Ми дали світло 9 млн українців, але не замінимо США: інтерв'ю єврокомісарки Лябіб

Європейська допомога дозволила дати електроенергію 9 мільйонам українців. Поки США скорочують гуманітарні видатки по всьому світу, ЄС відкриває стратегічні запаси для України.

Єврокомісарка Аджа Лябіб розповіла в інтерв'ю РБК-Україна, на які цілі підуть ці кошти та як європейська допомога адаптується для тих, хто її найбільше потребує.

Читайте також: ЄС готує енергетичний план для України: як він діятиме і скільки коштів передбачено

Головне:

• Зимова підтримка: Пакет у 153 млн євро, виділений нещодавно, вже працює на забезпечення українців теплом, водою та продуктами.
• Енергетична стійкість: Завдяки допомозі ЄС енергією забезпечили 9 млн осіб.
• Гарантії фінансування: Попри скорочення гуманітарної допомоги від США, Євросоюз не планує зменшувати обсяги підтримки України.
• Програма MedEvac: Евакуйовано 5 000 важкопоранених українців для лікування у 22 країнах Європи.

ЄС надає гуманітарну допомогу Україні з власних резервів (інфографіка: РБК-Україна)

На тлі скорочення гуманітарної допомоги з боку США та зростання кількості криз у світі Євросоюз не зменшуватиме підтримку України. Навпаки – у Брюсселі вже анонсують нові транші та наголошують: український напрям залишається серед ключових пріоритетів.

Єврокомісарка з питань рівності, готовності та антикризового управління Аджа Лябіб розповідає про це одразу після візиту на зруйновану російськими ударами київську ТЕЦ-4. За її словами, лише через Європейський механізм цивільного захисту в Україну вже доставлено понад 11 тисяч генераторів, а сукупно енергетична підтримка ЄС дозволила забезпечити електроенергією близько 9 мільйонів людей.

"Це обладнання надходить як від держав-членів, так і з наших стратегічних резервів", – зазначила Аджа Лябіб.

В інтерв’ю РБК-Україна Лябіб розповідає, на що підуть нещодавно виділені 153 млн євро гуманітарної допомоги, чи існує ризик скорочення фінансування, як працює програма MedEvac для поранених українців та чому досвід України щодо "центрів незламності" вивчають у Євросоюзі.

Водночас вона визнає: війна в Україні стала не лише викликом для Європи, а й уроком – з точки зору стійкості, мобілізації та готовності до криз.

– Європейська Комісія нещодавно оголосила про виділення 153 мільйонів євро на гуманітарну допомогу Україні та Молдові. На які конкретні цілі будуть використані ці кошти?

– Допомога ЄС спрямована на задоволення гуманітарних потреб у таких ключових секторах, як базові потреби, захист, охорона здоров'я, житло, водопостачання, санітарія та гігієна, освіта в надзвичайних ситуаціях, розмінування тощо.

ЄС з початку війни надав 193 мільярди євро Україні (фото: Дмитро Семенюк/РБК-Україна)

Це буде все, що потрібно українцям, щоб витримати цю морозну зиму. Тобто це стосується продуктів харчування. Йдеться про житло. Йдеться про спальні мішки. Йдеться про генератори, звичайно, і про багато-багато інших речей.

Ви повинні знати, що з початку війни ЄС разом зі своїми державами-членами виділив 4,7 млрд євро на гуманітарну допомогу (сама Європейська комісія надала 1,4 млрд євро). А в цілому з початку війни це 193 мільярди євро (включаючи фінансову, військову, гуманітарну допомогу та допомогу біженцям – ред.).

Це показує, що ця солідарність – не лише слова, вона конкретна, вона фінансується, і вона стосується всіх видів підтримки.

– Ви згадали про генератори. Які виклики залишаються у забезпеченні фінансування та доставці цього дуже специфічного обладнання в Україну?

– За допомогою Європейського механізму цивільного захисту ми доставили в Україну понад 11 тисяч генераторів, великих і малих, і близько тисячі – лише за останній місяць. Вони походять як з держав-членів, так і з наших власних стратегічних запасів. Я рада сказати, що європейська солідарність залишається стабільною і послідовною протягом усього часу.

Що стосується ремонту енергетичної інфраструктури, то, по-перше, її потрібно адаптувати. Ми відвідали, наприклад, ТЕЦ-4. Це стара інфраструктура. Я зустрілася з директором та інженерами. Вони розповіли мені, що збиралися реконструювати цю пострадянську інфраструктуру, коли почалася війна.

Візит Аджі Лябіб на Дарницьку ТЕЦ спільно з Міністерством розвитку громад та територій та Міністерством енергетики (фото: Представництво ЄС в Україні)

Тож вони не змогли її реконструювати. А тепер вона стара, вразлива, і росіяни це знають. Саме тому вони націлилися на неї, а також щоб змусити українців капітулювати.

Головне завдання – знайти технічну допомогу, яка буде сумісна з такою радянською інфраструктурою. Саме тому солідарність Естонії, Литви та інших країн, які мають досвід роботи з такою інфраструктурою, є такою цінною.

Читайте також: В Києві дали невтішний прогноз щодо відновлення Дарницької ТЕЦ

Як ви, мабуть, знаєте, місто Вільнюс подарувало теплову електростанцію, і завдання полягало в тому, як її транспортувати. Це 2 400 тонн матеріалів.

Ми розділили її на різні частини – цю теплову електростанцію – і транспортували до України. В результаті, коли ви поєднаєте всі генератори, теплову електростанцію тощо, це означає, що ми змогли забезпечити енергією 9 мільйонів українців. Для порівняння, це приблизно населення всієї Австрії.

– Якщо повернутися до останнього пакету від ЄС – 153 мільйони євро. Хто саме в Україні має отримати цю допомогу? Можливо, в деяких регіонах або вона для деяких проектів?

– Вся гуманітарна допомога базується на потребах людей. Це один із принципів гуманітарної допомоги. Вона має бути незалежною, неупередженою, гуманною, нейтральною та базуватися на потребах. Тому наша підтримка досягає найбільш вразливих верств населення, включаючи внутрішньо переміщених осіб, людей, які живуть поблизу лінії фронту, а також ветеранів.

Третина населення України потребує гуманітарної допомоги (фото: Дмитро Семнюк/РБК-Україна)

Ми працюємо разом з партнерами, включаючи організації ООН та великі неурядові організації (НУО), і ми дійсно намагаємося локалізувати її наскільки це можливо – сприяючи партнерству з місцевими акторами та забезпечуючи, щоб вони відігравали центральну роль у заходах з реагування.

Ми не можемо надавати допомогу безпосередньо місцевим організаціям, але наша вимога полягає в тому, щоб міжнародні НУО працювали пліч-о-пліч з місцевими акторами, тому що вони краще за нас знають, що потрібно. А це також добре для циркулярної економіки та для кращої стійкості.

– За вашими оцінками, скільки людей в Україні потребують цієї гуманітарної допомоги?

– Цифри показують, що третина населення потребує гуманітарної допомоги. За оцінками Офісу ООН з координації гуманітарних питань, цього року гуманітарної допомоги потребують 10,8 мільйона людей.

– Оскільки величезна кількість українців потребує гуманітарної допомоги. Які нові транші або нові пакети гуманітарної допомоги будуть оголошені цього року, чи це загальна сума на 2026 рік?

– Це не загальна сума. 153 мільйони – це перше виділення на 2026 рік, базова сума, з якої ми почали, і ми, безумовно, оголосимо про інші транші пізніше. Я впевнена, що ми зробимо це незабаром, враховуючи потреби та сувору зиму, яку ви переживаєте. Я цілком впевнена, що ми виділимо більше коштів.

– Ви згадали про співпрацю з НУО та місцевими суб’єктами. Наскільки прозорим є цей процес розподілу допомоги?

– Ми маємо дуже суворі правила щодо прозорості, тому що не слід забувати, що всі ці гроші надходять від європейських платників податків. Ми надаємо цю суму через міжнародні НУО. Ми маємо повну прозорість і ясність щодо процесу та того, як вони розподіляють ці кошти.

Але також важливо працювати більш гідно, працювати на місцевому рівні, щоб українці могли відповідати на свої власні потреби. Зміцнення місцевих суб'єктів є надзвичайно важливим.

ЄС евакуював близько 5 тисяч тяжкопоранених пацієнтів з України (фото: Дмитро Семенюк/РБК-Україна)

Я мала конструктивні дискусії з вашою владою, зокрема з Іриною Верещук (заступниця голови Офісу президента України - ред.), яка також відповідає за координацію гуманітарної допомоги. Передача знань і відповідальності є дуже важливою.

Мова не йде про те, що ЄС просто надає гуманітарну допомогу Україні. Мова йде про співпрацю з українцями, зміцнення їхнього власного потенціалу, щоб вони могли бути більш стійкими і протистояти цьому складному періоду.

– Наскільки ви, як представник ЄС, задоволені цим процесом, прозорістю розподілу?

– Немає критичних питань. Ми маємо однакові правила для всіх, у кожній країні. І ми, звичайно, цілком задоволені, тому що ми дотримуємося однакових правил у всьому світі.

– Ви також є координатором програми MedEvac (програма медичної евакуації, що діє в ЄС). Як ця програма працює сьогодні і які є плани щодо її розширення?

Medevac – одна з наших історій успіху. Ви знаєте, це одна з наших можливостей в рамках rescEU (європейський механізм цивільного захисту - ред.), яка була запроваджена для надання допомоги в разі надзвичайних ситуацій і катастроф – під час повеней, лісових пожеж тощо. Але зараз вона набагато різноманітніша.

Medevac дозволяє нам евакуювати пацієнтів у критичному стані до лікарні, де вони можуть отримати дуже специфічне лікування. І на сьогоднішній день ми змогли евакуювати близько 5 тисяч тяжкопоранених пацієнтів з України до 22 країн.

– Як це працює?

– Ми співпрацюємо з українською владою та лікарнями. Вони обирають тих, хто потребує специфічного лікування, а потім ми запитуємо у держав-членів інформацію про те, якими можливостями вони володіють.

Наприклад, Бельгія добре відома лікуванням пацієнтів з важкими опіками. Військовий госпіталь у Брюсселі має спеціалізований досвід у цій галузі. Я сама відвідала там деяких поранених військових. У жовтні 2024 року президент Зеленський приїхав, щоб нагородити їх медалями. Це був дуже емоційний момент.

Читайте також: На рівні з громадянами ЄС. Які країни надають українцям безкоштовні медпослуги

Я була дуже зворушена, спостерігаючи за цією церемонією. Президент Зеленський розмовляв із солдатами, вручив їм медалі та зустрівся з їхніми родинами. Вони отримували чудову допомогу.

Аджа Лябіб на тлі зруйнованих будівлі та градирні (фото: Представництво ЄС в Україні)

Дуже часто поранений солдат або пацієнт приїжджає не сам – його супроводжують родичі, іноді діти. Тому ми маємо забезпечити, щоб країна, яка приймає пацієнтів, могла надати всебічну підтримку – не тільки медичне лікування, а й умови для того, щоб родини могли бути разом.

– Хто зараз має право на участь у цій програмі?

– Це залежить від типу лікування, яке потрібно. Від того, яка лікарня готова прийняти пацієнтів, в якій країні, а також від можливостей транспортування. Отже, за цими критеріями програма є об'єктивною і прозорою.

– То це більше централізований процес?

– Ні, це колективний процес. Ми отримуємо запит від лікарні, яка наразі не має можливості надати пацієнту належне лікування: чи є у вас можливості в одній з наших держав-членів або держав-учасниць? Адже є не тільки 27 держав-членів, а й 10 держав-учасниць поза межами Європейського Союзу. Потім ми отримуємо пропозицію і можемо транспортувати пацієнта.

– Як ви бачите майбутнє цієї програми? Можливо, є щось, що потрібно змінити або поліпшити?

– Завжди є місце для прогресу. Ми завжди шукаємо способи поліпшити наші можливості. Нещодавно була проведена велика операція після жахливої пожежі, яка спалахнула в нічному клубі Crans-Montana у Швейцарії 31 грудня. Нам вдалося евакуювати 38 молодих людей з важкими опіками. Це показує, що механізм працював дуже добре. Але ми завжди прагнемо поліпшити наші механізми. Безумовно, нам потрібно більше медичних вертольотів.

– Європейський Союз надає гуманітарну допомогу не тільки Україні. Початковий бюджет гуманітарної допомоги на 2026 рік становить 1,9 млрд євро. Водночас 239 мільйонів людей у всьому світі потребують допомоги, а багато великих донорів скорочують своє фінансування. Як ви визначаєте пріоритети?

– Це хороше запитання. Ми добре усвідомлюємо дефіцит фінансування, який тільки зростає. Це через відмову, жорстоке рішення нового президента США, який вирішив скоротити фінансування багатьох агентств.

Транспортування допомоги становить левову частку витрат (фото: Дмитро Семенюк: РБК-Україна)

Вони щойно оголосили про додаткове скорочення фінансування МОМ (Міжнародної організації міграції - ред.), багатьох агентств ООН, а також міжнародних НУО, зокрема тих, які полегшують страждання і допомагають жінкам. Наслідки драматичні. Мова йде про те, що вирішили не рятувати життя людей.

З огляду на це, ЄС проявив велику гнучкість. Ми адаптували наші плани, але не збираємося замінювати Сполучені Штати. Головною метою зараз є підвищення ефективності та робота над ланцюгом поставок, який становить від 70% до 80% витрат.

Читайте також: USAID на паузі. Чому Україні заморозили мільярди доларів та якими будуть наслідки

Транспортування є дуже дорогим, тому ми намагаємося працювати над локалізацією, більше покладатися на місцевих учасників тощо. І це є частиною того, що ми називаємо гуманітарним перезавантаженням, яке є частиною реформи ООН 80.

ЄС змінює підходи щодо надання гуманітарної допомоги (інфографіка: РБК-Україна)

Ми тісно співпрацюємо з усіма агентствами ООН. Головним чином з OCHA (Управління ООН з координації гуманітарних справ - ред.), яке є координатором агентств ООН. Тож ми сподіваємося, що нам вдасться стати більш ефективними та полегшити страждання майже 300 мільйонів людей, які залежать від гуманітарної допомоги.

– У цьому контексті, чи існує ризик скорочення допомоги Україні?

– Ні, ризику немає. Ми щойно ухвалили рішення про значну суму і готові збільшити її, якщо буде потрібно. Також, як ви, мабуть, знаєте, ми зараз ведемо переговори щодо MFF, тобто багаторічної фінансової рамки на наступні сім років, починаючи з 2028 року. Ми пропонуємо дуже важливу і амбітну суму бюджету для гуманітарної допомоги.

Мета полягає в тому, щоб працювати в рамках так званої "Глобальної Європи" з усіма іншими зовнішніми акторами. Це означає тіснішу співпрацю в галузі співробітництва та розвитку для надання гуманітарної допомоги більш ефективним, але й стійким чином.

– Але якщо говорити про більш довгострокову перспективу, то наскільки Європейський Союз готовий продовжувати надавати Україні гуманітарну допомогу, якщо війна затягнеться?

– Як я вже казала, досі ми не зменшували наш внесок для країни і виділили понад 193 мільярди євро – це величезна сума. У грудні ми щойно вирішили надати кредит у розмірі 90 мільярдів євро на найближчі два роки. Це також свідчить про нашу довгострокову прихильність до України.

– Ви також відповідаєте за "Європейську стратегію готовності". Які практики з України ви могли б запозичити для реалізації цієї стратегії, і як досвід України може допомогти ЄС?

– Знаєте, досвід України дійсно дуже цінний. Це хороший приклад для наслідування. Ми багато чого навчимося від українців завдяки вашій стійкості. Нещодавно я відвідала центри незламності, які є унікальними. Ми надаємо допомогу 800 таким центрам.

Це хороший приклад того, як реагувати на багато надзвичайних ситуацій, мати такі намети, здатні прийняти сотні громадян для харчування, електропостачання, соціальної допомоги, психологічної підтримки тощо.

Україна співпрацює з ЄС щодо цивільного захисту (фото: Дмитро Семенюк: РБК-Україна)

Це дуже важливо і повчально для нас. Ми вже обмінюємося найкращими практиками. І ви повинні знати, що Україна не тільки отримує нашу підтримку в галузі цивільного захисту. Вона також робить свій внесок.

З моменту приєднання України до Механізму цивільного захисту ви надали дев'ять засобів реагування до європейського фонду цивільного захисту. До них належать бригади швидкої медичної допомоги, дезактивації, боротьби з лісовими пожежами та пошуково-рятувальні служби в містах.

І ви вже робите свій внесок, наприклад, у 2023 році під час землетрусу в Туреччині ви направили до Туреччини пошуково-рятувальну службу, що свідчить про те, що ми багато чого навчимося і вже багато чого вчимося у вас.

– Як ці практики можуть працювати в реаліях ЄС? Адже в Україні є один уряд, а в ЄС – 27 країн-членів.

– Так, саме тому важливо розрізняти Європейську комісію та держави-члени. Ми працюємо разом. Механізм цивільного захисту стосується ЄС як цілого, можливостей держав-членів разом із власними стратегічними можливостями Комісії.

Наприклад, великі генератори, близько тисячі генераторів, які ми щойно надіслали, походять з нашого власного стратегічного резерву. Наразі ми доставили понад 11 тисяч генераторів, близько 40 % з яких походять з наших стратегічних резервів, а решта – з пожертв держав-членів та держав-учасниць.

Це означає, що ми запитуємо інформацію про те, хто що має, в якій країні, хто може надати допомогу. А потім Європейська комісія покриває витрати на транспортування. Ми покриваємо близько 75 % витрат на транспортування.

Держави-члени зацікавлені в наданні допомоги через цей механізм цивільного захисту Союзу (UCPM), оскільки ми відшкодовуємо їм три чверті витрат.

– Останнє запитання. Ви вже понад рік є європейським комісаром. Які виклики на найближче майбутнє стали для вас очевидними за цей час?

– Справжні виклики – це дефіцит фінансування. Той факт, що грошей стає все менше, вихід Сполучених Штатів, негативна реакція, коли йдеться про права людини, а конкретно про гендер, осіб з інвалідністю та меншини, спільноти ЛГБТІК+. Кількість воєн у світі.

Також є порушення міжнародного права та міжнародних прав людини. Це дійсно складні виклики, оскільки їх прямим наслідком є загибель гуманітарних працівників, яких вбивають, коли вони намагаються рятувати життя.

Україна залишається пріоритетом щодо допомоги ЄС (інфографіка: РБК-Україна)

Існує також проблема недоступності гуманітарної допомоги. Росіяни порушують міжнародне гуманітарне право і перешкоджають доставці гуманітарної допомоги.

Це те, що ми можемо спостерігати майже скрізь, де є конфлікт. Все складніше отримати доступ до людей, які потребують допомоги, хоча існують правила, які застосовуються навіть під час війни.

Тому ми готуємо гуманітарну адвокацію, щоб знайти стратегічні відповіді на цю втрату правил і гуманітарних принципів. Адже в кінцевому підсумку йдеться про нашу людяність і про збереження життів невинних цивільних осіб – дітей, жінок, людей похилого віку – під час війни.

Питання – Відповідь (FAQ):

– Хто має право на отримання гуманітарної допомоги від ЄС у 2026 році?

– Допомога призначена для найбільш вразливих категорій: внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та людей, які живуть у прифронтових зонах. Пріоритет надається задоволенню базових потреб — це їжа, тимчасове житло, ліки та засоби обігріву.

– Як саме розподіляються кошти ЄС на гуманітарні потреби в Україні?

– Європейська комісія не передає кошти напряму місцевим організаціям, а працює через агентства ООН та великі міжнародні неурядові організації (НУО). Ці партнери зобов’язані залучати українських активістів та місцеві громади, які найкраще знають потреби людей на місцях.

– Чи зменшиться обсяг підтримки України з боку ЄС через зміну політики США?

– Європейський Союз запевняє, що ризику скорочення допомоги для України немає, попри рішення нового президента США урізати фінансування міжнародних агентств. Наразі тривають переговори щодо бюджету на наступні сім років, де підтримка України залишається одним із головних пріоритетів.

– Як працює програма MedEvac для лікування тяжкопоранених українців за кордоном?

– Українські лікарні подають запит на специфічне лікування пацієнта, після чого Єврокомісія шукає вільні місця у країнах-членах програми. Система покриває транспортування та лікування, а також дозволяє супровід родичів для підтримки пацієнта, особливо у складних випадках, як-от опікові травми.