Місяць Хмари в Міноборони: які враження та очікування в оборонній галузі від нового міністра

Що з командою та чи можна оцінити зміни

Євгеній Хмара отримав і сильні напрацювання попередньої команди, і проблеми, які так і не вдалося довести до системного вирішення, зазначає у коментарі РБК-Україна виконавчий директор Української Ради зброярів Ігор Федірко.

Однією з проблем він називає надмірну централізацію діалогу з оборонною індустрією.

"Фактично Міністерство намагалося самостійно комунікувати з усім ринком, а роль профільних асоціацій як консолідованого голосу виробників часто недооцінювалася. Хмара від самого початку змінив цей підхід і відновив нормальний діалог з асоціаціями та ринком загалом. За це йому справді дуже дякую", – каже Федірко.

Фото: Євгеній Хмара (Telegram Міністерства оборони України)

Втім, менше ніж 60 днів на посаді для Хмари (разом з "тимчасовим" терміном) – об’єктивно надто короткий строк, щоб остаточно оцінювати ефективність роботи такої великої системи, вважає CEO Ради зброярів. Адже поки видно лише лише перші призначення, а значна частина команди залишається попередньою. На змістовні підсумки можна очікувати після перших ста днів.

Важливим кадровим рішенням Федірко називає призначення Ганни Гвоздяр заступницею міністра, відповідальною за ОПК. За його словами, Гвоздяр добре знає ринок, виробників і проблеми їхньої взаємодії з державою, тому для галузі це хороший сигнал.

А от говорити про конкретні "гальмування" міністерства Хмари поки зарано.

"Але індустрії досі не вистачає розуміння, які саме 5-10 вимірюваних цілей ставить перед собою Міністерство до кінця року і за якими показниками оцінюватиме результат", – каже співрозмовник.

Ринок має бачити, як держава масштабує найефективніші рішення, прискорює тестування, кодифікацію та закупівлі, активніше впроваджує наземні роботизовані комплекси й загалом нові технології, а також системно опрацьовує зворотний зв’язок від бригад, додає Федірко.

Він вважає, що тиск на нового міністра лише зростатиме, зокрема через постійні порівняння з його популярним попередником.

На цьому тлі Хмарі доведеться не просто зберегти темп, а й підвищити стандарти роботи Міністерства.

"Це складне завдання. Але дуже сподіваюсь, йому вдасться", – підсумовує Федірко.

Сергій Гончаров, CEO NAUDI (Національної асоціації оборонної промисловості України), також підкреслює, що призначення Гвоздяр як окремої заступниці з ОПК – це позитивний момент.

"Це надзвичайно важливо насправді, і галузь підтримувала її позицію, і ми не розуміли, чому попереднє керівництво її змінило і чому не було визначено профільного заступника міністра, який буде займатися цим величезним пластом роботи і комплексом", – каже Гончаров.

Якщо відсутній профільний заступник міністра, то і немає координуючої ролі серед структурних підрозділів міністерства. А отже немає розуміння галузі, з ким говорити, зазначає CEO NAUDI. У противагу Гончаров ставить ситуацію, коли це все "скидують" на першого заступника міністра оборони – і це не продуктивно.

Водночас Гончаров наголошує, що відсутня повна зміна всієї команди і черговий функціональний аудит: "щоб розібратися, хто всі ці люди, чим вони займаються". Йдеться зокрема про те, що частину команди залишили на рівні заступників міністра.

Вікторія Кульчицька, комерційна директорка виробника дронів Trypillian, у коментарі РБК-Україна зазначає, що варто з повагою ставитися до військового досвіду Хмари та до відповідальності, що він на себе взяв.

"Водночас я б точно не недооцінювала значення людей, які приходять на такі посади з безпосереднім досвідом цієї війни. Це людина, яка пройшла її на особистому досвіді, зсередини розуміє потреби військових і ціну рішень, які приймаються на рівні Міністерства. Я вважаю, що цей досвід заслуговує на повагу і, безумовно, може бути великою перевагою", – каже Кульчицька.

Для оборонної індустрії значно важливіше, щоб позитивні системні зміни не залежали від конкретного прізвища міністра, зазначає співрозмовниця. За її словами, те, що працює і дає результат для війська, має продовжуватися, а те, що потребує вдосконалення, – змінюватися на основі зворотного зв’язку від військових і виробників.

Юрій Гуменчук, CEO оборонної компанії Trident Group, зауважує, що ще рано говорити про зміни, які можна було б помітити. Ряд процесів продовжують йти в плановому режимі, тому навіть якщо щось змінюється, то це радше інерція, аніж активні дії нового міністра.

Однією з основних причин заміни міністра було розблокування процесів старої системи, які почав зупиняти Федоров, каже Гуменчук. На його думку, очевидно, що частина цих процесів почала розблоковуватись.

"Але це не структурні зміни, які можна було б побачити неозброєним оком, а точкові вирішення конкретних питань в закритому режимі", – додає керівник Trident Group.

Одна з основних компетенцій топменеджера – підбирати правильних людей на керівні посади, каже Гуменчук.

На його думку, Хмарі буде дуже складно продовжити трансформацію, яку почав попередній міністр: "Суть у тому, що Федоров свідомо йшов на те, щоб перебудувати систему старого радянсько-корумпованого зразка на новий обґрунтований даними, орієнтований на результат, ефективний, робочий та позбавлений лобізму та впливів".

Це бачення високоорганізованої інноваційної та надзвичайно динамічної системи, яка мала б забезпечити нашій країні перемогу в сучасній війні, каже Гуменчук.

"При всій повазі до пана Хмари, він навіть близько не готовий до такого виклику. Він надзвичайний офіцер та організатор, добре обізнаний з сучасними викликами та технологіями, в рамках своєї діяльності в підрозділі Альфа. Але щоб змінити стару систему – цього замало", – пояснює співрозмовник.

На думку Гуменчука, потрібно мати дуже чітке бачення, ретельно прораховану стратегію, глибоке розуміння середовища або системи, сформований кістяк команди під цю задачу та достатній рівень субʼєктності.

"У пана Хмари немає цих елементів не тому, що він поганий спеціаліст, а тому що він не готувався до цієї задачі. І я не кажу, що він не зможе підготуватись – просто це займе багато часу, якого немає", – каже керівник Trident Group.

Водночас, те, що Євгеній Хмара навряд чи зможе продовжити реформи пана Федорова, не значить, що він не зможе бути ефективним по-своєму, вважає Гуменчук.

"Тут ситуація мені дещо нагадує візит Нео до Оракула – те, що Оракул не побачила в Нео обраного не значить, що він не може стати обраним – все залежить від нього", – проводить аналогію з "Матрицею" співрозмовник.

Що хоче бачити галузь

Федірко з Ради зброярів хоче бачити від нового керівництва Міноборони не окремі точкові рішення, а цілісне стратегічне бачення розвитку оборонної промисловості.

"Зокрема, необхідно інституційно розвести функції замовника, який прагне закуповувати швидше й дешевше, та органу, відповідального за формування промислової політики й умов для розвитку виробників. Сьогодні поєднання цих ролей в одному міністерстві створює очевидний конфлікт пріоритетів", – каже Ігор Федірко.

Наступний пункт – реальна відкритість до взаємодії з ринком. CEO Ради зброярів зауважує, що виробників необхідно залучати до підготовки рішень ще до їх ухвалення, а не тоді, коли вже доводиться виправляти наслідки. Саме так сталося з експортною постановою: її розробили без належного діалогу з індустрією, а тепер держава й ринок разом намагаються зробити механізм працездатним.

На думку Федірка, одним із найближчих пріоритетів Міноборони має стати доопрацювання постанови Кабміну №875 і фактичний запуск контрольованого експорту озброєнь та технологій.

Водночас мають бути почуті аргументи ринку щодо ставок і форми сплати експортного внеску. Ставки у 20-30% економічно необґрунтовані, вони роблять українську продукцію неконкурентною ще до виходу на зовнішній ринок, каже Федірко. Адже для держави краще отримати 5% зі ста реальних контрактів, ніж 20% від нуля.

"Ми також не виступаємо проти тендерних закупівель як таких. Але переходити до них можна лише після створення всіх необхідних умов: електронної системи торгів, зрозумілих і однакових для всіх правил, професійних центрів компетенцій, спроможних оперативно та якісно формувати ТТХ, а також рівного доступу виробників до участі", – каже Федірко та додає, що недобудована тендерна модель не повинна зупиняти контрактування і залишати без замовлень уже готові виробничі потужності.

Окремо Рада зброярів очікує від Хмари проактивної політики щодо захисту підприємств. Йдеться про доступ до захищених приміщень, страхування воєнних ризиків, фінансування будівництва й модернізації захищених виробничих об’єктів, а також зрозумілий механізм компенсації за пошкоджене або знищене майно.

І ще одне очікування – перехід до випереджального планування та фінансування R&D. Держава має прогнозувати майбутні потреби на основі розвідувальних даних, розвитку технологій і зворотного зв’язку з фронту та ставити виробникам завдання не лише на сьогодні, а й на шість, дев’ять чи дванадцять місяців наперед.

"Лише так ми зможемо не наздоганяти зміни на полі бою, а готуватися до них завчасно", – підсумовує Федірко.

Сергій Гончаров з NAUDI зазначає, що "квазі-тендери", які радше є рекламною кампанією навколо цього процесу, і далі проводяться.

"На жаль, там організаційно доволі велика кількість проблем, про які, до речі, на зустрічі з Хмарою бізнес наголошував і про незрозумілість порядку процедури, тому що це все одно неформалізовано, але це так чи інакше залишилося прямою закупівлею", – пояснює співрозмовник.

За словами Гончарова, яким би не був запит цінової пропозиції, учасники не розуміли: які критерії, скільки раундів оцінки, як укладатимуться договори. Так само незрозумілі критерії щодо строків виконання цих договорів, умов оплати, умов кодифікації чергового нового виробу.

Апеляція до того, що це нібито вимоги Євросоюзу, тоді як представники Єврокомісії кажуть, що у них немає таких вимог, додає Гончаров.

CEO NAUDI зазначає, що проблемна ситуація є і за процедурою закупівлі дронів на оптоволокні, і за процедурою закупівлі бомберів, мідлстрайків, боєприпасів 155 мм. На думку Гончарова, одне з джерел цих проблем – збіг зміни не лише міністра, а й керівника АОЗ.

"Сподіваємось, з новою командою ми зможемо більш активно комунікувати на рівні підприємств – те, що було озвучено і міністром, і його командою, яка відповідає за цей трек, – що також буде більше колегіальної взаємодії з підприємствами при визначенні ТТХ", – зазначив Гончаров.

Співрозмовник уточнив, що мова йде про визначення тактико-технічних характеристик виробу, щоб це не було "заточене" під когось одного. Або ж "за старою військовою традицією" ТТХ сформують під "літаючий танк".

"Доволі легко торгуватися стандартизованими виробами. Умовно кажучи, якщо ми купуємо 155-й боєприпас, він або відповідає показникам цього типу боєприпасу, або не відповідає – два варіанти, і все зрозуміло. А коли ми купуємо якийсь абстрактний бомбер, то він може дуже сильно відрізнятися від іншого. Те саме стосується й оптоволокна", – пояснює Гончаров.

Фото: Міністр оборони України Євгеній Хмара (праворуч) та Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий (Telegram-канал Міністерства оборони України)

Вікторія Кульчицька з Trypillian каже про кілька напрямів, де важлива послідовність з боку держави.

Перший – це прогнозованість оборонних закупівель. Перехід до тендерів за тактико-технічними характеристиками вона вважає правильним напрямом: держава має купувати не конкретну назву виробу, а необхідну спроможність і результат. Для виробника також критично розуміти потребу не на місяць вперед, а мати достатній горизонт планування для інвестицій у виробництво, компоненти та команду.

Другий напрям – експорт. Те, що Україна почала відкривати можливості для контрольованого експорту оборонної продукції та технологій, – важливий крок. Але зараз ключове завдання – зробити цей механізм реально працюючим, швидким і зрозумілим для виробника. Експорт не повинен конкурувати із забезпеченням українського війська.

Третій – максимально прямий і постійний діалог між Міністерством, військовими та виробниками. Війна технологій змінюється настільки швидко, що цикл "досвід з поля – зміна вимог – доопрацювання продукту – закупівля" має займати не роки, а максимально короткий час, каже Кульчицька.

За словами співрозмовниці, варто дати новій команді час і дивитися на дуже конкретні результати: наскільки швидше потрібні технології доходять до військових, наскільки прогнозованішими стають закупівлі, чи працюють тендери за ТТХ і чи перетвориться відкриття експорту на реальний інструмент масштабування українського ОПК.

Юрій Гуменчук з Trident Group хоче бачити найближчим часом консолідацію навколо нового міністра тієї частини команди, з якою працював Федоров і яка готова була б залишитись. Адже результати роботи керівника генеруються його командою. Команда, яка правильно запрограмована, може надзвичайно допомогти не втратити оберти, поки новий міністр буде входити в курс справ.

"І друге – нульову толеранцію до корупції, адже тут не можна давати жодного послаблення, не має бути жодних недоторканих, інакше всі попередні напрацювання вмить зруйнуються, як картковий будинок, все відкотиться назад і стара система стане ще більш резистентною до будь-яких змін", – підсумовує Гуменчук.

Загалом галузь очікує від нового міністра насамперед чіткого стратегічного бачення розвитку оборонної промисловості замість точкових рішень. Це розмежування функцій замовника й розробника промислової політики, реального діалогу з виробниками ще на етапі підготовки рішень, а не після їх ухвалення, та прозорих і зрозумілих правил закупівель –- критеріїв оцінки, визначення ТТХ, умов оплати й кодифікації.

Водночас індустрія хоче бачити наступність і темп реформ: збереження команди й напрацювань попереднього керівництва, випереджальне планування виробництва на кілька місяців наперед, запуск реально працюючого механізму контрольованого експорту та нульову толерантність до корупції. Загальний настрій – дати новій команді час, але оцінювати її за конкретними вимірюваними результатами, а не за особою міністра.

Питання – відповіді (FAQ):

– Чого насамперед очікує оборонна галузь від Євгенія Хмари?

– Цілісного стратегічного бачення розвитку оборонної промисловості замість окремих точкових рішень.

– Чому індустрія наголошує на важливості діалогу з виробниками?

– Бо рішення, ухвалені без узгодження з ринком, згодом доводиться виправляти вже спільними зусиллями держави й бізнесу.

– Що галузь хоче зберегти від попередньої команди Міноборони?

– Напрацювання та ту частину команди, яка готова продовжити роботу з новим міністром.

– За чим індустрія пропонує оцінювати нову команду Міноборони?

– За конкретними вимірюваними результатами – швидкістю закупівель, роботою тендерів за ТТХ і реальністю механізму експорту, а не за особою міністра.