У Польщі готують закон до "Волинської трагедії", МЗС закликає до розсудливості

"Закликаємо польську сторону до розсудливості та виваженості. Для України Польща була та залишається стратегічним партнером у протидії російській агресії, європейській інтеграції, економічній співпраці, міжлюдських звʼязках та інших сферах. Ми вдячні Польщі та польському народу за надану з 2022 року підтримку", - наголосив Тихий.

На цьому тлі речник МЗС нагадав, що чутливі історичні питання потребують фахового діалогу на засадах взаємної поваги.

Він закликав Варшаву не використовувати подібні теми в політичній риториці.

Тихий також додав, що Київ не хоче подальшого загострення українсько-польських відносин та розраховує на аналогічний підхід з боку свого союзника.

За словами речника МЗС, усі рішення повинні базуватися на стратегічній важливості українсько-польського партнерства, а не ситуативних електоральних здобутках.

"Застерігаємо польську сторону від однобоких ескалаційних кроків", - наголосив Тихий.

Київ пропонує Варшаві сконцентруватися на конкретних зусиллях для зниження напруги. Зокрема йдеться про ті, які обговорювалися під час нещодавньої зустрічі на міністерському рівні.

У центрі уваги сторін також має бути залучення існуючих двосторонніх механізмів та інструментів, максимальне задіяння дипломатичного інструментарію та активізація фахового історичного діалогу в межах Польсько-українського Конгресу істориків.

"Переконані, що Україна та Польща приречені на добросусідство заради захисту нашої незалежності, свободи та безпеки від спільного ворога у Москві", - підсумував речник МЗС.

У Сеймі обговорили законопроєкт про Інститут національної пам'яті - чому це важливо

У польському Сеймі відбулося перше читання президентського законопроєкту про внесення змін до закону про Інститут національної пам'яті (IPN) та Кримінального кодексу.

Документ передбачає, зокрема, кримінальну відповідальність за публічне пропагування ідеології ОУН і УПА, а також посилення покарання за незаконний перетин державного кордону.

Під час дебатів депутати від різних політичних сил висловили суперечливі позиції щодо законопроєкту. Представники правих партій заявляли про необхідність захисту історичної пам'яті Польщі та жорсткішого реагування на пропагування ідеології ОУН і УПА.

У своїх виступах вони неодноразово згадували Волинську трагедію та використовували термін "бандеризм".

Натомість частина парламентарів наголосила, що історичні питання не повинні шкодити сучасним польсько-українським відносинам. На їхню думку, Польща має підтримувати Україну в умовах російської агресії, одночасно продовжуючи історичний діалог між двома країнами.

Президентський законопроєкт пропонує доповнити Кримінальний кодекс нормою, яка прирівнює публічне пропагування ідеології ОУН і УПА до пропагування нацистської, комуністичної та фашистської ідеологій. За такі дії передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до трьох років.

Крім того, документ уточнює положення закону про Інститут національної пам'яті щодо злочинів, скоєних членами та співробітниками Організації українських націоналістів (фракції Бандери), Української повстанської армії та інших українських формувань, які, як зазначено в проєкті, співпрацювали з Третім Рейхом.

За задумом авторів, це має запобігти поширенню, як вони стверджують, неправдивих тверджень про ці події.

Після першого читання законопроєкт буде направлений на подальший розгляд у парламентських комісіях. Остаточне рішення щодо його ухвалення Сейм ухвалить після завершення законодавчої процедури.