Порожні полиці в магазинах: як удари по складах вплинуть на вартість продуктів

Головне:

• Знищено 80–100 тис. кв. м холодних складів у Києві та області: вільних потужностей відповідного класу вистачає лише на 20–30% від втраченого.
• Перехід на мережу дрібних холодильних хабів замість великих розподільчих центрів (РЦ) підвищить логістичні витрати ритейлу на ~10–15%, а для окремих категорій товарів це може додати 5–6% до ціни на полиці.
• Пряма доставка виробників у кожен магазин в обхід РЦ технічно можлива, але призведе до подорожчання логістики у 2–3 раза і є збитковою для обох сторін ланцюга.
• Річна інфляція в липні 2026 року становила 7,7%, а транспортні послуги за рік подорожчали на 28,9% – зростання логістичного плеча вже позначається на вартості перевезень.
• Будівництво холодильного терміналу площею 2–3 тис. кв. м може тривати 6-12 місяців.

У ніч на 5 серпня російська атака зруйнувала розподільчі центри мереж "Сільпо" та "Фора", які входять до Fozzy Group. У "Форі" повідомили, що всіх працівників, які перебували на території складів, евакуювали, загиблих немає, але компанія втратила значну частину товарних запасів, техніки й обладнання. У "Сільпо" лише лаконічно подякували гостям за підтримку у соцмережах, не згадуючи про сам удар.

Обидві мережі запевнили, що продовжують працювати і відновлюють постачання, хоча окремих товарів тимчасово може не бути на полицях.

Наскільки серйозний дефіцит холодних складів

Олександр Бондаренко, CEO Бюро інвестиційних програм, засновник платформи GreenInvest у коментарі РБК-Україна розповів, яких змін зазнала холодова логістика через погіршення безпеки.

Найгостріша ситуація нині склалася в Києві та області, де мешкає приблизно 5,5 млн людей і зосереджено найбільший попит на продукти.

У столичному регіоні знищено орієнтовно 80–100 тис. кв. м складів холодного зберігання – саме звідти йшли м'ясо, охолоджена продукція, молочка, фрукти й овочі, які мають температурний режим 0…+4°C.

Возити такі категорії з інших областей за 300–400 км, за словами Бондаренка, економічно недоцільно.

Фото: у м'ясному відділі магазина "Сільпо", що в центральній частині Києва, недостатньо товарів (РБК-Україна)

Вільних площ відповідного класу в регіоні обмаль: за оцінкою експерта, це приблизно 20–30 тис. кв. м складів переважно більш старого, ще радянського формату – гіршої якості, ніж знищені об'єкти класу А-мінус.

Тобто наявні потужності покривають лише 20–30% втраченого. Будівництво нового невеликого холодильного терміналу площею 2–3 тис. кв. м займає щонайменше 6-12 місяців.

Саме тому, вважає Бондаренко, реальна перспектива – децентралізація: заміна одного великого розподільчого центру мережею дрібніших хабів з тією ж технологією охолодження.

Фото: полиці у молочному відділі "Сільпо" у "спальному" районі столиці порожні майже на чверть (РБК-Україна)

Але таке дроблення підвищить операційні витрати: обслуговування великого автоматизованого складу потребує 20–30 працівників, тоді як мережа менших об'єктів – уже 60–70 людей, плюс додаткова техніка для завантаження й сортування.

За розрахунками експерта, це додасть логістиці 10–15% витрат, а для дешевих і важких товарів, як айран або кефір, де логістична складова в собівартості сягає 15%, – ще до 5–6% до ціни на полиці.

Чи витримає пряма доставка і що зникло з магазинів

Ритейлери – "Сільпо", АТБ, Novus – уже домовляються з виробниками доставляти товар безпосередньо в кожен магазин в обхід зруйнованих РЦ.

Але, за словами Бондаренка, для виробника – це нереалістично: доставка, наприклад, у 1300 магазинів АТБ підвищить логістичні витрати не на 10–15%, а вдвічі-втричі, що може відбитися на цінах ще на 15–20%.

"Проблема й у тому, що самі магазини не мають достатньо складських площ, аби приймати одночасно сотні палет від різних постачальників", – пояснює Бондаренко.

Наслідки перебоїв уже помітні на полицях: частина фруктово-овочевої продукції в "Сільпо" тепер надходить із західних областей та з-за кордону, зокрема з Польщі.

Фото: більша частина імпортних овочів та зелені у "Сільпо" в центральному районі столиці відсутня (РБК-Україна)

В окремих районах Києва також зникли деякі тютюнові вироби – ймовірно, через пошкодження складів готової продукції JTI та Imperial Brands Україна внаслідок атаки РФ 5 серпня.

Держава, за словами Бондаренка, могла б допомогти серією кроків, які включають такі заходи як:

• бронювання водіїв і будівельників, які відновлюють пошкоджену інфраструктуру;
• державна програма страхування воєнних ризиків під 3-4% для нових логістичних об'єктів, оскільки комерційні страхові компанії зараз виставляють тариф 8–10% від вартості будівлі на рік, що для більшості проєктів непідйомно.

Логістичне плече та імпорт

Подорожчання логістики відчутне і на іншому напрямку – імпорті через сухопутні кордони.

Економіст Борис Кушнірук зазначає, що обмеження в портах Великої Одеси частково компенсуються переорієнтацією вантажів через порт Констанца в Румунії та наземні маршрути через Угорщину, Польщу і Словаччину.

Фото: апельсинів та яблук у "Сільпо" в центрі Києва поки достатньо (РБК-Україна)

За його словами, це збільшує логістичне плече й може спровокувати зростання цін, проте конкуренція серед постачальників залишається достатньою, щоб стримати різкі цінові стрибки.

Дані Держстату підтверджують, що логістична інфляція вже прискорюється: за липень 2026 року транспортні послуги подорожчали на 5,2% лише за місяць, а за рік – на 28,9%, автодорожній пасажирський транспорт – на 30,8% рік до року. Паливо й мастила за рік додали в ціні на 28%.

Нагадаємо, у ніч проти 5 серпня Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 ударних безпілотників. Під атаку потрапили, зокрема, логістичні центри, склади та виробничі підприємства. Одних із найбільших втрат зазнали ''Епіцентр'', Rozetka, також ''Нова пошта'', ''Сільпо'', Novus, Liqui Moly, Puma та Intertop.