Правова невизначеність. Із якими проблемами стикаються українські біженці у Польщі

Багато біженців у Польщі досі потребують гуманітарної допомоги

У Міжнародному комітету порятунку зазначають, що глибоко стурбовані питаннями щодо майбутнього законодавства про прийом українських біженців у Польщі та можливого закінчення терміну дії положень про допомогу, про що днями сказав речник польського уряду.

"IRC та його партнери уважно стежать за змінами в правовому полі та відстежують можливі наслідки для біженців у Польщі. Наш останній звіт висвітлює найгостріші виклики, з якими стикаються українці в Польщі та підкреслюєкритичну важливість подальшої підтримки українських біженців", – йдеться у прес-релізі організації.

Згідно із даними опитування, яке проводилося з травня до червня 2023 року, третина респондентів повернуться в Україну, якщо втратять житло в Польщі.

"Через майже два роки повномасштабної війни ситуація багатьох біженців у Польщі залишається нестабільною. Багато людей все ще покладаються на житло, їм потрібна гуманітарна допомога, щоб вижити, і їм важко знайти шляхи покращення свого становища в довгостроковій перспективі", – зазначив регіональний директор IRC у Польщі Алан Мозлі.

Серед опитаних українців найбільші проблеми з інтеграцією пов’язані з проблемами житла, що збільшує ризик передчасного повернення.

"Ми стурбовані тим, що відкликання гуманітарної допомоги та правовий тиск можуть змусити деяких біженців повернутися в Україну раніше, ніж це стане безпечно. Це відбувається в той час, коли сценарії можливого нового переміщення, пов’язані з майбутньою зимою та можливою ескалацією бойових дій в Україні, вимагають підвищеної готовності", – наголошують в IRC.

Фото: Видача допомоги українцям у Польщі (gettyimages.com)

Втрата житла підвищує ризик передчасного повернення

Житло у Польщі залишається однією з найнагальніших потреб біженців. У разі втрати місця проживання 41% опитаних сказали, що шукатимуть варіанти оренди, 19% планують повернутися в Україну, а 26% шукатимуть інше безкоштовне житло.

Біженці похилого віку майже повністю покладаються на пільги, які надає польський уряд. Тому урізання підтримки призведе до того, що ця група людей може розглядати можливість повернення в Україну в умовах небезпеки.

На запитання, що робитимуть, якщо втратять дах над головою у Польщі, 30% учасників опитування, які зараз живуть самі, відповіли, що повернуться в Україну.

Психологічний стан біженців з України та соціальна напруга 

Негативні зміни в поведінці дорослих членів сім'ї після приїзду до Польщі відзначили 32% учасників опитування. Лише 9% респондентів помітили позитивні зміни. При цьому 44% помітили негативну зміну у дітей, а 12% – позитивну.

Українці відзначили доброзичливе ставлення у громаді поляків, де їх приймають. Повне прийняття відчувають 88% опитаних.

Водночас напруга відчутна в українській спільноті (35% опитаних). Біженці конфліктують через мову спілкування або нерівний доступ до гуманітарної допомоги – зараз підтримка скорочена і спрямована переважно на найбільш уразливі верстви населення.

Всі опитані сходяться на думці, що напруга найбільше викликана тривалим стресом та відсутністю стабільності (стосовно доходів, роботи, житла), особливо в місцях колективного розміщення.

Фото: Заходи для українських біженців (gettyimages.com)

Проблеми біженців також пов'язані з роботою

55% учасників опитування стикалися з дискримінацією на ринку праці. 14% зазначили, що вони отримують нижчу зарплату, ніж польські працівники, мають інші умови праці, або умови, відмінні від початково узгоджених з роботодавцем.

Біженці також згадали негативне ставлення до працівників з України та серйозні порушення законодавства: приховування нещасних випадків на виробництві чи ненадання медичної допомоги постраждалому працівнику. 10% учасників зазначили роботу без договору.

"Один із роботодавців запропонував мені вищу зарплату, якщо я не підпишу контракт. Після згоди одразу почали урізати оплату, скаржитися на якість моєї роботи та давати мені найскладніші завдання", – розповів один з учасників опитування у Варшаві.

Фото: Оформлення PESEL UKR (gettyimages.com)

Припинення статусу PESEL UKR може спонукати повернутися в Україну

За інформацією Офісу омбудсмена, від біженців надходять численні скарги щодо припинення статусу PESEL UKR. Найпоширеніші сценарії, які згадували респонденти:

• пільги призупинили або скасували (у випадках, коли людина їздила в Україну, але повернулася упродовж 30 днів);
• пільги були призупинені або скасовані через технічні чи канцелярські помилки (у випадках, коли людина не виїжджала з Польщі).

62% тих, хто їздив в Україну, дізналися, що їхній PESEL UKR та пільги були скасовані.

Для українських біженців втрата статусу PESEL UKR пов’язана з втратою всіх соціальних виплат, які часто є основним джерелом доходу для біженців і права на безкоштовну медичну допомогу. Деякі українці, особливо найбільш уразливі, можуть втратити можливість задовольнити основні потреби та прийняти рішення про передчасне повернення в Україну.