У Японії ціни на рис невпинно зростають. Зараз 5 кілограмів продукту коштують уже близько 29 доларів - це майже вдвічі більше, ніж торік. Дефіцит рису розпочався ще у 2023 році, коли через аномальну спеку врожай був рекордно низьким.
Про це пише РБК-Україна із посиланням на Bloomberg.
Наслідки від зростання рису в Японії відчули не тільки споживачі, а й школи, які змушені скорочувати дні, коли на обід подають рисові страви. А ресторани та супермаркети переглядають цінники на меню.
Зростання цін на рис вплинуло на родинні бюджети, адже цей продукт є основою повсякденного раціону японців. У квітні базова інфляція зросла до 3,5%, і підвищення ціни на рис стало однією з її причин.
Причини дефіциту - не лише у спекотному літі 2023 року, що знищило посіви. Ситуацію погіршило зростання туристичного попиту після COVID-обмежень: ресторани почали активно скуповувати рис.
А в серпні 2024-го уряд попередив про можливий землетрус, і люди кинулися запасатися продуктами. Землетрус не стався, але полиці з рисом спорожніли, а ціни ще більше зросли.
Коріння проблеми - в політиці, що тягнеться ще з 1970-х. Уряд тоді почав скуповувати надлишки рису, щоб зберегти стабільність цін і підтримати фермерів. У 2018-му цю політику офіційно скасували, але вплив держави залишився: вона надає субсидії тим, хто дотримується встановлених квот на виробництво.
Через це більшість фермерів вирощують саме стільки, скільки потрібно згідно з планом, - без запасу. Внаслідок цього галузь майже не має гнучкості для реагування на раптові виклики, як-от клімат чи сплески попиту.
Також Японія суворо регулює імпорт рису, щоб захистити місцевих виробників. Лише 770 тисяч тонн на рік ввозяться безмитно. Все понад - із тарифом, що іноді сягає 200%. Основні країни-експортери - США та Таїланд.
У 2024 році Японія виробила 7,34 млн тонн зерна (включаючи рис для тварин, саке тощо), і цього недостатньо, щоб покрити всі потреби населення й бізнесу.
З наближенням липневих виборів рисова криза може серйозно вдарити по рейтингах прем’єра Шігеру Ішібі та керівної Ліберально-демократичної партії.
Рисова індустрія політично впливова сила, особливо в тих регіонах, де фермерські асоціації є головними електоральними гравцями. Це, зокрема, стосується бази прем’єра Ішіби - округу Тотторі-Сімане.
Тому глава уряду змушений балансувати між інтересами сільського електорату, який хоче збереження субсидій і захисту галузі, та міськими виборцями, які прагнуть доступних цін. І з наближенням виборів цей баланс стає дедалі складнішим.
Наприкінці травня з’явилися перші ознаки стабілізації: ціна на рис у супермаркетах знизилась більш як на 10 центрів - вперше за пів року ціна падала два тижні поспіль.
Але вартість продуктів все ще залишається високою. Японці щодня споживають у середньому 140 грамів рису, тож підвищення ціни б’є по кишені. Дорожчають і страви: магазини підвищують ціни на рисові кульки (оніґірі), бенто, а суші-ресторани - на свої меню.
З 2023 року деякі супермаркети навіть почали обмежувати кількість рису в одні руки - не більше одного пакета.
Японія зберігає стратегічний резерв рису ще з 1995 року. Він становить близько 910 000 тонн - це понад 13 мільярдів порцій. У березні уряд продав частину запасів на аукціоні, але більшість цього рису до полиць супермаркетів не дійшла.
Причини - складний і багаторівневий ланцюг постачання. Рис проходить через фермерів, агентства збору, оптовиків і лише потім потрапляє до магазинів. Це відкриває можливості для спекуляцій і затримок.
Наприкінці травня уже дозволили прямий продаж 300 000 тонн резервного рису без аукціону за фіксованою ціною. Магазини на кшталт Rakuten і Aeon миттєво розкупили ці обсяги, продаючи рис удвічі дешевше від середньої ринкової ціни. Усе розійшлося за кілька годин.
Японія почала імпортувати невеликі партії рису з Південної Кореї - вперше з 1999 року. Але йдеться лише про десятки тонн.
Розширення імпорту з США активно обговорювали, але швидко відкинули через протест фермерів і виборців, які виступають за захист місцевого виробника. Рис у Японії - не просто продукт, а символ національної самобутності, який називають "священною зоною" у торгівлі.
Читайте також про те, що продукти в Україні за рік подорожчали на 22%, а деякі - в 4 рази більше. Найбільше зросли ціни на яйця - на 86,0%.
Раніше ми писали про те, що продовольча інфляція в Україні стрімко прискорилася 2024 року через ефекти спекотної погоди без дощів влітку та восени. Це позначилося на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах продовольчої продукції, насамперед низці овочів і фруктів.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.