Природний процес. Як війна повертається на територію РФ і до чого це призведе

На удари по об'єктах у Росії українська сторона реагує обережно. Найчастіше заперечуючи причетність, оскільки за все, що відбувається на російській території, відповідає країна-агресор.

На початку березня після випадків з невідомими безпілотниками секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов казав, що Україна не знає, що й звідки летить, і хто там "бешкетує".

"Можу сказати єдине: якщо вони (росіяни, - ред.) вважають, що будуть у якомусь спокої, а нас триматимуть у напрузі, то вони глибоко помиляються", - наголошував він.

З того часу інциденти почастішали, а географія розширилася не лише на прикордонні області, а й на такі віддалені регіони як Санкт-Петербург, Москва, Краснодарський край тощо. Минулого тижня Данілов прямо заявив, що далі буде більше.

За його словами, з кожним новим завданням дрони-камікадзе, повітряні та морські, стають точнішими, оператори - досвідченішими, а бойове злагодження - ефективнішим. І швидше за все серпень стане особливо вдалим для "українських мисливців".

"Далі - розширення масштабів, дальності бойової роботи, рівня та тяжкості російських втрат. Російські цілі - це найкращий полігон для української зброї та її реклами на світовому рівні озброєння", - зазначив секретар РНБО.

Фото: президент Володимир Зеленський називає вибухи в Росії природним та неминучим процесом (Віталій Носач/РБК-Україна)

Розв'язана росіянами війна починає переходити на їхню територію. І, як каже президент України Володимир Зеленський, це природний та неминучий процес. Оскільки російська агресія зазнала банкрутства на полі бою.

"Україна стає міцнішою. Поступово війна повертається на територію Росії. До її символічних центрів та військових баз. Це неминучий, природний і абсолютно справедливий процес", - додав він.

РБК-Україна наводить найбільш знакові тому підтвердження.

Москва стала мішенню для дронів

У ніч проти 24 липня безпілотники дістали майже до центральної частини Москви. Уламки одного з них знайшли на Комсомольському проспекті біля будівель міністерства оборони та головного розвідувального управління.

У цьому районі знаходяться військовий університет, а також кілька секретних об'єктів, у тому числі штаб кібератак ГРУ. Інший безпілотник влучив в недобудований бізнес-центр.

Джерела РБК-Україна повідомили, що атака дронів була спеціальною операцією нашої військової розвідки. І всі "пташки" долетіли, куди треба. Офіційно це досі не підтверджувалося, а у Повітряних силах наголошували, що радіотехнічні війська не можуть фіксувати цілі на таких відстанях. Тому всі питання до розвідки, яка не має наміру розкривати карти.

Чергова серія вибухів струсила Москву в ніч проти 30 липня. За даними міністерства оборони РФ, атаку безпілотників нібито відбили, а місцеві ЗМІ повідомили про збитий дрон над Одинцовським районом Московської області. Ще два нібито придушили засобами радіоелектронної боротьби.

Придушили настільки, що вони врізалися у діловий центр "Москва-Сіті". Місцеві Telegram-канали розповідали про влучання у так звану міністерську вежу. Де знаходяться офіси одразу трьох російських міністерств - Мінекономрозвитку, Мінпромторгу та Мінкомзв'язку.

“У Росії завжди щось літає. Є ті, кого війна не стосується, але вона вже стосується. Вже є певні настрої в Росії - щось прилітає, і голосно… Тож говорити про спокій у російській глибинці вже не доводиться. Вони отримали те, чого хотіли", - коментував атаку речник Повітряних сил Юрій Ігнат.

Примітно, що федеральні телеканали проігнорували вибухи та замість новин про них показували морський парад у Санкт-Петербурзі за участю Володимира Путіна.

У ніч на 1 серпня невідомий БПЛА знову прилетів в одну з веж "Москва-Сіті", а безпосередньо перед атакою одразу кілька безпілотників фіксували у містах Підмосков'я. Після цього радник глави Офісу президента Михайло Подоляк спрогнозував, що невдовзі війна остаточно перекинеться на територію РФ. І ніби на підтвердження цих слів сьогодні вранці російська ППО знову відпрацювала на підльотах до Москви.

Військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначає, що майже в кожному кварталі російської столиці є об'єкти, які так чи інакше пов'язані з військово-промисловим комплексом, армією чи силовими структурами.

"Якщо говорити про "Москва-Сіті", то у вежі IQ, яку двічі атакували дрони, знаходяться офіси міністерств. Те ж саме міністерство промисловості та торгівлі, яке в тому числі відповідає за військово-технічні проекти, наприклад, за розвідувально-ударні БПЛА "Форпост-РУ", - розповів він у коментарі РБК-Україна.

На його думку, удари могли паралізувати повноцінну роботу міністерств на 1-2 тижні. І навіть такого терміну достатньо, щоб це вплинуло на реалізацію проектів.

"Я більш ніж впевнений, що прильоти якихось дронів тільки зростатимуть кількісно і відбуватимуться на системному рівні", - додав експерт.

У будь-якому разі такі атаки тримають москвичів у напрузі. Увечері 7 серпня кілька дронів над містом спровокували паніку, на місце з'їхалися поліція та спецслужби. Як з'ясувалося, їх запускали співробітники федеральної служби охорони, котрі тренувалися супроводжувати путінський кортеж.

Заводи теж на прицілі

Дивні інциденти трапляються і на російських заводах. І якщо пожежі на акумуляторному заводі, фабриці з виробництва спортивних продуктів, заводі лічильно-аналітичних машин і в промзоні з автосервісами під Москвою не такі цікаві, то кілька інших випадків цілком пов'язуються з відлунням війни.

Минулого тижня стався вибух у цеху Воткинського заводу в Удмуртії. Спочатку в соцмережах з'явилася інформація про нібито удар БПЛА, але вона не підтвердилася. Заводська прес-служба повідомила про те, що під час випробувань вибухнув якийсь виріб. І все б нічого, але, за деякими даними, обвалився корпус, де збиралися ракети "Іскандер-М" для відправки на війну проти України.

А вчора вранці пролунав вибух на Загорському оптико-механічному заводі в Сергієвому Посаді (Московська область), на складі компанії "Пиро-Росс". Завод входить до холдингу "Ростеха" і є одним із основних виробників спостережних приладів для силових структур та промисловості.

Мережу облетіли кадри "потужної бавовни" у Підмосков'ї.

За словами гендиректора Сергія Чанкаєва, перед вибухом нібито чули звуки дронів. Однак у екстрених службах причиною вказували "людський фактор". В результаті постраждали десятки осіб, ще 12 станом на 10 серпня вважаються зниклими безвісти.

Примітно, що завод залучено до програми розробки нового стратегічного стелс-бомбардувальника ПАК ДА (перспективний авіаційний комплекс дальньої авіації). Планувалося, що він має до 2027 року замінити лінійку літаків дальньої авіації Ту-22, Ту-95, Ту-160, які, зокрема, запускають далекобійні ракети по Україні.

Коментуючи ці вибухи, представник української військової розвідки Андрій Юсов назвав їх "божою карою" та наслідками повномасштабного вторгнення.

"Це означає, що режим Путіна контролює ситуацію в Росії дедалі менше. Замість того, щоб захищати власну країну та небо, вони займаються геноцидною війною проти іншої незалежної держави", - зазначив він.

На думку Олександра Коваленка, якщо припускати, що завод міг стати об'єктом для удару, то скоріше не через проект ПАК ДА, який довгий час існує лише на папері.

"Підприємство займається оптикою, у тому числі для армійської авіації та сухопутних військ. Теоретично удар по ньому можна було б завдати з метою зірвати виробництво оптики для танків, винищувачів та ударних вертольотів", - вважає експерт.

Ракети "божеволіють"

Не менш цікавий випадок трапився 28 липня. Тоді в центр Таганрога у прикордонній Ростовській області, що знаходиться приблизно за 150 кілометрів від лінії фронту, прилетіла ракета.

В результаті було зруйновано стіну та покрівлю художнього музею, вибито вікна у житловому будинку, отримали пошкодження гаражі та господарські будівлі, а також будівля ресторану "Чехов Сад". На місці вибуху утворилася вирва діаметром 5 метрів. Повідомлялося про понад 20 постраждалих.

Російські незалежні ЗМІ уточнили, що інцидент стався за 2 кілометри від порту та за 10 від авіабази, на якій розміщувалися бомбардувальники Ту-95 і майданчик для запуску БПЛА. Влада повідомила про нібито удар ракетою комплексу протиповітряної оборони С-200, переобладнаною для ударів по наземних цілях.

Примітно, що ця заява пролунала після слів української сторони про появу новітніх систем ППО середньої дальності власної розробки. Як заявив голова комітету Верховної ради з нацбезпеки Єгор Чернєв, вони близькі до комплексів HAWK. Які у свою чергу мають зовнішню схожість із С-200.

Офіційно у Києві удар по Таганрогу пов'язали з некомпетентною роботою російських протиповітряних систем.

"Події в Таганрозі - це ніщо інше, як абсолютно безграмотні дії операторів російських комплексів ППО", - зазначив Олексій Данілов, натякаючи на те, що це була російська ракета.

Військовий експерт Олександр Коваленко сумнівається у версії з ракетою С-200, оскільки ці комплекси давно знято з озброєння. У той же час, якщо щось залишилося на складах і якось застосовується, то, можливо, широкому загалу про це поки що розповідати не будуть.

Військкомати досі горять

З початку повномасштабного вторгнення у Росії періодично палять військкомати. Як правило, це було частиною акцій громадянського протесту у різних регіонах через факти участі у війні солдатів-строковиків та чутки про мобілізацію. Після її оголошення восени 2022 року Росією прокотилася друга хвиля підпалів.

І загалом за півтора року сталося понад 100 таких випадків. Станом на липень було винесено близько 40 вироків. Деяких паліїв звинуватили у терактах та посадили на 19 років.

Влітку підпали активізувалися, і лише за серпневі дні зафіксовано понад десяток. Зокрема, у Копейську та Верхньоуральську (Челябінській області) дві жінки кинули коктейлі Молотова у вікна військкоматів. У Москві затримали жінку, яка кинула пляшку із запальною сумішшю у двері комісаріату, а літнього чоловіка з п'ятьма "коктейлями" взяли на вході до будівлі.

У Ставрополі жінка намагалася підпалити двері міського військкомату, у Казані - кинули "коктейль" у машину військкома, а у Сестроторецьку (Курортний район Санкт-Петербурга) жінка зайшла у військкомат із пакетами в руках та погрожувала підпалити будівлю. Здається, такі інциденти можна перераховувати до безкінечності.

Міністерство внутрішніх справ РФ стверджує, що робити це росіян змушують телефонні шахраї з України. Стандартна схема - людям дзвонять і повідомляють про спроби взяти кредит, і щоб завадити, пропонують покарати банк, обливши його бензином чи кинувши коктейль Молотова. А також дають адресу, за якою в результаті знаходиться місцевий військком.

Наприклад, у підмосковному Подільську 22-річний менеджер ресторану швидкого харчування підпалив військкомат після того, як невідомі повідомили про взятий на його ім'я кредит і запропонували реалізувати "спецоперацію" у військкоматі, щоб повернути гроші.

На думку Олександра Коваленка, навряд чи росіян, особливо пенсіонерів, можна так легко змусити палити військкомати.

"Ми ж розуміємо, що має бути реальна причина. Мабуть, зараз у Росії проходять процеси примусової мобілізації, і ці люди знають, що їхніх дітей та онуків відправлять на війну. Тому вони й йдуть на радикальні дії. Мені здається, причина в цьому", - зазначив він у розмові з виданням.

Чому не вибухають аеродроми

На тлі останніх новин вже забулося, що географія війни змінюється давно. І одними з найпоказовіших випадків були атаки аеродромів стратегічної авіації.

Так, 5 грудня 2022 року вперше сталися вибухи на тилових аеродромах у Дягілєві та Енгельсі, які знаходяться на відстані 500 та 700 кілометрів від України відповідно. Повідомлялося, що по авіабазах у Рязанській та Саратовській областях вдарили безпілотники.

В результаті на базі "Енгельс-2" отримали пошкодження два бомбардувальники Ту-95, а в Дягілєві загорівся бензовоз поряд з Ту-22М. Згідно з супутниковими знімками, прямих попадань у літаки не було.

Потім у ніч проти 26 грудня над аеродромом "Енгельс-2" нібито збили безпілотник, але в той же час повідомлялося про трьох загиблих. За непідтвердженими даними, ця атака могла знищити пункт управління польотами разом із усією черговою зміною та пошкодити кілька бомбардувальників.

Фото: наслідки одного з прильотів по аеродрому "Енгельс-2" (супутниковий знімок Maxar Technologies)

Зазначимо, на той момент, за офіційною інформацією, Україна не мала настільки далекобійного озброєння. Російські джерела стверджували, що аеродроми атакували нібито Ту-141 "Стриж" - перероблені з повітряних мішеней дрони-камікадзе, що несуть понад 100 кг вибухівки та здатні бити на 1000 кілометрів.

Чому "бавовна" більше не гуляє російськими аеродромами? Олександр Коваленко вважає, що росіяни зробили висновки та перекинули літаки на аеродроми "Українка" (Амурська область) та "Оленья" (Мурманська область) на кілька тисяч кілометрів подалі.

"Варто нагадати, що Україна не мала до тих атак жодного відношення. Але я припускаю, що через таку далеку відстань російська авіація не вибухає. Але знову ж таки - поки не вибухає", - додав експерт.

Очевидно, на нинішньому етапі війни удари по об'єктах у Москві та інших регіонах Росії мають не стільки символічне, скільки стратегічне значення. Зрештою вони можуть бути частиною задуму щодо ліквідації "центрів прийняття рішень" та військової логістики. Схожа тактика на окупованих територіях вже давала результат, зокрема на сході та півдні України.