"Москва палала двічі": що стоїть за рекордними ударами українських дронів

"Діп-страйки" нарощують удари

Українські deep-strike – глибокого удару – спроможності за останні роки суттєво зросли. Відкриті джерела, зокрема OSINT-спільноти, фіксують розширення дальності та масштабу українських ударів по військових, логістичних, промислових і енергетичних об’єктах на території ворога.

За даними РНБО, у 2025 році Україна застосувала у шість разів більше далекобійних дронів, ніж у 2024 році.

Загалом, Deep-strike дрони – це інструмент стратегічного тиску. Вони дозволяють впливати не лише на передній край, а й на логістику, інфраструктуру, склади, виробничі та військові об’єкти ворога на значній глибині. Україна за останні роки довела, що такі системи можуть стати одним із ключових елементів стримування.

Як зазначили у коментарі РБК-Україна в 1 Окремому центрі безпілотних систем СБС, лише за перше півріччя 2026 року засобами Deep Strike уражено 697 цілей у РФ, виведено з ладу рекордні 43% потужностей російських НПЗ.

З початку року кількість ударів у глибині ворога зросла на 1150% – це результат системного та планового нарощування спроможностей.

"Конкретні плани й майбутні цілі ми, звісно, не розкриваємо. Але робота планова, кожен наступний крок продовжує нашу спільну стратегію", – підкреслили у 1 Окремому центрі безпілотних систем СБС.

За словами представників центру, цілі для ударів визначаються стратегічним задумом. Зараз у фокусі паливна галузь та оборонна промисловість, а також логістика, яка їх обслуговує.

"У червні ми уразили 11 нафтопереробних заводів і понад 8 підприємств ВПК. Було лише кілька днів, коли нічого не горіло у стратегічній глибині ворога. Москва у червні палала двічі", – додали військові.

Дальність ударів також зростає поетапно. Так, у липні 1 Окремий центр СБС у співпраці з іншими підрозділами СОУ завдав одного з найболючіших для ворога ударів по найбільшому в Росії Омському НПЗ. Омськ знаходиться за 2400 кілометрів по прямій, але з урахуванням віражів українські безпілотники подолали відстань до 3000 кілометрів, встановивши зону ураження на дистанції Сибіру.

"Нарощування масштабів входить до загального плану покращення спроможностей: маємо більше засобів, проводимо точнішу розвідку та скорочуємо цикл підготовки. Все прораховано", – підсумували у 1 Окремому центрі безпілотних систем СБС.

Що допомагає "діп-страйкам" летіти далеко?

Як зазначив у коментарі РБК-Україна голова правління компанії Culver Aerospace Олег Крот, головна особливість далекобійних безпілотників полягає у тому, що такі дрони проєктуються не навколо короткої місії, а навколо довгого й складного профілю польоту.

Фото: українські діп-страйк дрони за останні роки суттєво нарощують удари (Getty Images)

У дронів меншої дальності зазвичай критичними є простота, швидкість підготовки, ціна, маневреність, зручність для оператора та робота в тактичній зоні.

У deep-strike системах на перший план виходять інші речі: енергоефективність, аеродинаміка, стабільність двигуна, надійність бортової електроніки, навігаційна стійкість, якість виробництва, прогнозована поведінка платформи на довгій дистанції та здатність працювати в умовах протидії.

Тобто, це інший клас інженерної задачі. Малий тактичний дрон може бути дуже ефективним на короткій дистанції, але deep-strike платформа повинна годинами залишатися стабільною системою – в повітрі, у складному середовищі, з обмеженим ресурсом енергії та під впливом багатьох зовнішніх факторів.

Розробники далекобійного дрону "Барс" у коментарі РБК-Україна зазначили, що головна відмінність "діп-страйків" від менших за радіусом дії БпЛА – це кількість палива та ємність елементів живлення. Відповідно, чим їх більше, тим більша відстань.

У компанії DG Industry журналістам РБК-Україна також розповіли, що більшість сучасних безпілотників створюються під одну конкретну задачу, тому мають вузьку спеціалізацію. У випадку ж їх безпілотника "Шпатель", який може долати сотні кілометрів в один бік, він від самого початку розроблявся як універсальна платформа, яку можна застосовувати залежно від потреб підрозділу.

У даному випадку один і той самий літальний апарат може виконувати роль ударного дрону, уражаючи цілі в різних режимах керування – ручному, за вказаними або оперативно зміненими координатами, а також працювати як фальш-ціль для перевантаження систем ППО противника або використовуватися як ретранслятор зв'язку. Це дозволяє одним виробом закривати одразу кілька задач без потреби використовувати окремі платформи для кожної з них.

Опитані РБК-Україна розробники підкреслюють, що у сучасній війні дронів ціна готового виробу та доступність також має значення. Масове застосування далекобійних платформ не лише підвищує ефективність операцій, а й змушує противника витрачати значно дорожчі засоби ППО на дешевші цілі. Тому сьогодні важливі не лише характеристики окремого БпЛА, а й можливість швидко виробляти та масштабно застосовувати такі системи.

Як закладаються маршрути польоту та як дрони "обманюють" РЕБи

Виробники діп-страйк дронів сходяться на думці, що кроки для "запису" маршрутів у безпілотники залежать від класу платформи, завдання та конкретної системи. Якщо говорити загалом, місії deep-strike зазвичай потребують попереднього планування.

Маршрут, логіка польоту та параметри місії готуються до запуску з урахуванням цілі, дальності, обмежень платформи, навігаційних умов і факторів безпеки.

Ручне керування більше характерне для тактичних систем, де оператор працює в реальному часі. Для далекобійних платформ такий підхід має природні обмеження. Там важливішими стають автономність, якість місійного планування, надійність навігації та здатність платформи виконувати завдання без постійної участі оператора.

Фото: маршрути польоту дронів готуються завчасно (скрін відео)

Загалом, більшість далекобійних дронів сьогодні мають кілька рішень для прокладання маршруту, і, як правило, останнє рішення завжди залишається за військовими, задача виробників – надати їм дієві рішення.

Звичайно, опитані виробники дронів не розкривають конкретні технічні методи протидії РЕБ, адже це саме та інформація, яка має залишатися непублічною.

Але якщо говорити на рівні принципів, то боротьба з РЕБ – це не одна "чарівна" технологія. Це комбінація навігаційної стійкості, правильної архітектури системи, автономності, якості планування місії, резервування критичних елементів і постійного оновлення платформи.

"Війна показала, що РЕБ і дрони розвиваються як постійна гонка адаптації. Один бік знаходить спосіб погіршити ефективність системи – інший змінює підходи. Тому перевага не є постійною. Її має той, хто швидше вчиться, швидше впроваджує зміни й краще інтегрує досвід бойового застосування", – підкреслив голова правління компанії Culver Aerospace Олег Крот.

Українські виробники переважно використовують сучасні системи зв'язку й постійно адаптують ці рішення до умов на фронті. Те, що було актуальним кілька місяців тому, сьогодні вже може потребувати змін.

"Зараз ми бачимо зростання потреби у БпЛА із супутниковим каналом зв'язку, тому адаптували наші дрони саме під цей формат застосування. Це дає змогу виконувати завдання навіть в умовах активної роботи засобів РЕБ, тому наразі їхній вплив не є для нашого виробу критичним", – додали у DG Industry.

Комплексне тестування – запорука успіху

Голова правління компанії Culver Aerospace Олег Крот зазначив, що тестування і deep-strike систем, і їх ударного мідлстрайка Behemoth – це багаторівневий процес. Він починається не з польоту, а з інженерної перевірки компонентів, наземних випробувань, перевірки електроніки, двигуна, програмної логіки, якості виробництва та стабільності системи.

Далі йдуть льотні випробування за етапами: базова поведінка платформи, стабільність, дальність, витривалість, робота систем управління, навігації та зв’язку, а також перевірка у складніших умовах. У бойовій реальності важливо не лише підтвердити, що платформа може літати. Важливо зрозуміти, як вона поводиться у середовищі, де ворог постійно адаптується.

Розробники підкреслюють, що окремий важливий елемент – це зворотний зв’язок від військових. В Україні цикл "бойове застосування – аналіз – інженерна зміна – нова ітерація" набагато коротший, ніж у класичній оборонній промисловості. Саме це є однією з причин високої швидкості українських інновацій.

У DG Industry підкреслюють, що тестування дрону починається ще до першого польоту. Спочатку перевіряються всі системи в лабораторних умовах. Лише після цього виріб переходить до льотних випробувань на спеціалізованих полігонах.

Виробники підкреслюють, що шлях від прототипу до готового виробу доволі тривалий. Потрібно не лише забезпечити стабільну роботу всіх систем, а й відпрацювати аеродинаміку, перевірити поведінку БпЛА в різних умовах і переконатися, що він відповідає поставленим вимогам. Іноді на папері все виглядає ідеально, але саме випробування показують, що ще потрібно доопрацювати.

Опитані РБК-Україна розробники сходяться на думці, що інколи випробування проходять без жодних зауважень, але для команди це не завжди найкращий сценарій. Найбільше досвіду отримується саме тоді, коли знаходяться слабкі місця і проводиться аналіз, чому так сталося.

Кожне випробування дає новий досвід і допомагає вдосконалювати виріб. Тому до військових потрапляють уже перевірені та відпрацьовані системи, а не експериментальні зразки.

Є влучання!

Одним з ключових елементів діп-страйк місій є підтвердження влучань. Як правило, ключові шляхи підтвердження ефективності місій – це об’єктивний контроль та OSINT інструменти.

Фото: підтвердження влучань дронів відбувається кількома незалежними способами (скрін відео)

Виробники дронів зазначають, що підтвердження результатів - це завжди комплекс джерел. Воно може включати дані підрозділів, розвідувальну інформацію, відкриті джерела, фото- та відеоматеріали, супутникові знімки, повідомлення противника, вторинні ознаки ураження та подальший аналіз об’єкта.

Але важливо розуміти, що виробник не завжди є стороною, яка публічно підтверджує конкретне бойове застосування. У таких питаннях є компетенція військових, розвідки та державних органів.

Зі свого боку, виробники дронів у обов'язковому порядку аналізують технічну ефективність систем, отримують зворотний зв’язок і вдосконалюють продукт, але не завжди можуть публічно прив’язувати конкретний виріб до конкретної операції.

Це питання не лише комунікації, а й безпеки: публічне підтвердження може розкрити зайві дані про тактику, засоби та процес ухвалення рішень.

Що далі?

За останні роки еволюція діп-страйк дронів була дуже швидкою. Якщо спростити, вітчизняні далекобійні БпЛА пройшли шлях від експериментальних і часто штучних рішень до більш зрілих систем, які вже розглядаються як частина регулярної оборонної спроможності.

Зміни відбулися у кількох напрямах. По-перше, зросла дальність. По-друге, покращилася надійність. По-третє, виробництво стало більш серійним. По-четверте, значно зросла увага до стійкості в умовах РЕБ. По-п’яте, з’явився більш професійний підхід до якості, логістики, ремонтопридатності та оновлення систем.

Також важливо, що сегмент deep-strike вже не є нішевою історією. Україна офіційно говорить про масштабування виробництва безпілотних систем, включно з далекобійними дронами, а РНБО оцінювала виробничі спроможності України у сегменті Deep Strike станом на 2026 рік приблизно у 25 млрд доларів. Таким чином, йдеться вже не лише про інженерну винахідливість, а й про формування нової оборонно-промислової галузі.

За прогнозом голови правління Culver Aerospace Олега Крота, у найближчі рік-два deep-strike дрони стануть більш автономними, більш стійкими до РЕБ і більш інтегрованими в загальну систему розвідки та ураження.

Опитані виробники сходяться на думці, що у найближчі роки слід очікувати розвитку навігації в умовах деградації GPS та зв’язку, а також ширшого використання елементів штучного інтелекту для допомоги у навігації, розпізнаванні об’єктів, плануванні місій і зниженні навантаження на оператора.

Також останнім часом поступово зростає роль групового застосування, коли окремий дрон є не самостійною одиницею, а частиною більшої ударної архітектури.

Але головна зміна буде не лише в самій платформі, вона буде в організації процесу. За прогнозами експертів, перемагатимуть не ті, хто один раз створив "найкращий дрон", а ті, хто здатен постійно оновлювати систему, швидко масштабувати виробництво, враховувати бойовий досвід і випереджати противника в циклі адаптації.

"Процес модернізації не зупиняється. Те, що було ефективним та літало місяць тому, сьогодні майже не літає. Ми не те що відслідковуємо, ми полюємо за всіма можливими світовими технологіями та рішеннями. Процес інтеграції інновацій триває цілодобово", – підсумував один з опитаних РБК-Україна виробників "діп-страйків".

Питання – відповіді:

– Сили оборони нарощують далекобійні удари по тилах росіян?

– Так, за даними РНБО, у 2025 році Україна застосувала у шість разів більше далекобійних дронів, ніж у 2024 році.

– Які ключові параметри далекобійних дронів?

– У deep-strike системах на перший план виходять енергоефективність, аеродинаміка, стабільність двигуна, надійність бортової електроніки, навігаційна стійкість і якість виробництва.

– З чого складається тестування далекобійних дронів?

– Тестування дрона починається ще до першого польоту. Спочатку перевіряються всі системи в лабораторних умовах. Лише після цього виріб переходить до льотних випробувань на спеціалізованих полігонах.

– Як зміняться діп-страйк дрони у майбутньому?

– У найближчі рік-два deep-strike дрони стануть більш автономними, більш стійкими до РЕБ і більш інтегрованими в загальну систему розвідки та ураження.