Верховна Рада схвалила рішення щодо обчислення часу в Україні. Йдеться про законопроект №4201, який передбачає відмову від переведення годинників на літній час. Натомість визначається "фіксація" зимового часу на території нашої держави.
РБК-Україна розповідає, що саме зміниться в Україні, з чим пов'язана така ініціатива, а також хто й навіщо взагалі придумав "змінювати" час.
Зміст
Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроекту №4201 є:
Прихильники ініціативи наголошують, що відмова від переходу на літній час спрямована на:
Отже, після схвалення законопроекту, обчислення часу на території всієї України здійснюватиметься за "єдиним" київським часом - другим часовим поясом у шкалі Всесвітнього координованого часу UTC+2.
Тобто сезонного переходу часу на території України більше не здійснюватимуть.
У прикінцевих положеннях документа уточнюється, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Виходячи з цього, на літній час Україна більше не переходитиме.
В останню неділю жовтня 2024 року (27 жовтня) українцям доведеться востаннє перевести стрілки годинників на зимовий час - на годину назад. Після цього, у 2025 році, на літній час переходити вже буде не потрібно.
Проект закону №4201 про обчислення часу в Україні було зареєстровано у Верховній Раді ще 9 жовтня 2020 року.
Ініціатором законопроекту виступив спікер парламенту Руслан Стефанчук.
Головним комітетом ВРУ з цього питання став комітет з питань економічного розвитку під керівництвом Дмитра Наталухи.
Проект закону №4201 (скриншот: itd.rada.gov.ua/billInfo)
У березні 2021 року ВРУ схвалила документ у першому читанні та за основу 227 голосами, проте згодом його відправили на повторне друге читання.
Цього року парламент повернувся до довоєнної ідеї щодо відмови від переведення годинників.
12 липня 2024 року комітет ВРУ рекомендував народним депутатам ухвалити проект закону в другому читанні та в цілому.
16 липня парламент ухвалив документ 261 голосом "за".
Результат голосування (скриншот: t.me/yzheleznyak)
Переведення годинників на зимовий та літній час запровадили з метою економії енергії та кращого використання денного світла.
Вважається, що переводити годинники вперше запропонував у 1784 році Бенджамін Франклін, присвятивши цій темі окрему публікацію. Нововведення мало сприяти економії свічок у холодну пору року.
Вдруге цю проблему порушив британський архітектор Вільям Віллет у своїй брошурі "Марна витрата денного світла" в 1907 році.
Тоді король Великої Британії та Ірландії Едвард VII не став чекати рішення парламенту й оголосив, що в його королівському маєтку Сандрінґем всі переходять на літній час. Згодом він запровадив такі ж зміни у маєтках Віндзор і Балморал. Отже, вперше годинникову стрілку перевели у Великій Британії в 1908 році.
Водночас справжніми новаторами щодо запровадження літнього часу дослідники вважають Німеччину та Австро-Угорщину (це торкнулося і Закарпаття, і Галичини, і Буковини, і Волині).
Під час Першої світової війни - 30 квітня 1916 року - там пересунули стрілки годинників на годину вперед, а вже 1 жовтня 1916 року - на годину назад.
19 березня 1918 року Конгрес США запровадив поділ на часові пояси й застосування на період війни літнього часу (з метою заощадження палива, яке використовували для генерації електричного струму). У 1966 році Конгрес ухвалив "Закон про єдиний час" (Uniform Time Act), яким запровадив літній час у мирний період.
Нині годинники переводять у близько 72 країнах світу - у більшості держав Європейського Союзу, а також у США, Канаді, Австралії, Мексиці та Ізраїлі.
У більшості країн третього світу перехід на літній час або не запроваджувався, або був скасований.
В Україні зимовий та літній час офіційно запровадили ще у 1981 році (за часів СРСР) для економії електроенергії. Згодом переведення годинника двічі на рік здійснювалось згідно з постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року "Про порядок обчислення часу на території України".
"Запровадити на території України такий порядок обчислення часу: час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад", - йшлося в документі.
Метою переведення годинників була можливість для громадян раніше починати свій день, довше працювати засвітло й менше використовувати штучне освітлення. Крім того, вважалося, що перехід на літній час дозволяв заощаджувати електроенергію.
Водночас противники переводу стрілок наголошували, що такі щорічні зміни призводять до порушення біоритмів людей.
Згодом було також доведено, що переведення годинника насправді не допомагає енергозбереженню.
На думку низки експертів, "сезонний часовий стрибок" призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативно відображається на загальному стані - як фізіологічному, так і психологічному.
Йдеться про те, що після переведення годинникових стрілок у громадян:
Деякі наукові дослідження пов'язують зміни часу із захворюваннями серцево-судинної або імунної систем - оскільки вони переривають біологічні цикли.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про ставлення українців до переведення годинників.
Читайте також про небезпечні наслідки для здоров'я від переходу на літній час.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: постанова Кабінету міністрів №509 "Про порядок обчислення часу на території України", Верховна Рада України, проект закону №4201, Wikipedia, бібліотека американського Національного центру біотехнологічної інформації (National Center for Biotechnology Information).
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна - www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.