Ситуація довкола "Сенс Банку" свідчить про можливу масштабну корупційну схему, яка діяла роками та обслуговувала нелегальний гральний бізнес. Водночас НБУ, як регулятор, "системно не помічав порушень".
Як пише РБК-Україна, про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) ВР з питань економічної безпеки.
За словами Гетманцева, кейс із державним "Сенс Банком" виходить за межі окремих порушень і має ознаки масштабної злочинної схеми. Тоді як Нацбанк не реагував належним чином на ці процеси.
Йдеться про системну діяльність групи осіб, які могли використовувати державний банк для обслуговування нелегальних фінансових потоків, зокрема у сфері азартних ігор, розповів Данило Гетманцев.
"Це кейс про створення організованої злочинної групи, яка, використовуючи посади в державному банку, за мовчазною згодою регулятора і правоохоронних органів, протягом тривалого часу здійснювала злочинну діяльність", - заявив нардеп.
Окремо парламентар підкреслив роль банківської системи та безпосередньо Нацбанку.
"Коли банк бере на себе функцію здійснення нелегальних платежів для азартних ігор та фактично надає цю послугу найбільшим операторам - це одна велика корупційна конструкція", - наголосив він, а також поставив питання щодо НБУ, як державого регулятора.
"Чому цього не бачив Національний банк? Навіть системно закривав очі на порушення", - акцентує парламентар.
Водночас, за словами Гетманцева, правоохоронні органи вже відреагували на ситуацію.
"Помітила Генеральна прокуратура - уже проведені обшуки та порушені кримінальні справи", - повідомив голова парламентського комітету.
Він наголосив, що розслідування не повинно обмежуватися окремими епізодами чи прізвищами.
"Мова не про одну особу, не про один епізод. Це масштабна схема. І розкривати її потрібно саме з огляду на цю обставину", - підкреслив він.
Нардеп заявив про необхідність жорстких рішень щодо всіх фігурантів справи. На його думку, пояснення має надати і голова правління "Сенс Банку" Олексій Ступак.
"Ми маємо заслухати голову правління банку. Він досвідчений керівник і має відповісти на питання щодо системи, яка є зоною його відповідальності, так само як і зоною відповідальності НБУ за відсутність належного контролю", - заявив Гетманцев.
Нардеп підкреслив, що подібні механізми могли діяти роками та призводити до значних втрат бюджету.
"Додайте до цього зрив запровадження державної системи онлайн-моніторингу - ось готовий “рецепт успіху”, який дозволяє ігорникам позбавляти бюджет десятків мільярдів гривень щороку", - зазначив Данило Гетманцев.
Він також звернув увагу на повідомлення щодо можливого використання банку для проведення транзакцій, пов'язаних із "міксерами" (сервісами анонімізації криптовалютних платежів).
За його словами, до ТСК надходить інформація про те, що певні групи нібито спочатку "заганяють" керівників на банк, а потім диктують їм умови для проведення сумнівних операцій.
За даними, озвученими під час засідання ТСК, слідчі дії у справі тривають. Водночас частину заслуховувань, зокрема за участі керівництва НБУ, перенесено на наступне засідання через відрядження посадовців.
Народний депутат та голова ТСК Ярослав Железняк повідомив, що перевірив "справжність відряджень", а виклик голови Нацбанку Андрія Пишного залишається актуальним та запланований на 14 травня.
Зазначимо, журналіст видання "Українська правда" Михайло Ткач оприлюднив фрагменти ймовірних розмов фігурантів справи "Мідас", де зокрема обговорювалося призначення лояльних членів наглядової ради "Сенс Банку" за погодженням із так званими "наглядачами".
Нагадаємо, в Україні пропонують запровадити систему цифрового контролю за азартними іграми та встановити єдину податкову ставку для грального бізнесу.