Податок на посилки: кому скасують пільги та скільки доведеться платити
Епоха пільгових покупок на іноземних маркетплейсах добігає кінця. Верховна Рада готується скасувати звільнення від ПДВ для міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Згідно з новими правилами, податок у 20% доведеться сплачувати навіть за найдрібніші замовлення з AliExpress чи Temu. Про те, як перегляд податкового правила вплине на український бізнес і споживача та чи зміниться процедура доставки іноземних товарів – читайте в огляді РБК-Україна.
Головне:
Досвід ЄС: Скасування безмитної суми спрямоване на боротьбу з системним уникненням оподаткування.
Чесна конкуренція: Іноземні продавці опиняться в рівних умовах з українськими виробниками, які завжди сплачували ПДВ.
Контрабанда: Зниження ліміту пільгового оподаткування може значно звузити можливості нелегального ввезення товарів.
Логістика: "Укрпошта" стверджує, що забезпечить стабільність доставки і зручності для клієнтів.
Що передбачає проєкт?
Україна взяла на себе низку зобов’язань перед МВФ, зокрема щодо скасування безмитної вартості міжнародних посилок, яка наразі складає 150 євро. Наприкінці березня уряд ухвалив законопроєкт з відповідними нормами. Профільний комітет парламенту 6 квітня рекомендував ухвалити у першому читанні альтернативний проєкт, поданий депутатами "Слуги народу".
Якщо раніше в Україні діяли пільги на посилки з-за кордону вартістю до 150 євро, то починаючи з 1 січня 2027 року до міжнародних поштових відправлень буде застосовуватися ПДВ (20%) на всю вартість посилки. Однак некомерційні відправлення (подарунки, особисті речі) до 45 євро, відправлені від фізичної особи до іншої фізичної особи, оподатковуватися не будуть.
За оцінками уряду, це дозволить збирати до держбюджету до 10 млрд гривень. За інформацією народного депутата Олексія Леонова, запровадження ПДВ на посилки має додати в бюджет близько 20 млрд гривень.
Практика оподаткування посилок в ЄС
Через швидке зростання електронної комерції, встановлення податку на міжнародні посилки стало важливим інструментом для боротьби з системним уникненням оподаткування, каже фінансово-економічний оглядач Богдан Слуцький. За його словами, все більше країн починають відмовлятися від пільг на імпортні посилки.
Наприклад, у Європейському Союзі ще в 2021 році скасували пільгу на на сплату ПДВ для посилок,що дорожче 22 євро. А в лютому 2026 року Рада Європейського Союзу скасувала безмитне ввезення відправлень вартістю до 150 євро.
"У ЄС на цьому не зупиняються. З липня 2026 року там додатково запроваджується фіксоване мито на невеликі посилки з третіх країн. Тобто йдеться вже не лише про ПДВ, а про комплексний підхід до вирівнювання конкуренції. В Україні наразі пропонується значно м’якша модель - лише застосування ПДВ без додаткових мит", – додає він.
Для України це рішення є важливим в межах інтеграції з Європейським Союзом та для гармонізації податкового законодавства України з його нормами.
Створення справедливої конкуренції
Головними цілями введення даного законопроєкту, як вказує Мінфін, є детінізація економіки та забезпечення рівних і справедливих умов конкуренції. Адже до всіх товарів українського походження застосовується ПДВ, що підвищує їхню ціну у порівнянні з іноземними конкурентами.
"Йдеться насамперед про вирівнювання правил гри. Коли товари заходять у країну без ПДВ, вони отримують цінову перевагу над тими, що продаються всередині країни з уже включеним податком. Це прямо б’є по українських виробниках і продавцях, які працюють у стандартних умовах", – пояснює Слуцький.
Крім того, як вказує експерт, пільга для міжнародних посилок перетворилась з інструменту для особистого користування на модель, де імпорт організовується через мережі підконтрольних фізичних осіб. На них оформлюються тисячі посилок, які відповідно заходять в Україну без ПДВ і потім продаються також без ПДВ через ФОПів.
У такій схемі не виникає ні податкового зобов’язання, ні потреби у податковому кредиті. У результаті формується повноцінна паралельна модель торгівлі, яка не конкурує на рівних із легальним бізнесом, додає співрозмовник.
Загалом, за даними Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ), з понад половини (56%) міжнародних посилок у 2025 році не сплачувалися податки. Це товари на суму близько 93 млрд грн. Через них бюджет недоотримав щонайменше 18,6 млрд грн.
Зниження контрабанди
Згідно з новим законопроєктом, від оподаткування звільняються некомерційні міжнародні посилки вартістю до 45 євро, які є подарунками чи особистими речами. Однак виникає питання чи не стане це потенційною "діркою" для сірого імпорту?
В EBA зазначають, що податкова пільга в 150 євро створювала доволі широкі можливості для контрабанди іноземних товарів. Тому навіть зниження ліміту пільгового оподаткування до 45 євро може значно звузити можливості для контрабанди.
У цьому зацікавлені не тільки представники ритейлу, які офіційно ввозять товари і сплачують всі податки, але також українські виробники, які також сплачують ПДВ на загальних підставах.
Рішення залишити пільгу на некомерційні посилки, а не оподатковувати всі імпортовані товари відразу, також є важливим через те, що різка зміна могла б бути негативно сприйнятою у суспільстві.
"Хоча Європейська Бізнес Асоціація підтримує повне скасування пільги, така різка зміна могла б стати більшим шоком для суспільства та, відповідно, не знайшла б підтримки у ВРУ. Тож поступовість скасування пільги на посилки аж до нуля в даному випадку прийнятна з точки зору доброчесного бізнесу", – кажуть в ЕBA.
Що зміниться для покупця
Для пересічного споживача нові правила насамперед означатимуть здорожчання покупок на іноземних онлайн-платформах. Зараз з замовлених в закордонних інтернет-магазинах товарів, дешевших за 150 євро, жодного податку не сплачується. З ухваленням закону під оподаткування потрапляють усі інтернет-покупки.
На товари нараховуватиметься ПДВ 20%, а на вартість понад 150 євро – ще й ввізне мито 10%. Тобто товар вартістю, наприклад, 30 євро на AliExpress або Temu фактично стане дорожчим на п'яту частину своєї ціни.
Втім, за задумом уряду, цей ПДВ покупець не сплачуватиме самостійно при отриманні посилки. Нарахування ПДВ здійснюватиметься автоматично і буде включено в ціну ще на етапі купівлі товару на маркетплейсі. Відповідальність за нарахування і перерахування податку покладається на самі платформи.
Окрема ситуація – з посилками від родичів та знайомих із-за кордону. Тут держава залишає часткову пільгу, але значно звужує її межі. Без оподаткування ПДВ можна буде отримати товари вартістю до 45 євро, якщо їх надсилають фізичні особи без будь-якої оплати й комерційної мети.
Це означає, що, приміром, посилка з одягом від мами з Польщі ціною до 45 євро не оподатковуватиметься. Проте якщо вартість такого відправлення перевищить ліміт, до неї автоматично застосовуватиметься ставка 20%.
Значну частку неоподатковуваних посилок становлять саме покупки на китайських торгових платформах на кшталт Temu і AliExpress. З огляду на це, найчутливішою зміна виявиться саме для тих, хто звик економити на побутових товарах завдяки закордонним маркетплейсам.
Чи не виникне затримок у доставці посилок
Рівень навантаження на логістику залежатиме від фінальної моделі реалізації механізму адміністрування ПДВ, звертають увагу в "Укрпошті".
Якщо буде реалізована модель, де ПДВ сплачується на етапі покупки (через маркетплейси) і далі перераховується через операторів доставки, які виступають посередниками, – додаткове навантаження на логістику може бути мінімальним. Адже оператори будуть акумулювати кошти та перераховувати їх державі без суттєвої зміни процесу доставки.
Однак якщо сплата ПДВ відбуватиметься під час надходження в Україну або при отриманні, важливо щоб процеси були максимально простими та не створювали додаткового операційного навантаження, зазначають в "Укрпошті".
"Зі свого боку Укрпошта адаптуватиме процеси відповідно до затвердженої моделі та працюватиме над збереженням стабільності логістики і зручності для клієнтів", – повідомили РБК-Україна в компанії.
Щодо термінів ухвалення закону наразі думки в Раді розходяться. Але депутатам варто квапитися, враховуючи, що ухвалення цих змін є вимогою МВФ для продовження кредитної програми Україні.
У будь-якому випадку, як зазначив перший заступник голови фінкомітету Ради Ярослав Железняк, запровадження нової системи станеться значно пізніше початку наступного року, оскільки уряду потрібно спочатку визначитися з відповідною системою адміністрування посилок.
"Як мінімум зараз навіть гроші на розробку системи не закладено", – зауважив Железняк.
До того ж треба розуміти, що остаточний текст законопроєкту і, зокрема, дата впровадження нововведень можуть змінитися під час другого читання.