У Раді обговорюють можливість надсилати повістки через месенджери
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки наразі розглядає питання удосконалення підстав для вручення повісток, у тому числі можливість відправляти їх за допомогою месенджерів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву народного депутата, члена Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки України Федора Веніславського.
"Ми наразі розглядаємо питання удосконалення законодавчих підстав для вручення повісток, у тому числі можливість відправляти чоловікам, які підлягають мобілізації, повідомлення про необхідність з'явитись у центр комплектування за допомогою месенджерів, тобто відправляти повістки онлайн. Наразі розглядаємо можливість усунення бюрократичних проблем, пов'язаних з цим питанням", - заявив Веніславський.
За його словами, до початку повномасштабного вторгнення база мобільних номерів чоловіків призовного віку була майже повністю сформована. На думку нардепа, вже є технічні можливості упевнитись, що повістку було доставлено онлайн.
"Маємо бути відвертими: дійсно є певні проблеми з мобілізацією, тому що через війну маємо дуже багато внутрішньо переміщених осіб, серед яких багато чоловіків призовного віку, які можуть бути мобілізовані. Але оскільки вони перебувають не за місцем реєстрації, і не всі стали на військовий облік за місцем фактичного проживання, є проблеми з призовом", - пояснив нардеп.
Нагадаємо, нещодавно заступник міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що наразі не опрацьовується питання, щодо інтеграції повісток в "Дію".
Крім того, Маляр повідомила коли може розпочатись мобілізація жінок-медиків.
Більш докладно про питання постановки жінок на військовий облік можете дізнатися у матеріалі РБК-Україна "Війна не має статі". Навіщо потрібен військовий облік жінок і як він працюватиме".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна - www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.