Через російські обстріли у деяких прифронтових громадах знищено 100% стаціонарних заправок. Влада готує закон про мобільні АЗС, проте в умовах загрози від FPV-дронів пересувні заправки можуть стати небезпечною мішенню.
Як паливний ринок пропонує розв'язати цю проблему і чому експерт радить згадати про досвід кур'єрів - читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
Головне:
Нещодавно заступниця міністра фінансів Світлана Воробей повідомила, що вже є громади, зокрема у Сумській та Чернігівській областях, де зруйновано 100% стаціонарних АЗС. Частина операторів відмовляється їх відновлювати, оскільки станції повторно стають цілями для російських ударів.
Мінфін разом із податківцями, місцевою владою та представниками паливного бізнесу готує законопроєкт про пересувні заправні комплекси. Його мета - легалізувати продаж пального в громадах, де стаціонарні АЗС були знищені або їхня експлуатація становить небезпеку для людей.
Паралельно до роботи в такому форматі готується "Укрнафта". Компанія має бензовози невеликої місткості, які за потреби можна переобладнати для роботи як мобільні АЗС, а також планує розширювати такий парк. Але, для повноцінного використання мобільних АЗК потрібні зміни до законодавства.
Як пояснив у коментарі РБК-Україна паливний експерт, співзасновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін, ефективність такого рішення залежатиме від безпекової ситуації в конкретній громаді.
"Основна проблема, наприклад, у Харкові, Запоріжжі, Сумах, - це літаючі FPV, які керуються оператором. І ось коли мобільна АЗС буде стояти - неважливо, де саме, під кущами чи в деревах, - мені цікаво, хто ж буде працювати на цій мобільній АЗС і чекати, коли по ній прилетить", - сказав він.
Експерт вважає, що законодавчий механізм потрібно адаптувати до різних рівнів небезпеки. У районах, де FPV-дрони регулярно атакують цивільних, мобільні АЗС можуть бути занадто небезпечними.
"Якщо ми кажемо про міста, де літають FPV, то там мобільні АЗС неможливо розгорнути, тому що немає камікадзе, хто буде на них працювати", - зазначив Льоушкін.
Водночас у менш небезпечних районах пересувні заправки можуть стати швидким способом відновити доступ до пального.
"Якщо ми кажемо про міста, де ще не так небезпечно і, можливо, там якось вийде сітками закритися чи іншим способом захиститися, то тоді так, ці мобільні АЗС можна розгорнути досить швидко", - каже експерт.
На думку Льоушкіна, для територій із високою активністю FPV-дронів доцільніше використовувати адресну доставку пального.
"Якщо ми кажемо про міста, де дуже небезпечно, я не бачу нічого іншого, окрім адресної доставки пального звичайними легковими машинами, які нічим не відрізняються від звичайних легкових. Щоб це працювало за принципом, наприклад, Glovo", - сказав він.
При цьому сам формат мобільної АЗС, за словами експерта, є технічно простим: автомобіль із ємностями для пального та обладнанням для його відпуску.
Льоушкін не вважає, що відсутність стаціонарних АЗС автоматично означатиме дефіцит пального. За його словами, якщо легальний ринок не зможе забезпечити попит, його частково замінить стихійна торгівля.
"Якщо немає АЗС, це не означає, що зовсім неможливо ніде заправитися. Це буде стихійний ринок. Будуть люди їздити, купувати, перепродувати, щось заробляти на цьому", – зазначив він.
На його думку, проблема такого сценарію полягає у відсутності контролю: держава не знатиме, хто продає пальне, чи сплачуються податки та якою є його якість.
Окремою проблемою Льоушкін називає небажання власників зруйнованих АЗС повертатися до роботи в небезпечних районах. Тому саме по собі надання бізнесу можливості використовувати мобільні АЗС не гарантує появи таких точок у всіх громадах.
"А якщо вони не захочуть цим займатися, тому що їм це буде нецікаво? Це додаткові витрати, в них люди загинули, вони там вже не мають бажання цим займатися", - зауважив він.
Саме тому, вважає експерт, майбутній механізм має бути максимально гнучким і враховувати зміну безпекової ситуації.
"Якщо прописати в законі, як воно має бути, а потім небезпека буде ще більше наростати, то потрібно законопроєкт робити такий, який це враховує. Дрони стають більш далекобійними, більш швидкісними, і це може змінюватися", - пояснив Льоушкін.
Він пропонує для таких територій максимально спростити доступ до роботи з пальним - за аналогією з тимчасовими правилами, які діяли під час паливної кризи у 2022 році.
"Потрібно сказати: люди, займайтеся, хто хоче, забезпечуйте це. Але щоб ви не були безпритульниками - декларативно повідомили, що займаєтеся цим, сплачуєте якісь гроші, і ми хоча б знали, хто цим займається", - зазначив він.
Льоушкін вважає, що нинішня версія документа ще суттєво зміниться. За його словами, законопроєкт у теперішньому вигляді є "досить сирим", оскільки автори, на його думку, недостатньо врахували реалії роботи паливного бізнесу в умовах війни.
"Той законопроєкт, що я читав, він досить сирий. Я вважаю, що до нього буде внесено досить багато правок саме з боку Сергія Корецького", - сказав співзасновник Prime, вказуючи на попередній досвід прем'єр-міністра.
Корецький має значний досвід саме в паливному ритейлі: у 2013–2018 роках він очолював мережу АЗС WOG, а в 2022–2025 роках керував "Укрнафтою".