Пісні на публіці мовою ворога? Омбудсмен пояснила, що необхідно змінити в Україні

Реакція омбудсмена на дискусії щодо пісень російською

Коментуючи численні публічні дискусії та скандали щодо неприпустимості виконання російськомовних пісень у громадському просторі Івановська зауважила, що в умовах повномасштабної війни публічне виконання такого репертуару (навіть якщо воно не заборонене):

• негативно сприймається суспільством;
• справедливо викликає несприйняття.

За її словами, суспільна підтримка заборони виконання пісень мовою держави-агресора в публічному просторі потребує чіткого законодавчого врегулювання.

Що про пісні російською мовою каже законодавство

Згідно зі статтею 23 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", мовою культурних заходів в Україні є державна.

"Проте закон не виключає можливості використання інших мов у виконанні художніх творів - зокрема пісень - за умови, що це не суперечить іншим законодавчим нормам", - зауважила Уповноважена.

Отже, виконання пісень російською мовою в публічному просторі як таке не є порушенням цього закону.

Водночас статтею 15 закону "Про культуру" обмежується відтворення музичних творів:

• російських артистів, які є або були у будь-який період після 1991 року громадянами РФ;
• вироблені фізичною особою та/або юридичною особою, яка на момент їх оприлюднення була громадянином (або зареєстрована в державі), яку в будь-який час визнано державою-агресором.

"Але і тут йдеться не про мову виконання", - наголосила Івановська.

Чи може омбудсмен "впливати" на виконання пісень російською

Уповноважена із захисту державної мови нагадала, що відповідно до закону про державну мову:

• має мандат здійснювати контроль за застосуванням державної мови під час публічних заходів (зокрема за тим, якою мовою були зроблені оголошення, афіші, квитки тощо);
• не наділена повноваженнями щодо обмеження чи заборони виконання творів іншими мовами (якщо це не порушує вимог, встановлених іншими законами).

Тим часом випадки, коли йдеться про можливі порушення законів про заборону російського культурного продукту чи правопорядку під час концертів, - це предмет реагування органів Національної поліції України.

Ставлення українців до виконання пісень російською

"Важливо розуміти, що правова допустимість не означає культурну і суспільну прийнятність. А суспільна легітимність у час війни набуває особливого значення. Публічне виконання російськомовного репертуару сьогодні викликає категоричне несприйняття у переважної частини громадян - і це беззаперечно", - поділилась Івановська.

Вона додала, що "у час, коли триває війна не лише за території, а й за символи, мову й ідентичність, сцена та вулиця - це теж простори смислів".

"І вони мають звучати українською - мовою духовної сили українства", - наголосила мовний омбудсмен.

Як можна вирішити питання пісень російською в Україні

Івановська нагадала, що у низці міст України (зокрема у Києві й Тернополі), у відповідь на суспільний запит:

• були схвалені рішення про обмеження публічного використання російськомовного культурного продукту на місцевому рівні;
• не було передбачено жодних санкцій.

"Варто наголосити: окрім суспільної підтримки, такі ініціативи потребують загальнодержавного нормативного забезпечення, юридичної визначеності: і для органів місцевого самоврядування, і для виконавців, організаторів заходів, суб'єктів господарювання", - наголосила Уповноважена.

Вона додала, що українське суспільство "чітко демонструє свій моральний вибір - на користь української як мови опору, сили та майбутнього".

"Завдання держави - створити для цього зрозумілі, легітимні та ефективні правові інструменти", - підсумувала мовний омбудсмен.

Пропозиція заблокувати пісні російською на стримінгах

17 лютого 2025 року на порталі електронних петицій до Кабінету міністрів з'явилась пропозиція мовного активіста Олександра Леоненка заблокувати на стримінгових платформах в Україні (Apple Music, Spotify та ін.) пісні російською мовою - незалежно від національності виконавця.

Автор петиції зауважив, що для реалізації такої заборони необхідно запровадити відповідні законодавчі ініціативи, а також запропонував урядовцям "провести інформаційні кампанії, що популяризують українську музику та культуру, з метою підтримки національної ідентичності".

Крім того, Леоненко навів вичерпне обґрунтування своїх пропозицій та аргументи, "які можуть підтвердити можливість КМУ вплинути на ситуацію з російськомовною музикою на стримінгових платформах".

До такої ініціативи практично одразу долучилось чимало громадян. Вже на третій день (вдень 20 лютого), під петицією було зібрано майже 28 тисяч підписів (із 25 тисяч необхідних).

Згодом на пропозицію заблокувати пісні російською мовою на стримінгах відповіли у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій. Тим часом петицію було переслано на розгляд Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

Тодішній прем'єр-міністр України Денис Шмигаль також відреагував на електронну петицію. Він повідомив, зокрема, що профільним міністерствам доручили "додатково опрацювати зазначене питання".