"Прості рішення" Трампа не працюють? Чи може знову спалахнути війна на Близькому Сході

Поки Дональд Трамп намагається завершити російсько-українську війну, виникли труднощі з іншою мирною угодою, яку просували США – вже на Близькому Сході. Про можливість відновлення боїв між Ізраїлем та ХАМАС і "Хезболлою" та уроках, які з цієї ситуації може винести Україна – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота. 

Головне:

• Що відбувається між Ізраїлем та ХАМАС?
• На якому етапі виконання угоди між ними?
• Що в цій ситуації може зробити Ізраїль?
• Чому знову з'явився ризик ескалації між Ізраїлем і "Хезболлою"?

Президент США Дональд Трамп вкотре намагається завершити російсько-українську війну. Його емісари щокілька днів здійснюють поїздки то в Київ, то в Москву чи проводять переговори на нейтральній території. Та попри "продуктивність" таких зустрічей (за словами ледь не всіх їхніх учасників), переговори ще далекі до завершення.

Тим більше, складнощі можуть виникнути і після укладення угоди. Особливо зважаючи на схильність команди Трампа спрощувати складні конфліктні ситуації та створювати конструкції, далекі від реалій на місцях. Що це може означати на практиці – вже видно на прикладі іншої "мирної угоди" під егідою США.

9 жовтня Дональд Трамп оголосив про закінчення війни між Ізраїлем та угрупованням ХАМАС у Секторі Газа. Обидві сторони за посередництва США та ще низки країн уклали багатовимірну угоду про припинення бойових дій, повернення ізраїльських заручників, відновлення Сектору Газа. Вона мала б покласти край ескалації, що розпочалася ще в 2023 році. Тоді ХАМАС здійснив терористичний напад на Ізраїль, а у відповідь отримав військову операцію в Секторі Газа, котра завдала терористам вкрай важкий, але не смертельний удар.

З американського боку модерували процес представники президента США Дональда Трампа – Стівен Віткофф та Джаред Кушнер, які тепер займаються і мирними переговорами щодо російсько-української війни.

"Угода щодо Гази повчальна і щодо інших майбутніх угод, у тому числі й актуальних для України, хоча, природно, ситуації різні", – зазначив у коментарі РБК-Україна військовий експерт з Ізраїлю Давід Шарп.

План з прогалинами

Угода передбачала кілька фаз. На першій ХАМАС мав звільнити заручників, захоплених в ході нападу 7 жовтня 2023 року. В обмін на це ізраїльська армія мала відійти з частини Сектору Газа та звільнити низку бойовиків, які перебували в ізраїльських в’язницях.

Далі згідно з угодою, Сектор Газа на перехідний період має перейти під управління Палестинського технократичного комітету, який діятиме під наглядом міжнародної "Ради миру" на чолі з Дональдом Трампом та за участю інших світових лідерів – до тих пір, поки реформована Палестинська адміністрація не буде готова повністю взяти анклав під свій контроль.

За угодою, в Газі будуть розгорнуті міжнародні стабілізаційні сили. Вони у координації з Ізраїлем, Єгиптом та Йорданією відповідатимуть за охорону кордонів, демілітаризацію території та повне знищення всієї терористичної інфраструктури. Також там мають створити спеціальну економічну зону для залучення інвестицій та відновлення Сектору.

Президент США Дональд Трамп і прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху (фото: Getty imags)

Частину пунктів угоди вже реалізували – тих, які були найбільш чітко та предметно прописані. Зокрема, Ізраїль повернув усіх живих заручників та майже всі тіла вбитих. Так само було звільнено частину бойовиків. Ізраїльські війська відійшли з частини Сектору Газа, але досі контролюють близько половини території анклаву. Проте з іншими положеннями вже виникли проблеми.

Раніше ХАМАС погодився на угоду з кількох причин. Серед головних – виснаження своїх військових ресурсів та розуміння, що кращі умови від Ізраїлю вже не отримати. Однак наразі угруповання відмовляється здавати зброю. Бойовики наполягають, що будь-які рішення з цього питання мають обговорюватися в рамках "внутрішньопалестинського діалогу".

Лідери ХАМАС, зокрема Хазем Кассем та Халіль аль-Хайя, пов’язують власне роззброєння з припиненням "ізраїльської окупації". Також вони погрожують боротися з міжнародними стабілізаційними силами як з "іноземними окупантами". Крім того, час від часу стаються напади бойовиків на ізраїльських військових.

"Це класичний приклад, коли в договорі дещо обумовлено, але немає чіткого механізму, і все ще належить чи розробити його, чи спустити на гальмах", – сказав Давід Шарп.

Ізраїль у відповідь наполягає на негайному роззброєнні ХАМАС силовим шляхом, якщо угруповання не виконає зобов’язань. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху заявив, що це станеться "легким або важким способом".

"Для Ізраїлю неможливий жоден інший результат, окрім капітуляції ХАМАСу, просто тому що в нас є дуже важкий досвід тієї різанини, яку вони вчинили в Ізраїлі 7 жовтня 2023 року. Ми побачили, що якщо дозволяти бандитам-фанатикам перебувати прямо на твоєму кордоні і накопичувати зброю, то рано чи пізно вони будуть не тільки брязкати нею в твоєму напрямку", – заявив у інтерв’ю РБК-Україна член ізраїльського Кабінету міністрів Зеєв Елькін.

Розвилка для Ізраїлю

Якщо ХАМАС і далі тягнутиме із роззброєнням, в Ізраїлі не виключають поновлення військової операції у Секторі Газа. Що важливо, США не заперечують проти такої опції. Дональд Трамп погрожував відповісти ХАМАС "швидкою, жорстокою та безжальною силою" у разі відмови від наступного етапу угоди, хоча Білий дім, як зазвичай, демонструє певну гнучкість щодо термінів її виконання.

Інші посередники – з Єгипту, Катару та Туреччини – проводять регулярні зустрічі в Каїрі для подолання перешкод. Вони намагаються обмежити кількість порушень перемир'я та забезпечити стабільність, але визнають, що ключові розбіжності зберігаються.

Наразі ізраїльська армія лише обмежується окремими жорсткими відповідями на спорадичні атаки з боку бойовиків. Однак довго так тривати не може, і рано чи пізно Ізраїлю доведеться ухвалювати рішення щодо ХАМАС.

"Ізраїлю доведеться робити вибір, але є й половинчасті рішення. Якщо припиняється дія угоди про припинення вогню, то навіть позиційні бойові дії все одно продовжаться, є варіації ударів з повітря, є варіанти деякого просування та заняття ще територій, щоб не йти до кінця, але ще притиснути ХАМАС, рейди тощо", – пояснив виданню Давід Шарп.

Якщо Ізраїль таки піде на відновлення військової операції, для ХАМАС ситуація буде гіршою, ніж раніше. Перш за все, тепер угруповання не має "живого щита" у вигляді ізраїльських заручників. Саме цей фактор значною мірою стримував активність армії Ізраїлю – доводилось діяти обережно, аби не зашкодити бранцям.

З іншого боку, дії ізраїльських військових можуть бути ускладнені тим, що на підконтрольній частині Сектору Газа досі перебуває велика частина цивільного населення, частково лояльного ХАМАС.

"Ясно, що зараз винятково кризова ситуація для ХАМАС, але аналогічно було і раніше. В принципі, угруповання існує не перший рік і здатне відновлюватись. Треба мати на увазі те, що у нього достатньо широка соціальна база", – сказав РБК-Україна директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов.

Забрати у ХАМАС цю соціальну базу планується, давши населенню Сектору Газа нормальні умови для життя після відбудови. Згідно з угодою, це має відбутися після усунення влади ХАМАС. Тож поки що ситуація рухається по замкнутому колу. А поки Нетаньяху невдовзі знову збирається в гості до Трампа і проведе в США усі новорічні свята, обговорюючи подальшу долю Газу й регіону.

Ескалація на Півночі

Напруження зростає також на кордоні Ізраїлю з Ліваном, де за підтримки Ірану оперує угруповання "Хезболла". Протягом десятиліть воно створювало загрозу для Ізраїлю, регулярно обстрілюючи та тероризуючи північ країни.

Минулого року Ізраїль завдав організації суттєвих втрат, провівши військову операцію на півдні Лівану. Було ліквідовано більшість політичних та військових лідерів "Хезболли". Як наслідок, Ізраїль та "Хезболла" за посередництва США уклали угоду, за якою бойовики поступово роззброюються, ізраїльська армія виходить, а на її місце стає армія Лівану під керівництвом центрального уряду.

На це наклався крах союзного до "Хезболли" уряду Асада. Проте організація досі отримує підтримку від Ірану, хоч і в менших обсягах, ніж раніше. Також на її стороні – громада ліванських шиїтів, яка складає дуже відчутний відсоток населення Лівану.

"Тут є близькість і вплив Ірану, з одного боку, але з іншого – є місцеві стейкхолдери, не обов’язково в дружніх стосунках навіть з Ізраїлем, але вони зацікавлені в тому самому – в роззброєнні "Хезболли", – зазначив Олександр Богомолов.

Річ у тому, що угруповання є не лише військовою силою, а й політичною – і має своїх депутатів у ліванському парламенті.

"Фактично "Хезболла" майже знищила ліванську державу зсередини. Вона мала карт-бланш на застосування насильства, і зараз там іде достатньо потужна політична дискусія з цього приводу", – підкреслив експерт.

Стівен Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі з Беньяміном Нетаньяху (фото: Getty Images)

Не бажаючи відкрито конфліктувати з "Хезболлою", центральний уряд Лівану діє вкрай нерішуче. Остаточне роззброєння бойовиків так і не відбулося. Тож Ізраїль знову взяв ініціативу.

"Ізраїль тисне на щоденній основі майже весь рік, знищує по одному-двох терористах "Хезболли" і завдає ударів по виявлених точках складування зброї, але в обмеженому режимі. В останній місяць-два в Ізраїлі вирішили підняти планку тиску на уряд Лівану та на Хезболлу, щоб процес пішов швидше", – зазначив Давід Шарп.

Ба більше, 23 листопада Ізраїль ліквідував керівника "генерального штабу" Хезболли Алі Табатабаї. Важливо, що такий підхід знайшов підтримку з боку США, Саудівської Аравії та інших лідерів регіону, які непокояться через вплив Ірану. За даними Bloomberg, США готові надати підтримку ліванській армії.

Відповідь на ліквідацію Табатабаї з боку самого угруповання була лише словесною. Проте Давід Шарп не виключає ескалації на цьому напрямку. Керівництво Лівану заявило, що планує повністю роззброїти "Хезболлу" до кінця цього року, але вже зараз очевидно, що це малоймовірно. Тож на початку наступного року Ізраїль знову може перейти до активних дій.

У підсумку, досвід Гази та Лівану демонструє, що "прості рішення" Трампа наштовхуються на реалії: відсутність чітких механізмів виконання, стійку соціальну базу терористів та опір ключових сторін, як то ХАМАС чи "Хезболла".

Для України це повчальний приклад – переговори з Росією, навіть якщо у них буде прогрес на папері, ризикують піти за тим же сценарієм "замкнутого кола" без гарантій демілітаризації та безпеки, попри тиск Вашингтона.

При написанні матеріалу використовувались заяви Ізраїльських та американських політиків, представників ХАМАС, публікації The Times of Israel, Al-Monitor, The Middle East Eye, коментарі Давіда Шарпа та Олександра Богомолова.