організацій, підключення їх до SWIFT, зняття обмежень на обслуговування в портах і санкцій з частини суден під російським прапором.
Напередодні Трамп заявив, що його команда вивчає умови Кремля. "Є п'ять або шість умов. Ми розглядаємо їх усі", - зазначив він, зокрема маючи на увазі скасування деяких санкцій.
Поки ці заходи не стосуються енергетичного сектору, але можуть означати певну тенденцію. Українська сторона ж загалом допускає, що деякі санкції можуть бути скасовані, якщо це допоможе забезпечити безпеку і справедливість. Як заявив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк в інтерв'ю Politico, Київ готовий це обговорювати.
До повномасштабного вторгнення в Україну і санкцій Росія була одним із найбільших постачальників мазуту в США, експортуючи до 1 млн тонн на місяць. Країна також постачала деяку кількість сирої нафти, переважно з Далекого Сходу. Якщо санкції послаблять, поставки можуть відновитися, пише Reuters.
Основним покупцем російської нафти і газу до війни була Європа. Але кілька пакетів санкцій і прагнення блоку позбавитися залежності від РФ різко скоротили ці обсяги.
За даними Євростату, обсяг нафтового імпорту з Росії в IV кварталі 2024 року становив 10% від того, що було в I кварталі 2021-го. Принаймні до наступного перегляду санкцій зміни в імпорті російської нафти і газу малоймовірні.
Серйозніший вплив на російський енергетичний експорт і доходи може мати ослаблення фінансових санкцій США. Перекривши доступ найбільших банків РФ до глобальної платіжної системи SWIFT та інших фінансових послуг, ці обмеження підвищили комісійні збори і призвели до багатомісячних затримок платежів для російських експортерів, які змушені використовувати альтернативні схеми оплати. Послаблення санкцій США за фактом розблокує для них операції в доларах.
На сьогодні російські та китайські банки знайшли обхідні шляхи. Однак платежі у валюті, відмінній від долара США, обходяться дорого, оскільки постачальникам нафти доводиться робити кілька конвертацій, що збільшує комісію за транзакції.
У листопаді 2025 року США ввели санкції проти "Газпромбанку", який обробляв платежі за російський газ для європейських клієнтів, що залишилися. Відтоді Вашингтон робив тимчасові винятки для Угорщини, Словаччини та Туреччини, щоб спростити їм розрахунки з Москвою.
Євросоюз і США разом із партнерами по "Великій сімці" запровадили цінову стелю на російську нафту в 60 доларів за барель. Вона забороняє західним страховикам і трейдерам сприяти торгівлі вище цього рівня. Якщо Вашингтон скасує стелю, то російські експортери зможуть знайти більше компаній, готових працювати з ними.
Ціни на нафту марки Urals обвалилися у 2022-му, коли основні європейські НПЗ припинили імпорт. Нині цю нафту оцінюють щодо світового еталона Brent (близько 73 доларів) зі знижкою близько 10 доларів за барель, порівняно з типовою довоєнною різницею 1-2 долари.
У разі послаблення санкцій ціни на російський Urals можуть зрости. Але навряд чи повернуться до колишньої різниці з Brent до скасування європейських обмежень. Доти Росія продовжить продавати більшу частину ресурсів Індії та Китаю. А скасування санкцій проти тіньового флоту танкерів дасть їй можливість більше заробляти на продажу сирої нафти.
Що стосується газу, то санкцій на імпорт російського трубопровідного газу немає. Але більшість країн припинили його закупівлі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У результаті чого російський монополіст "Газпром", можливо, став найбільшою корпоративною жертвою війни, зазначає Reuters. За підсумками 2024 року компанія отримала історичний збиток в 1 трлн рублів (майже 13 млрд доларів). Однак, як пише Forbes, показаний у звітності збиток, швидше, "паперовий". І показує стан лише газового бізнесу "Газпрому", хоча холдинг в основному заробляє за рахунок нафтової дочірньої компанії.
Послаблення санкцій у цій сфері навряд чи поверне поставки російського газу на довоєнний рівень. По-перше, Європа ставить перед собою завдання повністю відмовитися від нього, а по-друге, збитки інфраструктурі (наприклад, підрив "Північних потоків" або останні удари по станції в Суджі, яка була точкою входу в газотранспортну систему України) обмежить будь-який потенційний газовий експорт на Захід.
При підготовці тексту використовувалися публікації Reuters і Politico.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.