У Rheinmetall пояснили, що заважає виходу українських оборонних компаній в Європу
Голова представництва дивізіону Digital Systems німецького концерну Rheinmetall Олександр Кулаковський заявив, що вихід українських оборонних компаній на європейський ринок дуже гальмує складність отримання дозволу від держави. За його словами, багато з таких компаній готові розвивати й інвестувати у виробничі спроможності поза межами України.
Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна з форуму "Оборона 2027. Армія, технології, індустрія", організованого NAUDI та Radio NV.
Дозвіл від держави отримати "дуже складно"
На панельній дискусії "Зброя 2027. Місія: забезпечити фронт і здобути місце на європейському ринку" Кулаковський погодився з тезою, що відсутність повної відкритості ринку стримує західні інвестиції в Україну. За його словами, це "великий біль", оскільки процес побудови партнерських відносин західних виробників з Україною дуже складний.
Він зазначив, що багато українських компаній заявляють про готовність виходити на європейський ринок, а їхні виробничі спроможності перевищують попит. Вони також готові розвивати й інвестувати у виробничі спроможності поза межами України, принаймні з погляду безпеки.
Водночас, за словами Кулаковського, отримати від держави дозвіл дуже складно, і це дуже гальмує процес.
Він додав, що і західні компанії, і світові оборонні концерни дуже зацікавлені в спеціалістах, технологіях і написі Battle-proven in Ukraine.
Досвід замість "супертехнологічної коробки"
За словами Кулаковського, європейські компанії, не лише Rheinmetall, нарешті усвідомлюють, що сучасна війна - це не те, до чого вони готувалися. Rheinmetall в Україні він назвав достатньо гнучкою компанією, з якою є багато комунікації.
Він зазначив, що є попит на вироби, експорт, залучення інвестицій і партнерські програми, а європейці усвідомлюють досвідченість українців. Якщо в мирні часи Україна була відома IT-спеціалістами, то тепер, на його думку, має всі шанси стати світово відомою MilTech- і Defense-спеціалістами.
"Я особисто, як українець у першу чергу і як представник західної оборонної компанії в другу, вважаю, що Battle-proven in Ukraine коштує дуже дорого. І це дійсно важливо. Але це простіше. Найскладніше - і те, що ми як українці можемо запропонувати, і те, що дійсно має і матиме попит в Європі, - це досвід", - сказав представник Rheinmetall.
Кулаковський наголосив, що за цей досвід Україна заплатила найбільшу ціну.
За його словами, цінність не лише в "супертехнологічній коробці", яка літає, плаває чи повзає по землі або під землею, а й у людях, які знають, як нею користуватися. Йдеться про тих, хто вміє не просто підняти дрон у небо і посадити, а виконати роботу: спланувати місію, вибрати позицію, підібрати частоти, провести радіоелектронну розвідку. Саме це, на думку спікера, може мати більшу капіталізацію, ніж самі виробники.
Читайте також: Прогнозувати на рік уперед: у NAUDI закликали змінити підхід до розробки зброї
Раніше командирка взводу ударних БпАК Тетяна Чорновол на форумі "Оборона 2027" заявила, що в армії немає електродетонаторів для дронів, а екіпажі витрачають бойові виплати на батареї, антени й паливо.
Також CEO NAUDI Сергій Гончаров закликав оборонну індустрію переходити від реактивної позиції до проактивної, тобто прогнозувати розвиток війни не лише найближчим часом, а й через півроку чи рік.