Живі клітини людського мозку навчили грати в Doom: навіщо це вченим
200 тисяч людських клітин освоїли шутер 90-их (фото: William West/AFP)
Компанія Cortical Labs представила біологічний комп'ютер, який поєднує живі клітини людського мозку з кремнієвим чипом. Після навчання простій грі Pong система перейшла до складнішого випробування - нейрони почали вчитися грати в Doom.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Science Alert.
Еволюція геймінгу у лабораторії
Для того, щоб клітини мозку могли взаємодіяти з грою, дослідники розробили спеціальну систему кодування.
Цифрове середовище Doom перетворюється на унікальні патерни електричних сигналів, які нейрони на чипі здатні сприймати як подразники. Коли на екрані з'являється ворог, специфічні мікроелектроди стимулюють певну групу клітин, змушуючи їх реагувати.
Процес навчання живого процесора відбувався поступово:
- На початковому етапі нейрони поводилися як абсолютні "новачки" - постійно врізалися у стіни, стріляли навмання і безладно крутилися на місці;
- Згодом, аналізуючи зворотні електричні сигнали, клітини почали адаптуватися до стимулів у реальному часі;
- Зрештою, біологічна система почала чітко розпізнавати демонів, цілитися та атакувати їх значно точніше.
Хоча виконання маневрів наразі не є ідеальним - іноді клітинам потрібно кілька спроб і пострілів у різних напрямках, щоб поцілити в одного монстра, - експеримент довів здатність людських нейронів до цілеспрямованого навчання поза межами живого організму.
Енергетична перевага: перспективи "живих" чипів
Головна цінність проєкту полягає не у самих комп'ютерних іграх, а в ефективності біологічних систем, яку наразі не здатна повторити жодна кремнієва архітектура ШІ.
Вчені пояснили: людський мозок споживає всього близько 20 ват енергії. Створення напівбіологічного чипа CL1 відкриває шлях до появи надзвичайно потужних та екологічно стійких суперкомп'ютерів із мінімальним рівнем енергоспоживання.
Наразі такі клітини мають обмежений життєвий цикл - близько шести місяців, і вчені ще працюють над тим, щоб отримувати від них стабільні та чітко програмовані результати.
Проте експерти напівпровідникової індустрії вже підтвердили, що це не фантастика, а реальна наука із величезним потенціалом.
Крім розробки екологічних обчислювальних систем, технологію планують використовувати у робототехніці, для моделювання складних хвороб, швидкого тестування медичних препаратів та створення персоналізованих ліків нового покоління.
