ua en ru

Робот чи людина? Як насправді приймають рішення по кредитах

11:49 04.03.2026 Ср
4 хв
promo
Відповідь з'являється за секунди - але що саме система бачить про позичальника?
Робот чи людина? Як насправді приймають рішення по кредитах Як працюють алгоритми Дії та банків при оформленні кредитів (фото: freepik.com)

Сучасні фінансові технології дозволяють оформити онлайн-кредит та отримати рішення за лічені секунди завдяки глибокій автоматизації процесів перевірки. Дізнайтеся, які дані заборонені для використання та як цифровізація захищає позичальників і підвищує рівень кібербезпеки.

РБК-Україна пояснює, як Big Data аналізує кредитну історію через Дію та BankID.

Що означає - "автоматичне рішення по кредиту"

Це не "робот видав гроші", а алгоритм, який за заданими правилами швидко й об’єктивно приймає рішення замість людини.

Як це працює:

  • ви, наприклад, подаєте заявку на кредит в Швидко Гроші в застосунку або на сайті
  • система дивиться ідентифікацію (Дія/BankID/документ), фінансову поведінку (доходи, витрати, кредитна історія) та техдані/геолокацію (щоб відсікти шахрайство)
  • далі - рішення видати/відмовити і параметри: сума, строк, ставка, ліміт. Зазвичай це секунди, часто без дзвінків.

Для точності дуже допомагають офіційні державні дані, зокрема через Дію - менше помилок і підробок.

Що отримує клієнт: швидкість, прозорість, комфорт і кращий захист.

Які дані має "право" аналізувати Big Data, а які - під забороною

Big Data - це спосіб краще розуміти ризики й поведінку, але в нього є чіткі юридичні та етичні межі.

Використовують:

  • транзакції (покупки, платежі, перекази)
  • поведінку в сервісі (як людина користується застосунком)
  • геодані в контексті операцій
  • параметри пристрою (для антифроду)
  • кредитну історію та платіжну дисципліну (БКІ/внутрішні джерела).

Принципово не використовують:

  • біометрію без явної згоди
  • чутливі дані (здоров’я, релігія, політика, етнічність)
  • приватні повідомлення/дзвінки/файли
  • "злиті бази" та не підтверджені джерела.

Головне правило: згода, прозорість і зрозуміла мета.

Вплив відкритих API на фінансовий ринок і вигоди для клієнтів

Відкриті API - це цифрові "мости" між банками та сервісами. Вони дають змогу передавати дані в реальному часі, але тільки з вашого дозволу.

Простий приклад: ви дозволили підтягнути дані про рахунок/дохід - і у відповідь можете отримати швидку та більш персональну послугу (інколи й на кращих умовах).

Важливо:

  • доступ ініціює клієнт
  • доступ можна відкликати
  • усе працює через захищені канали.

Чи може цифровізація зменшити кількість проблемних кредитів?

Так, і досить відчутно. Наявність надійних цифрових інструментів - таких як Дія, BankID та електронні реєстри - суттєво спрощує такі процеси:

  • дозволяє швидше й точніше підтверджувати особу та інформацію про клієнта
  • знижує рівень шахрайства й кількість фіктивних заявок
  • унеможливлює ситуації, коли одна й та сама людина одночасно оформляє кредити в декількох установах.

Крім того, використання цифрових даних дає змогу коректно оцінювати фінансове навантаження клієнта та уникати надмірного кредитування.

Які гарантії безпеки персональних даних сьогодні є стандартом?

Якщо коротко - шифрування, контроль доступу і повна фіксація дій.

Зазвичай це означає:

  • дані шифруються під час передачі і зберігання
  • кожен співробітник має доступ лише до того, що потрібно за роллю
  • усі дії з даними логуються (audit trails)
  • ідентифікація проходить через захищені шлюзи (Дія/BankID тощо).

Оскільки компанії відповідають за дані юридично, відповідальні учасники ринку свідомо вкладаються в кібербезпеку - бо саме довіра клієнтів є визначальною.

Якщо рішення приймає алгоритм, чи можна зрозуміти причину відмови?

Так, у здорових процесах це цілком нормально. Алгоритм працює за чіткими правилами, а ключові фактори - наприклад, кредитна історія, рівень фінансового навантаження, невідповідність даних або ознаки шахрайства - можна пояснити зрозумілою мовою, без розкриття внутрішніх "секретів" формули.

Важливо пам’ятати: відмова не завжди означає, що клієнт "поганий". Часто це сигнал того, що:

  • даних недостатньо для впевненої оцінки;
  • є розбіжності в анкеті;
  • система виявила потенційно ризиковий сценарій і вирішила "поставити паузу", щоб уникнути помилки.

Такий підхід дозволяє працювати безпечно і відповідально, водночас залишаючи процес прозорим для клієнта.

Або читайте нас там, де вам зручно!
Більше по темі: