Роботи можуть отримати мозок із живих клітин: навіщо це вченим
Живі нейрони навчилися керувати робособакою (зображення: РБК-Україна)
Науковці з австралійської компанії Cortical Labs створили робота-собаку, яким керує біологічний процесор із живих нейронів. Вирощені у лабораторії клітини мозку розмістили безпосередньо на чипі з електродами.
Про це інформує РБК-Україна, посилаючись на свіже дослідження, опубліковане на сервері препринтів arXiv.
Як працює біологічний чип із живими нейронами?
Вчені пояснили: живі нейрони можуть стати основою для комп’ютерних чипів і виявитися ефективнішими за традиційні кремнієві процесори. Людський мозок споживає значно менше енергії, ніж сучасні ШІ-системи, і краще пристосовується до незнайомих умов.
Австралійська команда виростила нейрони безпосередньо на поверхні мікросхеми та оснастила її електродами для двосторонньої передачі електричних сигналів.
Завдяки цьому активність маленької групи клітин вдалося перетворити на реальний рух роботизованої собаки.
Спеціальні петлі зворотного зв'язку постійно коригують напрямок пристрою, допомагаючи йому досягти заданої точки на простій карті.
Читайте більше: Живі клітини людського мозку навчили грати в Doom: навіщо це вченим
Спільне дослідження з Honda та віртуальні випробування
Раніше Cortical Labs показала, як вирощені нейрони можуть виконувати комп’ютерні завдання - зокрема грати у класичні Pong і Doom.
Тепер компанія хоче вивести цю технологію за межі віртуального світу. Для цього вона об’єдналася з європейським дослідницьким інститутом Honda Research Institute Europe.
У межах співпраці науковці провели тривалий експеримент у віртуальній системі, де живий чип шукав нагороду у базовій сітці. За понад 4000 годин безперервної взаємодії вчені протестували майже 1300 різних комбінацій сигналів.
Старший науковий співробітник Honda Деніел Таннеберг підкреслив, що використання живих клітин як обчислювального субстрату відкриває величезний потенціал для адаптації й енергоефективності майбутніх інтелектуальних агентів.
За словами дослідників, сучасні роботи вже чудово бігають чи виконують складні акробатичні трюки, проте все ще мають проблеми з ухваленням рішень вищого порядку. Вони важко адаптуються, коли умови навколо раптово змінюються, тому "живий" чип має розв'язати саме цю проблему.
Не пропустіть: Управління iPhone силою думки: як чип Neuralink дає змогу телефонувати й запускати Grok
Перспективи та головні виклики
Наразі біологічні чипи перебувають на початковій стадії розвитку і не вирізняються високою швидкістю чи ідеальною точністю.
Однак у майбутньому такі біологічні роботи зможуть працювати у небезпечних або віддалених зонах, а також надавати персоналізовану допомогу людині, постійно навчаючись у процесі.
Головне завдання для інженерів полягає не просто у вирощуванні клітин на силіконі, а в пошуку надійних способів зв'язку з біологічними системами.
Науковцям необхідно навчитися стабільно тренувати їх, масштабувати чипи для складніших завдань і зрозуміти, як саме живі нейрони зберігають інформацію та формують пам'ять.
