Найгірший рік в історії людства: вчені знайшли причину глобальної катастрофи

У 536 році на території Європи, Близького Сходу та частини Азії спостерігалося аномальне затемнення сонячного світла.

Згідно зі свідченнями візантійського історика Прокопія Кесарійського, "сонце протягом усього року світило тьмяно, нагадуючи місяць". Кліматичні зміни спричинили випадіння снігу влітку у Китаї та масовий неврожай на величезних територіях.

Сучасні дані дендрохронології та аналіз льодовикових кернів підтверджують, що причиною цього стало викидання в атмосферу великої кількості вулканічного попелу та сірки.

Вулканічна зима та природні аномалії

Дослідження крижаних кернів із гренландських та альпійських льодовиків виявили мікроскопічні частинки вулканічного скла, хімічний склад яких аналогічний до складу порід ісландських вулканів.

Додаткові виверження, зокрема вулкана Ілопанго на території сучасного Сальвадору близько 539-540 років, лише посилили затінення атмосфери.

Утворена пилова завіса відбивала сонячні промені, а це мало тривалі наслідки:

• середня температура літніх місяців у Європі знизилася на 1,5-2,5 градуси за Цельсієм;
• розпочався найхолодніший період у Північній півкулі за останні 2000 років;
• зафіксовано суттєве зменшення річних кілець дерев, що свідчить про значне пригнічення розмноження рослин.

Науковці описали хронологію катаклізмів, до яких призвело виверження вулкану на початку нашої ери (схема: ZME Science)

Соціальні та економічні наслідки

Тривалий неврожай спричинив голод, який виснажив населення та знизив його імунітет.

Вже у 541 році до Середземномор'я проникла бубонна чума, відома як "чума Юстиніана". Епідемія охопила Візантійську імперію та суміжні регіони, спричинивши високу смертність і глибоку економічну кризу.

Аналіз льодовикового льоду показує, що економічне відновлення та відновлення видобутку срібла в Європі розпочалися лише близько 640 року - майже через століття після початку кліматичної катастрофи.