"Найменшому пацієнту було дві години". Як працює унікальний дитячий кардіоцентр у Києві
Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України, де вперше на території пострадянських країн провели успішну операцію немовляті з вродженою вадою серця, наразі перебуває в процесі юридичної реорганізації. Що це насправді означає і що зміниться для пацієнтів? Про те, як працює Центр зараз і чого чекати далі, які операції тут виконують та яких фахівців шукають, РБК-Україна розповіли медичний директор Центру Сергій Чернишук та головна медична сестра і голова профспілки закладу Тетяна Максименко.
Головне:
- Формат роботи. Центр виконує весь спектр операцій, включаючи трансплантації, а найменшого пацієнта прооперували у віці 2 годин.
- Лідерство в Україні. Попри спад народжуваності, тут проводять удвічі більше кардіохірургічних втручань дітям, ніж у будь-якій іншій лікарні країни.
- Тандем з "Охматдитом". Заклад є окремою юрособою МОЗ, але працює поруч з "Охматдитом" для залучення суміжних лікарів.
- Суть реформи. Реорганізація є суто бюрократичною зміною статусу на державне некомерційне підприємство. Скорочень персоналу чи змін у лікуванні не планують.
- Дефіцит медсестер. На тлі чуток про скорочення кардіоцентр, навпаки, шукає кадри в операційну та стаціонар.
- Розвиток кадрів. З 2024 року для медсестер ввели обов'язкове навчання (БПР, від 30 балів на рік), а українські фахівці вже беруть участь у міжнародних конгресах.
Операції в перші години життя. Як у Києві рятують дітей із вадами серця
Відомий сьогодні по всій Україні Центр був заснований і сформований у 2003 році, хоча й раніше функціонував як відділення в Інституті серцево-судинної хірургії імені Амосова.
Саме тут у 1992 році засновник центру, хірург Ілля Ємець, розпочав операції новонароджених, і саме в Києві вперше на території пострадянських країн провели першу успішну операція дитині з вродженою вадою серця, розповідає в розмові з РБК-Україна медичний директор Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України Сергій Чернишук.
Згідно з статистикою світовою, яка також вона відповідає українській, частота виникнення цих патологій новонароджених приблизно 8-9 на тисячу новонароджених.
"Тобто біля 1% всіх дітей народжуються з тими чи іншими вродженими вадами серця. Не всі з них вимагають невідкладної допомоги, але частина може потребувати оперативного втручання в перші дні або навіть в перші години життя. І ми проводимо такі операції", – додає фахівець.
Нерідко буває так, що команда центру виїздить прямо в пологовий і забирає дитину відразу після народження, або проводить "виїзну" операцію.
Найменшому пацієнту, якого оперували лікарі центру, буквально було 2 години. В центрі виконується весь спектр хірургічних причин дітям з родзинами там, де тренуватимуться, "включно вже трансплантація", – додає фахівець.
Україна велика, а свого часу кардіохірургічних центрів на всю країну було мало, і до Центру в Київ зїжджалися буквально звідусіль, і концентрація складних пацієнтів у Києві була дуже великою.
"До нас приїжджали закордонні колеги й бачили ту кількість складних пацієнтів, яку одночасно ми лікували у відділенні інтенсивної терапії та в операційному блоці, вони були вражені", – ділиться медичний директор.
За його словами, іноземні фахівці дивувалися, адже такий об'єм пацієнтів, який у їхніх закордонних лікарнях проходив за місяць або навіть за рік, в українському Центрі був звичною щоденною практикою.
Зараз, через загальне зниження народжуваності в країні, кількість пацієнтів дещо зменшилась, але заклад досі залишається провідним профільним центром такого профілю в Україні.
"Але тут все одно проводиться оперативних втручань дітям вдвічі більше, ніж у лікарні, яка займає друге місце за кількістю оперативних втручань із серцево–судинною патологією в Україні", – наголошує лікар.
В тандемі з "Охматдитом". Що буде з центром далі
Центр знаходиться прямо на території дитячої лікарні ОХМАТДИТ. Це окрема юридична особа, підпорядкована напряму Міністерству охорони здоров'я. Він не є структурою "Охматдиту", хоча територіально вони розташовані поруч і працюють у максимально тісному медичному тандемі.
Лікарі часто консультують пацієнтів одне одного, якщо є суміжні питання по інших проблемах. Наприклад, фахівці ОХМАТДИТу приходять, коли крім кардіопроблем, у дитини є питання по гастроентерології або пульмонології.
Раніше поширилися чутки про нібито закриття унікального кардіохірургічного центру для дітей, але ці чутки розвіяли, писало РБК-Україна раніше. Керівництво заявило, що про ліквідацію не йдеться.
Медичний директор пояснює, що така взаємодія є життєво необхідною, є логічним кроком, тому по суті відбувається юридичний процес, який фіксує те, що й так відбувається вже давно:
"Центр кардіохірургії є монопрофільною лікарнею, тоді як "ОХМАТДИТ" – це багатопрофільний заклад. Відповідно, там є лікарі всіх інших спеціальностей, які в процесі лікування стають потрібними дітям із вродженими вадами серця. Це неврологи, загальні хірурги, ендокринологи та багато інших суміжних спеціалістів", – каже Сергій Чернишук.
Центр дійсно вже пару місяців знаходиться в процесі реорганізації, підтверджує він.
"Це зміна юридичної форми. Тобто зараз ми є в формі державної установи, а в процесі цієї реорганізації маємо трансформуватися у форму державного некомерційного підприємства", – розповідає Сергій Чернишук.
Він нагадує, що ця реформа стартувала в Україні вже декілька років тому. Спочатку її проходили комунальні заклади – вони фактично всі перетворилися на так звані КНП (комунальні некомерційні підприємства).
Тепер настала черга державних підприємств. Ті з них, хто встиг пройти процес до серпня минулого року, коли діяв старий Господарський кодекс, перетворилися на ДНП (державні некомерційні підприємства).
Зараз цієї форма вже не існує, оскільки норми кодексу змінилися, тому актуальна форма, аналогічна попереднім, – це державне некомерційне підприємство (у структурі державного сектору). Саме в цю форму наразі й реорганізується заклад.
"Для нас, як для лікарів, це суто бюрократична історія, яка не має впливати безпосередньо на медичний процес. Тобто, я думаю, що ні лікарі, ні медсестри, ні тим більше пацієнти не відчують те, що в нас змінюється юридичний статус. Це не пов'язано зі змінами штатів чи якимись скороченнями", – запевняє Чернишук.
Центр шукає медсестер. Дефіцит кадрів у столиці та логістика з області
Чи будуть звільняти людей через реорганізацію закладу? Головний лікар запевняє: про це навіть не йде мови, і Центру, навпаки, потрібні кваліфіковані фахівці, професіонали своєї справи.
"Що стосується медичних сестер, то ми не те що не звільняємо, а й потребуємо нових фахівців. Наприклад, нам потрібна медична сестра на денний стаціонар, медична сестра потрібна в операційну. Ми не звільняємо, а навпаки, запрошуємо на роботу до нашого закладу", – розповідає РБК-Україна Тетяна Максименко, головна медична сестра і голова профспілки.
Частіше бажаючі працювати подобово медсестрами – не з Києва, а з області, але через систематичне скорочення електричок їм складніше добиратися до Центру. Часто їдуть з Фастова та інших міст.
Фото: як працює унікальний дитячий кардіоцентр у Києві (скріншот з відео)
"У нас робочий день починається о 9:00 ранку. Якщо це реанімаційне відділення, то зміна триває з 9:00 ранку до 9:00 ранку наступного дня. І от через скорочення електричок, щоб просто приїхати на зміну на 8-9 ранку, людям доводиться виїжджати з дому о третій годині ночі", – розповідає головна медична сестра.
При цьому серед киян бажаючих працювати на таких посадах значно менше. Попри складні умови, Центр продовжує утримувати колектив.
На запитання про те, чи не довелося через реорганізацію когось звільнити, Тетяна Максименко відповідає: "Ні, взагалі нікого".
"Попри розмови про реорганізацію, і скарг до профспілки теж немає. Я думала, якщо дійсно щось буде, то першими будуть звернення до нас. Але немає нічого – жодних скарг чи навіть якихось зауважень", – запевняє вона.
"Оце те, за що вболіває душа": про роботу медсестри і становлення дитячої реанімації
Сама Тетяна Максименко працює в закладі фактично з моменту створення напрямку дитячої кардіохірургії в Україні.
"Взагалі я тут з 1992-го року – відтоді, як заснувалася і створювалася реанімація новонароджених, яка закладала фундамент усієї хірургії", – ділиться спогадами головна медсестра.
Вона згадує свій початок кар'єри після закінчення медичного коледжу:
"Мене спершу направили за розподілом від медсанчастини на Видубичі. Я туди приїхала, а мені кажуть, що медична сестра їм не потрібна. А потім подружка каже: "Поїхали в Інститут Амосова". Приїхала в Амосова, мене питають: "З ким ти хочеш працювати?". Я кажу: "З дітьми". Мені відповідають: "Супер, у нас якраз відкривається реанімація новонароджених". І коли ми все це починали, це, звісно, було щось неймовірне", – згадує співрозмовниця.
За словами голови профспілки, за ці десятиліття змінилося не одне керівництво, але якість надання медичної допомоги невпинно зростає, що не може не радувати.
"Оце те, за що в мене так сильно вболіває душа. Ми не повертаємося до того, з чого починали, а наскільки все прогресує і змінюється тільки на краще! І дуже-дуже приємно, який потужний розвиток мають медичні сестри та лікарі", – наголошує вона.
Окрему увагу Тетяна Максименко приділяє професійному рівню сучасного медсестринства.
"Зараз відбувається дуже багато конференцій. З 2024 року для медичних сестер стало обов'язковим проходження БПР – безперервного професійного розвитку. Протягом року не лише лікар, а й медсестра повинна відвідувати майстер-класи, конференції, брати участь у різних заходах, щоб на кінець року мати щонайменше 30 балів. Це наша теперішня атестація", – пояснює фахівець.
Для самої Тетяни минулий рік став особливим, адже їй вдалося зламати застарілий стереотип про те, що на міжнародні наукові заходи їздять лише лікарі.
"Минулого року збулася моя мрія. Мені завжди було цікаво: чому на конгреси їздять тільки лікарі? Я завжди думала: треба, щоб і медична сестра туди приїхала! Виникла ідея, і минулого року я особисто взяла участь у великому закордонному конгресі. Це надзвичайно круто, що тепер навіть медичні сестри їздять на такі заходи", – підсумовує головна медична сестра.