День Святого Миколая - це символічний момент, коли діти потребують не ідеальності, а емоційної присутності. Саме вона формує їхнє відчуття безпеки й стає основою теплих спогадів. Навіть у період втоми й дедлайнів батьки можуть створити для дітей справжнє свято. Для цього достатньо маленького, але щирого жесту, який дарує відчуття любові та стабільності.
Як створити для дитини свято на День Святого Миколая, якщо батьки дуже виснажені й взагалі не "ок", розповіла для РБК-Україна практичний психолог платформи Betobee Ганна Крижановська.
Зимові свята, зокрема день Святого Миколая, ми традиційно асоціюємо з атмосферою дому, тепла та радості.
В нашій "дорослій" батьківській уяві вибудовується картинка "ідеального свята" для дитини, з чисельними подарунками, бездоганно підібраним декором, святковим вбранням та особливими святковими активностями.
Але в реальності чимало батьків зустрічають цей день у стані довготривалої перевтоми, чисельних дедлайнів, емоційного виснаження та внутрішнього напруження.
За такого внутрішнього контексту необхідність створення свята сприймається вже не як приємна та надихаюча сімейна традиція, а, скоріше, як додатковий (нерідко обтяжливий) обов'язок.
"Втім, необхідно пам'ятати, що саме в ті періоди, коли значущі дорослі переживають складний емоційний або фізичний стан, дітям особливо важливо відчувати передбачуваність, стабільність та емоційну присутність. Так вони відчувають, що світ залишається для них безпечним, навіть якщо значущі дорослі постають перед труднощами", - каже Ганна Крижановська.
Вона додала, що саме ці моменти формують у дитини базове відчуття безпеки - один із ключових чинників її емоційного розвитку та психологічної стійкості.
Проте батькам у стані виснаження властиві певні когнітивні викривлення. Одним з таких є дихотомічне (чорно-біле) мислення, яке посилюється в періоди перевтоми. Воно проявляється у схильності оперувати категоріями "все або нічого".
"Тобто - або свято буде ідеальним або його взагалі немає сенсу робити. До цього часто додається ще й глибинне уявлення про "ідеального батька" чи "ідеальну матір" - образ, у якому все завжди під контролем, бездоганно організовано й емоційно стабільно. Такий стандарт є недосяжним в принципі, але в періоди виснаження він стає особливо тиснучим, підсилюючи провину та відчуття власної неспроможності", - підкреслює психолог.
За словами експертки, дитина не потребує ідеальності - їй потрібен символ. Власне в цьому і полягає роль свята в житті дитини - створити внутрішні символічні опори. І для цього не потрібні дорогі подарунки чи ідеально оформлені домівки.
"Діти запам’ятовують не деталізацію події, а її емоційну тональність. Тобто не перелік "що було зроблено/куплено/подаровано", а відчуття "я був важливим". І це досягається не стільки матеріальними речами, скільки емоційним контактом, емоційною доступністю і залученістю значущих дорослих", - пояснює психолог.
Насправді достатньо мінімального, але щирого жесту, який сигналізує: "Тебе бачать. Про тебе дбають. Ти важливий".
Це може бути:
"Саме це дає відчуття турботи, безпеки та структури та стає ядром теплих дитячих спогадів. Тому коли дорослий дозволяє собі відмовитися від перфекціонізму й обрати "мінімально достатнє свято", він не тільки відчутно знижує власну тривогу, а й моделює здоровий спосіб реагування на складні ситуації", - додає Ганна Крижановська.
Важливо також пам’ятати про соціальну підтримку. Якщо батьки не мають достатніх фізичних та емоційних ресурсів на організацію свята - цілком нормально залучити інших дорослих: бабусь/дідусів/хрещених/друзів.
Для дитини немає принципового значення, хто саме допоміг створити момент радості - важливо, що вона його відчула.
"Таке делегування є цілком зрілим способом подбати про потреби дитини, не руйнуючи остаточно власні сили. Помічним також може стати формат "тихих святкувань". Просте створення "зимової історії"/спільне випікання пряників/ зимовий затишний кіновечір здатні наповнити дитину тим самим відчуттям свята, яке закладає емоційні орієнтири на роки вперед", - каже експертка.
Важливо також пам’ятати, що чесність, адаптована до віку дитини, є здоровою частиною взаємодії.
Дорослий має право сказати: "Я зараз дуже втомлений, але хочу, щоб у нас був момент свята".
Така фраза не лякає, не перевантажує відповідальністю, але водночас навчає дитину двох важливих речей: по-перше, емоції/почуття можна і треба називати, а по-друге, навіть у складному стані люди можуть залишатися турботливими та стабільними.
Насправді це цінний емоційний урок, який формує реалістичне уявлення про людські можливості.
"Зрештою, справжнє свято Миколая - це не про масштаб, декор чи суму, яка була витрачена на подарунки. Це про досвід тепла, доброти та безпеки, який зберігається в пам'яті дитини значно довше, ніж будь-які матеріальні речі. Коли батьки роблять маленький, але щирий жест у період власної втоми, вони передають дитині надважливе посилання: "Навіть коли складно, любов і турбота - незмінні". І саме це є тією святковою магією, яку не здатні замінити жодні зовнішні атрибути свята", - резюмує Ганна Крижановська.