Мінус Вінниця щороку. Чому керована міграція – це єдиний шлях до відновлення України
Україна щороку втрачає кількість населення, співмірну з цілим обласним центром, таким як Вінниця. Навіть за умови найбільш оптимістичного сценарію повернення біженців, демографічна діра залишатиметься критичною для виживання держави. Які чотири критичні кроки має зробити держава, щоб не допустити демографічного колапсу. Про це в колонці для РБК-Україна пояснила Уляна Костенко, асоційована експертка CASE Україна.
Головне:
Демографічна криза: навіть за умови повернення 1,6 млн біженців, дефіцит робочих рук залишатиметься критичним для економіки.
Світовий досвід: для розв'язання проблеми пропонується впровадження керованої міграції за прикладом канадської системи.
Ризики геттоїзації: прикладом невдалої політики є Данія, де адміністративний тиск на "проблемні" квартали призвів до соціальної ізоляції.
Потенціал України: попри війну, Україна залишається привабливою для мігрантів з Азії та Африки завдяки вищому рівню зарплат.
Необхідні реформи: для запуску системи необхідно зробити чотири кроки.
Щороку населення України скорочується приблизно на 320 тисяч осіб – це населення цілого обласного центру. Водночас, навіть у найоптимістичнішому сценарії реалістично очікувати добровільного повернення лише до 1,6 млн емігрантів. Решту демографічного дефіциту, особливо в секторах, де вже зараз катастрофічно бракує робочих рук, може покрити лише керована трудова міграція.
Питання не в тому, чи суспільство готове до мігрантів – опитування КМІС фіксують помірний і стабільний рівень ксенофобії. Питання в тому, чи зможе держава керувати процесом прозоро. Поки що – ні. Але є моделі, з яких Україна може скопіювати готові рішення.
Канада і Австралія: як зробити міграцію передбачуваною
Канадська система Express Entry – найбільш наочний доказ того, що міграція може бути одночасно масштабною і контрольованою. Кандидат отримує бали за вік, освіту, знання мов, наявність пропозиції роботи. Прохідний бал публікується у відкритому реєстрі. Уся процедура – цифрова. Немає дискреції чиновника, немає корупційного вікна.
Ключовий урок: страх перед "іншими" живиться не кількістю прибулих, а відчуттям, що держава втратила контроль. Система балів усуває цей страх – не риторикою, а прозорістю.
Австралійська SkillSelect додає планування: держава щороку формує список дефіцитних професій і визначає квоти. У програмі на 2025–2026 роки – 185 тисяч місць, 71% з яких належать кваліфікованим мігрантам. Для України цей механізм критично актуальний: за два роки кількість офіційно зареєстрованих будівельників скоротилася на 25,4%, до майже 300 тисяч. Дефіцит кадрів у галузі сягає 40% – і забудовники вже відкрито просять дозволу наймати мігрантів.
Данія помилилася там, де здавалася найпослідовнішою
Гетто – це не наслідок міграції. Це наслідок міграції без мовної адаптації, без визнання кваліфікацій, без інтеграційних програм. Данія у 2018 році спробувала боротися з гетто адміністративним тиском – законом Ghetto Package, який вимагав скоротити частку соціального житла в "проблемних" кварталах.
Результат виявився протилежним. Стигматизація районів спровокувала відтік заможніших мешканців, середні доходи впали на 2%, частка малоосвічених зросла на 5%.
Чехія показала, як виглядає інакше. У Пардубіце муніципалітет щорічно фінансує школи з високою часткою іноземців, щоб полегшити дітям вивчення мови; у Плзені – підтримує регіональні інтеграційні центри.
Швеція за індексом Migrant Integration Policy Index 2025 набирає 86 балів зі 100. Державна програма тривалістю 24 місяці передбачає мовні курси, профкоучинг і підтвердження іноземних дипломів.
Україні варто засвоїти данський урок раніше, ніж він дасться взнаки власним досвідом.
Україна вже приваблива – але системи немає
Середня зарплата після оподаткування в Україні сягає 484 доларів на місяць. Це більше, ніж у Філіппінах (345 доларів), Бангладеші (234 доларів) чи Шрі-Ланці (220 доларів). ВВП за паритетом купівельної спроможності – 21 890 доларів проти 12 960 доларів в Індії.
Навіть в умовах війни перспектива членства в ЄС робить Україну реальним варіантом для частини трудових мігрантів. На початку 2023 року в українських університетах навчалося понад 51 тисячу іноземних студентів – 28% із Індії, по 10–11% із Китаю та Марокко.
Тобто попит вже є. Системи керування ним – немає. Державна міграційна служба у 2024 році розглядала деякі заяви понад 100 днів. Це в умовах, коли колишньому керівництву ДМС повідомлено про підозру у розкраданні 88 млн грн. Поки Канада вимірює ефективність міграційної системи тижнями, Україна – кварталами і скандалами.
Чотири кроки, без яких нічого не запрацює
По-перше, державі варто запровадити балову систему відбору мігрантів – відкриту, цифрову, з прохідним балом, що публікується та оновлюється. Кожен кандидат повинен мати змогу самостійно прорахувати свої шанси до подання документів.
По-друге, сформувати список дефіцитних професій і доручити Міністерству економіки регулярно його оновлювати на основі прогнозів ринку праці. Будівництво, охорона здоров'я, логістика – це мінімальний перший перелік.
По-третє, реформувати ДМС: прибрати дискреційні повноваження чиновників і перевести всі процедури в цифровий формат. Доки службовець вирішує "розглянути або відмовити" – є корупція. Доки є корупція – немає системи.
По-четверте, запустити програму інтеграції за шведсько-чеською моделлю: мовні курси, підтвердження дипломів, регіональний розподіл, партнерство з роботодавцями. Мігрант, який не знає мови і не може підтвердити кваліфікацію, – це не ресурс, а проблема.
Керована міграція – єдина модель, за якої Україна може одночасно отримати робочі руки для відновлення, зберегти соціальну згуртованість і уникнути гетоїзації. Альтернатива – не статус-кво. Альтернатива – демографічний колапс із людськими потоками, якими ніхто не керує.