536 рік міг стати найгіршим роком для людства. Нові дослідження свідчать, що причиною стали масштабні вулканічні виверження, які занурили планету у тривале похолодання та спровокували голод і хвороби.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Futura.
У 536 році на території Європи, Близького Сходу та частини Азії спостерігалося аномальне затемнення сонячного світла.
Згідно зі свідченнями візантійського історика Прокопія Кесарійського, "сонце протягом усього року світило тьмяно, нагадуючи місяць". Кліматичні зміни спричинили випадіння снігу влітку у Китаї та масовий неврожай на величезних територіях.
Сучасні дані дендрохронології та аналіз льодовикових кернів підтверджують, що причиною цього стало викидання в атмосферу великої кількості вулканічного попелу та сірки.
Дослідження крижаних кернів із гренландських та альпійських льодовиків виявили мікроскопічні частинки вулканічного скла, хімічний склад яких аналогічний до складу порід ісландських вулканів.
Додаткові виверження, зокрема вулкана Ілопанго на території сучасного Сальвадору близько 539-540 років, лише посилили затінення атмосфери.
Утворена пилова завіса відбивала сонячні промені, а це мало тривалі наслідки:
Тривалий неврожай спричинив голод, який виснажив населення та знизив його імунітет.
Вже у 541 році до Середземномор'я проникла бубонна чума, відома як "чума Юстиніана". Епідемія охопила Візантійську імперію та суміжні регіони, спричинивши високу смертність і глибоку економічну кризу.
Аналіз льодовикового льоду показує, що економічне відновлення та відновлення видобутку срібла в Європі розпочалися лише близько 640 року - майже через століття після початку кліматичної катастрофи.