Пункти пропуску під ударами: в АсМАП розповіли, що відбувається з чергами та маршрутами

– Як атаки на прикордонну інфраструктуру вже вплинули на роботу міжнародних перевізників? Чи фіксує АсМАП збільшення часу очікування або тимчасові обмеження руху на окремих напрямках? Які пункти пропуску наразі найбільше впливають на стабільність перевезень?

– Основна проблема у нас сьогодні – це Молдовський кордон. Вже декілька разів були прильоти, і два пункти пропуску на добу відключались від роботи. Це те, що трапилося буквально останнім часом.

Якщо говорити про пункт пропуску, де вже п’ять разів прилітало, – це Орлівка, кордон з Румунією. Там, на жаль, ми декілька років час від часу маємо таку історію: і прильоти, і відповідно останнім часом майже дві доби не працював цей пункт пропуску.

Відповідно, ці транспортні засоби або чекають, або їдуть на інші переходи. Це створює напруженість і призводить до збільшення черг.

Найбільш напружений для нас польський кордон. Його спроможність – це 50% від спроможності всіх міжнародних автомобільних пунктів пропуску України. Приблизно до 2000 вантажних транспортних засобів на добу в одну сторону вони можуть разом оформлювати.

Там питань поки не було, хоча нещодавно був приліт недалеко від Ягодина. Якийсь час пункт пропуску не працював, була призупинена робота.

До речі, Ягодин – це найбільший пункт пропуску, який сьогодні може, за меморандумом, приймати 600–680 транспортних засобів на добу в одну сторону.

При нормальній ситуації могли б приймати трохи більше. Зараз у нас декілька пунктів пропуску, які вже працюють на території або Польщі, або Молдови. І зараз прикордонники та митники працюють над тим, щоб перенести деякі пункти на ту сторону, щоб убезпечити і перевізників, і пасажирів, і вантажі. Я сподіваюсь, що це буде зроблено.

– Чи змінюють перевізники маршрути через ризики атак на окремі прикордонні переходи? Якщо так, які альтернативні напрямки зараз використовуються найчастіше і наскільки це збільшує тривалість та вартість перевезень?

– Зараз моя інформація така, що тільки коли є приліт, тоді здійснюється така історія. Тобто немає такого, щоб на Орлівку часто прилітало і перевізник вирішував: ''Я поїду через інший пункт пропуску''.

У нас, принаймні, такої статистики немає. Вони заходять у ті черги, бачать, де яка черга, і вирішують, куди їхати.

Якщо відверто, на сьогодні у нас немає випадків, коли, умовно, йому простіше їхати на Ягодин, а він їде через Ужгород через якісь причини.

Поки вони приймають рішення і в разі, якщо пункт пропуску вже закривається, моніторять, скільки він буде закритий. Після цього можуть поїхати в об’їзд.

Відповідно, витрати перевізника будуть більшими, якщо він їде через інший пункт пропуску, це об’єктивно. А чи компенсує їх замовник перевезень, зараз сказати не можу. Це залежить від домовленостей між перевізником і замовником.

– Чи впливають атаки на готовність водіїв виконувати міжнародні рейси? Чи фіксує АсМАП випадки відмови від окремих маршрутів або інші зміни в поведінці водіїв через безпекові ризики?

– Перевізники скаржаться, що багато водіїв відмовляються їхати в зону, де активні бойові дії. Це ми говоримо зараз про Запоріжжя, Харківську область, Херсонщину. Деякі водії відмовляються їхати навіть на Київ.

Щодо окремих пунктів пропуску, на які вони скаржаться і не їдуть, нам про це невідомо. До нас із цього приводу не звертались.

– Чи обговорює АсМАП із Держмитслужбою, ДПСУ або урядом додаткові заходи для забезпечення стабільної роботи пунктів пропуску та резервні сценарії на випадок їх тимчасового виведення з ладу? Які рішення зараз є найбільш актуальними для перевізників?

– Ми приймаємо позицію митників і прикордонників, що в разі можливості потрібно переносити ці процедури на польську чи молдовську сторону.

Я знаю, що з Молдовою зараз ситуація рухається. У нас декілька пунктів працює на території Польщі. Наприклад, Устилуг–Зосин – фактично пункт пропуску знаходиться на польській території. Відповідно, ризик того, що там буде обстріл, значно менший.

Ми це проговорювали. Був великий круглий стіл, який проводила Держмитслужба, голова безпосередньо – за сприяння громадської ради Держмитслужби України. І там ці питання обговорювалися.

Основне питання в пунктах пропуску – це пришвидшення проходження і уникнення накопичення. Хоча це стосується не тільки пунктів пропуску: є місця навантаження, розвантаження, митного оформлення.

На жаль, буває ситуація, що люди їхали, умовно, десь на Київську митницю розмитнити, а там були прильоти. Ми говоримо з митницею про те, щоб якомога більше фур розмитнювати або на переході – але це важко, тому що займає час, – або на митницях ближче до західного кордону.

– Якою АсМАП бачить ситуацію з пропускною спроможністю західного кордону на найближчі місяці? Чи зможуть альтернативні пункти пропуску прийняти додатковий потік вантажів у разі подальших атак на окремі переходи?

– Якщо говорити знову ж таки про польський кордон, ми дуже хотіли б, щоб Нижанковичі та Грушів приймали хоча б порожні вантажівки. Ми знаємо, що технічно це можливо. І сподіваємося, що інші пункти пропуску це розвантажать.

Ми розуміємо, що завантажені вантажівки вони приймати не будуть, але це дуже важливо і з точки зору того, щоб поляки більш прихильно до нас ставились, тому що польські перевізники мають вплив на свій уряд.

Уряд Польщі сьогодні також поставив питання про те, що треба пришвидшити перехід на польсько-українському кордоні. І ми сподіваємося, що саме можливість їхати порожнім вантажівкам допоможе це зробити.

Поляки здебільшого привозять до нас товар і їдуть порожні. І вони хочуть їхати через ці два пункти пропуску, відповідно зменшивши навантаження на інші пункти пропуску.

Знову ж таки наголошую на тому, що ми сподіваємося: ті пункти пропуску, які вже пошкоджені, відновили роботу і більше таких пошкоджень не буде. Тому що все ж таки це кордон.

Я думаю, що це дуже неправильно, коли такі заходи на кордоні відбуваються. Тим більше, що на міжнародному автомобільному пункті пропуску можуть бути не тільки наші транспортні засоби, не тільки наші водії і пасажири, а й нерезиденти.

І сподіваюся, що це якимось чином захистить пункти пропуску від подальших атак.