Рік до війни без людей? Що кажуть експерти про попередження Зеленського щодо ШІ

Штучний інтелект вже за лічені місяці може радикально змінити поле бою та брати на себе ухвалення рішень, відповідно суттєво зменшуючи роль людини на ньому.

РБК-Україна поспілкувалось з експертами та виробниками озброєння, щоб дізнатись, що саме може змінитись найближчим часом, так як на це ще можна вплинути. Чи цей процес ще не зупинити?

Головне:

• Дискусії щодо ролі ШІ у бойових діях розгортаються на найвищому рівні. Ослаблення обмежень може призвести до ситуації, коли машини самостійно ухвалюватимуть рішення, від яких залежить життя людей.
• Технології ШІ поширюються за кількома напрямами. Серед них – автоматичне розпізнавання цілей та автономна навігація без супутників та керування роями дронів.
• Сучасне поле бою генерує величезний потік даних. ШІ допомагає військовим опрацьовувати постійний потік інформації.
• Штучний інтелект змінюватиме війну й прискорюватиме розвиток технологій. Та водночас варто думати про наслідки рішень, які поширюються просто зараз у різних компонентах війни.

Що кажуть Україна, США та інші

Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що вже наступного року існує реальна ймовірність того, що рішення на полі бою ухвалюватиме не лише людина, а й штучний інтелект. Саме тому Україні потрібен мир до того, як сторони війни досягнуть цього моменту.

Останнім часом дискусії щодо ролі ШІ у бойових діях розгортаються на найвищому рівні. Так, за повідомленням The Washington Post, наприкінці вересня американські та російські дипломати домоглися виключення з проекту ООН положення, яке встановлює контроль людини над штучним інтелектом при застосуванні смертоносної зброї.

Опитані виданням правозахисники попереджають, що ослаблення міжнародних обмежень може призвести до ситуації, коли машини самостійно ухвалюватимуть рішення, від яких залежить життя та смерть людей. Це може означати більше жертв серед цивільного населення, зниження відповідальності та прискорення переходу до більш ризикованої автоматизованої війни.

Читайте також: Україна розширює застосування ШІ на фронті: десятки систем знищують окупантів

Паралельно США переглядають власні правила застосування автономної зброї. У початковій версії американської директиви містилися положення про необхідність людського контролю за автономними та напівавтономними системами, а також вимога дотримуватися законів війни та міжнародних договорів.

Тренд на ШІ

Як зазначили у коментарі РБК-Україна в Українській раді зброярів, заява глави держави про те, що незабаром штучний інтелект почне ухвалювати рішення на полі бою, відображає тенденцію, яка насправді реалізується прямо зараз. Штучний інтелект у сучасній війні – це не фантастичний майбутній сценарій, а робоча буденність.

Сьогодні технології розповсюджуються за кількома ключовими напрямами: від автоматичного розпізнавання цілей до автономної навігації без супутників та керування роями дронів.

При цьому в більшості бойових систем реалізовано принцип man-in-the-loop або ж "людина в контурі": алгоритм бере на себе найважчу частину обчислень та виявлення, а остаточне рішення про відкриття вогню залишається за командиром чи оператором.

Як зазначив у коментарі РБК-Україна CEO R&D Center Winstars.AI Дмитро Софина, не можна ігнорувати той факт, що з розвитком ШІ насамперед зміниться швидкість реакції. Зараз між виявленням цілі та подальшою дією часто є кілька етапів, на яких інформацію потрібно передати, оцінити й лише після цього прийняти рішення. Якщо частину цього процесу бере на себе алгоритм, час реакції скорочується в рази.

Так само змінюється залежність від зв’язку. Коли навігація, розпізнавання цілі та частина наведення працюють безпосередньо на борту, апарат уже не настільки критично залежить від GPS чи постійного каналу з оператором. Це особливо важливо в умовах активної роботи РЕБ, де зв’язок може бути нестабільним або повністю зникати.

"Серйозніші наслідки можуть виникнути там, де ми їх зараз не очікуємо. Історія з дронами показує, наскільки примітивними іноді виявляються наші прогнози: ми обговорюємо один сценарій, а реальні зміни приходять з іншого боку", – наголосив R&D директор DevDroid Олег Федоришин.

З часом та з розвитком ШІ варто очікувати зростання ефективності. Добре навчені моделі можуть підвищувати точність роботи бойових систем. Людина втомлюється, помиляється, може не встигнути зреагувати або не впоратися з великою кількістю інформації. Алгоритми в окремих завданнях здатні працювати стабільніше.

Ще одна важлива зміна стосується масштабу застосування. Людина поступово переходить від ручного керування одним апаратом до постановки завдання одразу групі дронів, а вже всередині цієї групи алгоритми можуть розподіляти ролі, маршрути та окремі задачі.

Як розповів у коментарі РБК-Україна інструктор навчального центру фонду Сергія Притули з позивним "Морпіх", важливо також пам'ятати, що ШІ поступово зменшує навантаження на особовий склад.

Сучасне поле бою генерує величезний потік даних: відео з дронів, показники радарів і сенсорів, розвіддані, радіоперехоплення. Людина фізично не здатна безперервно опрацьовувати все це, тим більше під час тривалого чергування. ШІ може взяти на себе первинний аналіз і швидко відсіювати зайве, залишаючи лише те, що справді потребує уваги.

Чергового оператора система сповіщає про будь-які суттєві зміни: відхилення в показниках апаратури, нові цілі, зміну обстановки. Це знизить вплив людського фактору. Втома, монотонність роботи чи відволікання більше не призводять до того, що критична зміна залишається непоміченою.

Аналітики InformNapalm у коментарі РБК-Україна підкреслили, що ШІ не потрібно досягати рівня людського інтелекту, щоб серйозно впливати на війну. Достатньо, щоб алгоритм на конкретному завданні був швидшим за людину: швидше знаходив об'єкти на відео, швидше аналізував супутникові знімки, швидше класифікував повітряні цілі або дозволяв безпілотнику завершити місію після втрати зв'язку.

Читайте також: Штучний інтелект та "автопілот": як українські дрони обходять ворожі РЕБи

Тому найбільший ефект 2027 року варто очікувати не від появи однієї "суперзброї зі штучним інтелектом", а від масового проникнення машинного аналізу та автономності у вже існуючі системи.

Де ШІ "воює" вже сьогодні

Експерти одностайні, що сьогодні вже є кілька ключових напрямів, де штучний інтелект відіграє дуже важливу роль.

Самонаведення. Дрони, керовані оптоволокном, поступово поступаються місцем БпЛА з ШІ-наведенням і машинним зором.

Вітчизняні розробки (наприклад, SmartPilot від кластера Brave1) поєднують камери та лідари, дозволяючи дрону самостійно розпізнавати та обирати ціль. Це робить апарати компактнішими, маневренішими та автономнішими, що особливо актуально в ситуаціях, коли оператор втрачає стабільний відеосигнал або зв’язок.

Автономність наземних роботів. Окрім того, у разі втрати зв'язку з оператором наземні роботизовані комплекси (НРК) з елементами ШІ більше не зупиняються безпорадно. Модулі керування (зокрема AI KIT у роботах TerMIT, Ratel чи Droid Box у DevDroid) аналізують зображення з камер, тримають маршрут, оминають перешкоди, а за потреби розвертаються та повертаються безпечним шляхом.

Автономна оптична навігація без GPS. Для далекобійних БпЛА та ракет критичною є стійкість до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Завдяки оптичній навігації ШІ порівнює реальний вигляд місцевості під крилом з цифровою картою. Система не потребує сигналів супутників, що робить її повністю невразливою до глушіння чи "спуфінгу".

"Рій проти рою" та децентралізоване управління. Останнім часом ШІ дозволяє керувати цілими групами дронів, наприклад, українська система Styx здатна координувати до 100 БпЛА та наземних платформ для виконання спільного завдання. А у протиповітряній обороні реалізується концепція "рій проти рою", де дрони-перехоплювачі самостійно розподіляють цілі в повітрі та розраховують траєкторії знищення без участі оператора.

Окрім "заліза", ШІ радикально прискорює аналіз розвідувальних даних. Якщо західні платформи Palantir Maven та Gotham об'єднують дані супутників і сенсорів НАТО, то Україна створила власний потужний контур.

Загальновійськова система DELTA завдяки ШІ-платформі Avengers щотижня автоматично виявляє близько 12 тисяч одиниць ворожої техніки, а перспективна система SPECTR аналізує бойові дані та моделює ймовірні дії противника для оперативного планування.

Набір даних Avengers Labs налічує понад 5 млн кадрів із розміченими цілями. Саме тому в серпні 2026 року Велика Британія уклала угоду про партнерство з Україною у сфері військового ШІ, вперше отримавши доступ до української інфраструктури машинного навчання для розвитку власних технологій.

Нові технології – нові ризики

Попри високу ефективність, масове впровадження військового ШІ створює серйозні виклики як для супротивника, так і для сторони, яка його застосовує.

Так, найбільший ризик полягає в тому, що алгоритм може помилитися. У реальних бойових умовах зображення рідко буває ідеальним: є дим, пил, погана погода, пошкоджена техніка, нестандартні ракурси, велика кількість схожих об’єктів. У таких умовах навіть добре навчена модель може неправильно класифікувати ціль, а наслідки такої помилки можуть бути дуже серйозними.

Ще один ризик пов’язаний із тим, що противник теж адаптується. Якщо стає зрозуміло, за якими ознаками система розпізнає техніку або людей, з’являються спроби її обманути за допомогою маскування, макетів, зміни силуету чи інших візуальних прийомів.

Окреме питання стосується рівня контролю з боку людини. Чим більше функцій система виконує автономно, тим важливіше заздалегідь визначити, у яких межах вона може діяти самостійно і в який момент рішення обов’язково має залишатися за оператором.

Також залишається юридичне питання відповідальності. Якщо автономна система допустила помилку, потрібно чітко розуміти, хто саме відповідає за наслідки: розробник, виробник, оператор чи командування.

Керівник Центру генеративного ШІ ІТ СТЕП Університету, доцент, засновник dev-ai.dev В'ячеслав Колдовський радить спершу уточнити, про які саме рішення йдеться: показати оператору можливу ціль, довести дрон до вже обраної людиною цілі та самостійно вибрати й атакувати її – три різні рівні повноважень.

"Висока автономність польоту ще не означає автономності у застосуванні сили", – наголошує він.

За його словами, головні зміни – швидкість, масштаб і менша залежність від постійного зв'язку. Алгоритми швидше зіставляють дані й готують варіанти дій, але "швидше" не завжди означає "правильніше": оцінка наслідків для цивільних потребує часу. Людина, на його думку, не обов'язково зникне з процесу, але її роль зміниться.

"Головне питання – не чи є людина біля екрана, а чи зберігає вона реальне розуміння ситуації та контроль над застосуванням сили", – підсумовує Колдовський.

Що ж буде через рік?

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну задало безпрецедентний у історії людства темп оновлення оборонних технологій. Штучний інтелект став головним рушієм цієї еволюції. Зміни на полі бою відбуваються стрімко: нові алгоритми та тактичні прийоми з'являються швидше, ніж аналітики встигають їх систематизувати.

Викладач ІТ СТЕП Університету, співзасновник UBOS Юрій Костюченко описує повністю автономний сценарій на прикладі, який, за його словами, відомий з відкритих джерел. 6 липня 2026 року російський дрон "Молнія", керований автономною системою ШІ, летів до автозаправної станції, біля об'єкта самостійно обрав ціль – імовірно, резервуари з пропаном – але не зміг облетіти житловий будинок, врізався в стіну й вибухнув. Уламки вбили трьох цивільних.

"Людина-оператор принаймні мала б змогу побачити перешкоду чи людей поруч і скоригувати або скасувати удар, а автономна система такої можливості вже не залишила", – каже він.

Опитані РБК-Україна експерти зазначають, що не варто очікувати перелому завдяки ШІ на фронті у один конкретний момент, після якого все раптом зміниться. Швидше за все, це буде поступовий процес, який уже фактично відбувається.

Штучний інтелект змінюватиме війну й прискорюватиме розвиток технологій. Та водночас варто думати про наслідки технологічних рішень, які вже існують і поширюються просто зараз. Історія дронів показує: найбільші зміни можуть початися як вимушена відповідь на конкретну проблему, а згодом створити ризики, до яких решта світу зовсім не готова.

При цьому з кожним днем дедалі очевидніше, що на полі бою перемагатиме той, хто швидше замикає цикл від отримання бойових даних до їх впровадження у нові алгоритми.

Питання – відповіді (FAQ):

– Штучний інтелект може стати розумнішим за людину на полі бою?

– ШІ не потрібно досягати рівня людського інтелекту, щоб серйозно впливати на війну. Достатньо, щоб алгоритм у конкретному завданні був швидшим за людину: швидше знаходив об'єкти на відео, швидше аналізував супутникові знімки, швидше класифікував повітряні цілі або дозволяв безпілотнику завершити місію після втрати зв'язку.

– У чому найбільший ризик використання ШІ?

– Найбільший ризик полягає в тому, що алгоритм може помилитися. У реальних бойових умовах зображення рідко буває ідеальним: є дим, пил, погана погода, пошкоджена техніка, нестандартні ракурси, велика кількість схожих об’єктів.

У таких умовах навіть добре навчена модель може неправильно класифікувати ціль, а наслідки такої помилки можуть бути дуже серйозними.

– Чи здатен ШІ змінити поле бою за рік?

– Не варто очікувати швидкого зламу на фронті у один конкретний момент, після якого все раптом зміниться. Як зазначають експерти, швидше за все, це буде поступовий процес, який уже фактично відбувається.

– Як штучний інтелект впливає на аналіз даних?

– ШІ радикально прискорює аналіз розвідувальних даних. Якщо західні платформи Palantir Maven та Gotham об'єднують дані супутників і сенсорів НАТО, то Україна створила власний потужний контур.

Загальновійськова система DELTA завдяки ШІ-платформі Avengers щотижня автоматично виявляє близько 12 тисяч одиниць ворожої техніки, а перспективна система SPECTR аналізує бойові дані та моделює ймовірні дії противника для оперативного планування.