НАТО не готове до сучасної війни: навчання в Естонії виявили слабкі місця Альянсу, - WSJ
Фото: НАТО не готове до сучасної війни (Getty Images)
Масштабні навчання НАТО в Естонії виявили серйозні слабкі місця Альянсу у війні нового покоління із застосуванням безпілотників.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Wall Street Journal.
Читайте також: Чи може Росія напасти на НАТО у 2026 або 2027 році: дані естонської розвідки
Минулого року в Естонії відбулися маштабні навчання "Їжак-2025" за участі понад 16 тисяч військовослужбовців із 12 країн-членів НАТО. До навчань долучилися й українські фахівці з безпілотних систем, зокрема військові з передової.
За словами керівника програми безпілотних систем Сил оборони Естонії Арбо Пробала, навчання моделювали "спортивне та перевантажене" поле бою. Метою було створити максимальний стрес і когнітивне перевантаження для підрозділів, аби перевірити їхню здатність адаптуватися.
Однак під час одного зі сценаріїв бойова група чисельністю кілька тисяч військових - зокрема британська бригада та естонська дивізія - під час наступу фактично проігнорувала нову реальність повної прозорості поля бою.
"Бойова група НАТО просто ходила без маскування, розставляючи намети й бронетехніку. Все було знищено", - розповів один із учасників, який грав роль противника.
Українська "Дельта" проти батальйонів НАТО
Під час маневрів українці застосували систему управління полем бою "Дельта". Платформа в режимі реального часу збирає розвіддані, аналізує їх із використанням штучного інтелекту, визначає цілі та координує удари.
Це дозволяє створити швидкий "ланцюжок знищення": виявити, передати інформацію і завдати удару за лічені хвилини.
Одна українська команда з близько 10 осіб, що діяла як умовний противник, за пів дня імітувала знищення 17 одиниць бронетехніки та завдала ще 30 ударів по інших цілях.
За словами Айвара Ганніотті, який очолював "ворожий" підрозділ чисельністю близько 100 осіб, понад 30 дронів діяли на площі менше 10 квадратних кілометрів. І це лише половина тієї щільності застосування безпілотників, яку нині спостерігають на фронті в Україні.
"Не було можливості сховатися. Ми досить легко знаходили машини й механізовані підрозділи та швидко їх знищували ударними дронами", - розповів Ганніотті.
За оцінками учасників, загалом "ворог" зміг умовно знищити два батальйони за день. Після цього підрозділи фактично втрачали боєздатність.
Шокуючі результати навчань
Колишній командир Центру військової розвідки Естонії Стен Райманн назвав результати навчань "шокуючими" для військових чиновників і особового складу.
Вони продемонстрували, наскільки прозорим стало сучасне поле бою і наскільки вразливою є будь-яка техніка або підрозділ без належного маскування, швидкого обміну даними та адаптованої тактики.
Окремий виклик - швидкість прийняття рішень. Українці активно обмінюються великими обсягами даних між командуванням і підрозділами, прискорюючи удари. Водночас у багатьох арміях НАТО зберігається інстинкт обмежувати доступ до чутливої інформації, що сповільнює "ланцюжок знищення".
Генерал у відставці Девід Петреус наголосив, що сам факт виявлення проблем не означає їх вирішення.
"Уроки не засвоюються автоматично. Вони засвоюються лише тоді, коли ви розробляєте нові концепції, змінюєте доктрину, переглядаєте підготовку, вимоги до озброєння та навіть кадрову політику", - зазначив він.
Естонія вже почала оновлювати свою доктрину та підготовку з урахуванням досвіду війни дронів, збільшує оборонні витрати та співпрацює з технологічним сектором.
Водночас, за словами Марії Лемберг із "Аеророзвідки", чимало членів НАТО досі демонструють "фундаментальне нерозуміння сучасного поля бою" й продовжують навчати військових за застарілими посібниками.
Один із командирів, спостерігаючи за результатами симуляції, підсумував коротко: "Ми приречені".
Підполковник Пробал, коментуючи цю реакцію, зазначив, що головною метою було змусити військових мислити критично і не бути самовдоволеними. На його думку, якщо це вдалося - "місію виконано".
Загроза для НАТО з боку РФ
Нагадаємо, раніше раніше про російську загрозу для країн НАТО вже неодноразово попереджали європейські чиновники.
Зокрема, єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс заявляв, що Росія може бути готова перевірити оборону НАТО на міцність протягом наступних двох-чотирьох років (до 2030 року).
За його словами, однією з найімовірніших цілей нової агресії Кремля можуть стати країни Балтії.
За даними естонської розвідки, Росія не здатна почати атаку на НАТО в 2026 або 2027 році. Проте планує істотно наростити військову присутність уздовж східного флангу Північноатлантичного союзу.