"Люди набагато більше живуть у мережі": президент "Київстар" про тарифи, супутники Ілона Маска та 5G

Війна та масштабна міграція змусили українських мобільних операторів працювати в умовах постійного "шторму": абонентська база скорочується, а витрати на підтримку мережі та відновлення після обстрілів вимірюються мільярдами.

Навіть у таких умовах телеком-ринок не зупиняється. Тепер мобільний оператор – не просто "сім-карта для дзвінків", а ціла екосистема, що об’єднує медицину, телебачення та сервіси замовлення таксі.

В інтерв’ю РБК-Україна СЕО "Київстар" Олександр Комаров підбиває підсумки складного 2025 року, розкриває плани щодо запуску 5G, коментує майбутнє тарифів та пояснює, чому "життя в мережі" перемагає класичні телефонні розмови.

Цифрова міграція: як українці подвоїли трафік

– Як змінилася кількість клієнтів компанії з початку війни? Відбувся відтік чи абонентів стало більше?

– У нас декілька напрямків бізнесу, і в кожному своя динаміка. Якщо говорити про телеком, то ми відчуваємо ті ж виклики, що й увесь ринок: від початку повномасштабної війни активна абонентська база зменшується у всіх операторів. Основні причини зрозумілі – міграція і, на жаль, скорочення населення та втрата територій.

Додатково впливає і зменшення кількості "даблсімерів" – коли люди, які користувались послугами одночасно декількох операторів, відмовляються від другої чи третьої SIM-картки.

Попри це, упродовж 2025 року абонентська база "Київстар" залишалась відносно стабільною: зараз ми обслуговуємо більше 22 млн абонентів мобільного зв’язку і зберігаємо лідерство на ринку.

У фіксованому інтернеті повернулися до зростання. Кількість підключень до послуги "Домашній інтернет" від "Київстар" досягла довоєнного рівня – 1,2 млн домогосподарств – і продовжує збільшуватись.

У 2025 рік ми заходили у складних умовах, із кризою на ринку та відтоком частини абонентської бази. Але переглянули підхід до енергостійкості фіксованого зв'язку, встановили десятки тисяч LiFePO4-акумуляторів. Це дало результат: зараз стабільно зростаємо приблизно на 1% абонентів щокварталу.

Паралельно швидко ростуть цифрові сервіси – "Київстар ТБ", "Мій Київстар", Uklon і Helsi. Сьогодні ними щомісяця користуються уже близько 15 мільйонів людей – майже на 42% більше, ніж рік тому.

І це, мабуть, головне: навіть у війну "Київстар" продовжує розвиватись і трансформується в оператора цифрових сервісів. Телеком залишається нашим основним бізнесом, а цифрові сервіси розширюють користь для клієнтів і формують нову логіку зростання.

Комаров розповів про причини скорочення абонентської бази під час війни (Інфографіка РБК-Україна)

– Як з початку війни змінився профіль споживання – кількість використаного інтернету, хвилин та SMS в розрахунку на одного клієнта?

– Головна зміна – стало менше голосу і вдвічі більше гігабайтів. У порівнянні з довоєнним періодом абоненти говорять у середньому на 20 хвилин на місяць менше. Маю на увазі класичний голосовий зв'язок. Натомість суттєво росте споживання мобільних даних: з 7 ГБ на місяць у 2021 році до майже 15 ГБ на місяць у 2025-му. Люди набагато більше живуть у мережі.

До речі, ми це добре бачимо на прикладі "Київстар ТБ", де відбувся і кількісний, і якісний стрибок у споживанні контенту. З початку 2022 року кількість активних користувачів платформи зросла майже в чотири рази – до 2,5 млн в місяць, а український контент став для них надважливим. Топ-5 фільмів на платформі у 2025 році – усі українські. А абсолютним хітом за всю історію платформи став серіал власного виробництва "Тиха Нава".

"Заяви про монополію – це маніпуляції"

– Прокоментуйте заяви про можливе об'єднання вежового бізнесу з Vodafone. Чому Lifecell вбачає в цьому ознаки монополії і яка ваша позиція?

– Тут важливо уточнити, що пасивною вежовою інфраструктурою "Київстар" управляє Ukrainian Tower Company, яка безпосередньо належить нашій материнській компанії VEON.

Щодо потенційної можливої транзакції, пов’язаної з пасивною інфраструктурою, – можу сказати, що це усталена світова практика. Телеком-оператори ідуть таким шляхом у Великій Британії, Німеччині, Італії, Швеції та інших європейських країнах. Заяви про так звану монополію я сприймаю як суто маніпулятивні. Бо об’єднання вежової інфраструктури, навпаки, дозволяє зробити мережу більш стійкою, розширити покриття і збільшити ефективність. Зрештою, найбільше виграють від цього саме абоненти.

В Україні, де базові станції мобільних операторів є ціллю ворожих атак, консолідація вежової інфраструктури може стати дієвим рішенням підвищення стійкості.

– Як ви співпрацюєте з конкурентами в умовах нацроумінгу?

– Національний роумінг запроваджувався у перші дні повномасштабної війни як вимушений кризовий механізм, а не як комерційна модель. Оператори фактично підставили плече один одному, щоб забезпечити безперервність зв’язку для людей – незалежно від того, чия базова станція поруч.

Ми щоденно бачимо це в цифрах. В один із пікових днів у лютому цього року "Київстар" прийняв більше 1 мільйона абонентів інших операторів. Для більш широкого прикладу можна взяти крайні три місяці – січень, лютий і березень 2026 року. Мережа "Київстар" у середньому обслуговувала 540 тисяч абонентів інших операторів на добу – і це, до слова, стабільно більше, ніж кількість наших абонентів, які у межах нацроумінгу тимчасово переходять на інші мережі.

Але в мирний час така модель не могла б існувати. Бо оператор, який інвестує у свою мережу, фактично ділиться своєю інфраструктурою поза ринковою логікою. З початку повномасштабної війни "Київстар" інвестував 40,1 млрд грн на відновлення, модернізацію інфраструктури і розвиток цифрових потужностей. Як результат, сьогодні доступ до нашого 4G мають 96,2% населення на підконтрольній Україні території.

До речі, навіть для мене стало відкриттям, коли під час масштабної кібератаки 2023 року з’ясувалось, що понад 1000 населених пунктів мали покриття виключно від "Київстар". Сьогодні таких населених пунктів навіть більше: майже у 600 доступний виключно наш зв’язок для дзвінків, а ще у понад 2 тисячах – ми єдиний оператор, який забезпечує мобільний інтернет LTE.

Тому як тимчасове рішення Національний роумінг виправданий умовами війни і має важливу гуманітарну місію. У довгостроковій перспективі ринок має працювати на принципах інвестиційної конкуренції, де доступність зв’язку є прямим результатом системних вкладень у мережу.

– Чи вважаєте ви боротьбу за клієнта (наприклад, через послугу MNP) досі актуальною та етичною?

– Послуга перенесення номера працює, але не стала ринковим фактором у B2C-сегменті, тому я б не перебільшував її значення.

За рік нею користуються орієнтовно 300 тисяч абонентів. Водночас лише за один місяць українські оператори продають близько 600 тисяч нових SIM-карт – це понад 7 мільйонів на рік. Тобто ми порівнюємо сотні тисяч перенесених номерів з мільйонами нових підключень. На цьому фоні вплив MNP на ринок мінімальний.

Окремо ще можна подивитися на MNP серед бізнес-клієнтів, які схильні обирати оператора більш раціонально і зважають на довгострокову ефективність. Мені приємно, що за підсумками 2025 року "Київстар" – єдиний оператор, який має чистий приріст по перенесених номерах у бізнес-сегменті. Утім, навіть там цифри не настільки значні, щоб говорити про "переворот".

Конкуренція при цьому нікуди не зникає навіть на такому консервативному ринку, як телеком. Але вона має базуватись не на "полюванні" за абонентами, а на інвестиціях у мережу і сервіси. "Київстар" саме так і конкурує.

Український бізнес на NASDAQ

– Чим допоміг компанії вихід на фондову біржу NASDAQ? Як змінився курс акцій з дня першого розміщення?

– Переваг чимало – як матеріальних, так і нематеріальних. Навіть за найскромнішими підрахунками, з моменту первинного розміщення акції Kyivstar Group придбали понад 80 інвестиційних компаній. Власники наших акцій зацікавлені в успіху "Київстар" і України, у тому числі з фінансової точки зору.

Ми, зі свого боку, отримали можливість використовувати досвід інвесторів для побудови довгострокових партнерств. Сам факт лістингу у США означає, що компанія працює за найкращими світовими стандартами прозорості та фінансової звітності. Це посилює довіру до бізнесу і допомагає ефективніше працювати з партнерами.

Ціна акцій волатильна – динаміка подібна до інших телеком-компаній із ринків, що розвиваються. Наші фінансові показники є одними з найсильніших у цій галузі у світі, тому я впевнений, що з часом досягнемо ще кращих результатів. Це довгострокова історія. За сім місяців після виходу на NASDAQ я бачу, що інтерес інвесторів до "Київстар" і України зростає.

"Послуга перенесення номера працює, але не стала ринковим фактором​", – СЕО "Київстар" Комаров ​(Інфографіка РБК-Україна)

– Чи можна відстежити географію інвесторів та чи є серед покупців акцій українці? Чи може пересічний українець купити акції Групи Київстар, і чи вважаєте ви це перспективною інвестицією сьогодні?

– Інформація про інвесторів обмежена через вимоги до захисту приватності у США. Приватні особи не зобов’язані публічно розкривати свою участь у компанії, доки вона не досягає високих порогів – наприклад, близько 1% акцій.

Водночас ми знаємо, що серед інвесторів уже є громадяни України. Нам це відомо, зокрема, тому що вони звертаються із питаннями або діляться зворотним зв’язком.

Наразі будь-яка фізична особа, яка хоче придбати акції Групи Київстар, повинна мати рахунок у брокера з цінних паперів, який має можливість купувати акції на біржах США. Тобто це реальний, але у нинішніх умовах складний процес.

– Яку суму інвестицій в проекти в Україні компанія реалізувала у 2025 році, яку суму запланувала на 2026 рік? Які проекти є пріоритетними, яка частка йде умовно "на виживання", тобто підтримку мережі, генераторне обладнання, ремонти і яка на нові проекти?

– Пріоритетом залишається і буде залишатись стійкість мережі та розширення покриття. У 2025 році капітальні інвестиції "Київстар" у телеком-інфраструктуру сягнули 14,6 млрд гривень. Для розуміння масштабу – це співставно з річним бюджетом міста-мільйонника.

Понад 30% доходу за рік ми реінвестували в мережу. Тобто з кожної заробленої гривні більше 30 копійок одразу повернулись в інфраструктуру. Це майже вдвічі більше, ніж у східноєвропейських операторів, які працюють у мирних умовах. Ми ж працюємо в принципово інших обставинах: телеком-інфраструктура не проєктувалась для війни, але сьогодні має залишатися стабільною саме в такій реальності.

За рік провели майже 10 тисяч модернізацій базових станцій, збудували 6 тисяч нових і розширили LTE-покриття ще на 630 населених пунктів. За підсумками першого півріччя 2025 року "Київстар" удруге поспіль був визнаний найкращою мобільною мережею України за версією Ookla. Середня швидкість завантаження на момент оцінки сягнула 60,63 Мбіт/с.

Окремо інвестували 7,2 млрд грн у цифрові сервіси і стратегічні партнерства, серед яких Direct to Cell від Starlink.

У 2026 році плануємо капітальні інвестиції на рівні 23-26% від виручки. Продовжимо вкладатись у розвиток цифрової інфраструктури країни. Важливий стратегічний проєкт – створення національної мовної моделі штучного інтелекту разом з Мінцифри.

– Ви активно купуєте сервіси Uklon, Helsi, Tabletki.ua. Яка кінцева мета? Чи вірна ідея, що клієнт зможе отримати повний цикл послуг – від запису до лікаря до доставки ліків на таксі – всередині вашої мережі?

– "Київстар" послідовно втілює стратегію, яку озвучив ще у 2019-му: компанія трансформується з класичного мобільного оператора у провайдера цифрових сервісів із телеком-ліцензією. У перші роки сфокусувались на власних продуктах: запустили додаток "Мій Київстар", переформатували "Київстар ТБ", почали розвивати Big Data, хмарні та рекламні рішення для бізнесу.

Наступним кроком стали інвестиції в розвиток українських цифрових сервісів. Тому Helsi, Uklon i Tabletki.ua – логічне продовження цієї трансформації.

Звісно, телеком залишається нашим фундаментом. Але ми доповнюємо його цифровими сервісами, щоб давати клієнту більше користі. Тут не йдеться про те, щоб замкнути повний цикл послуг на зразок того, про який ви питаєте. Наше бачення ширше – це оператор, чиї сервіси релевантні для клієнта протягом усіх 1440 хвилин на добу і доповнюють один одного в межах групи компаній.

Наведу як приклад "Київстар ТБ", який доступний у тарифних планах як Суперсила без доплат. У межах одного рахунку клієнт може одночасно отримати мобільний зв'язок, домашній інтернет, "Київстар ТБ" і, до речі, підписку на Helsi.

– Плануєте запуск єдиного додатка, який об’єднає всі ці сервіси, остаточно перетворивши "Київстар" з оператора на цифрову платформу?

– Зараз працюємо над єдиною стратегією розбудови екосистеми та інтеграції сервісів. Я не прихильник ідеї "все в одному додатку". Ми формуємо фінальне бачення структури. З великою імовірністю зв’язком між цими напрямами стане спільна система лояльності та винагород для клієнтів групи. Логіка, як я вже казав, у тому, щоб користувач декількох сервісів екосистеми отримував для себе більше корисних послуг.

– Які ще сервіси хотіли б ви придбати для розвитку екосистеми послуг? Чи стане наступним логічним кроком створення "Київстар Банку"?

– Є стратегічні пріоритети, в рамках яких ми дійсно хотіли б зайти в декілька вертикалей. "Київстар" відвертий у тому, що найбільш привабливими для нас є фінтех і е-комерс. Більше поки не можу сказати.

"Як тимчасове рішення Національний роумінг виправданий умовами війни і має важливу гуманітарну місію", – СЕО "Київстар" Олександр Комаров (Інфографіка РБК-Україна)

"Генератори працювали 4,7 млн годин – це 530 років"

– Які рішення реалізувала компанія та планує реалізувати для енергозабезпечення своєї мережі? Який реальний відсоток базових станцій забезпечений автономним живленням і скільки годин вони можуть тримати мережу у випадку повного блекауту?

– Це величезний обсяг роботи, який триває постійно. Лише за січень і лютий базові станції "Київстар" відпрацювали на акумуляторах і генераторах сумарно 4,7 млн годин. Якщо перевести в просте порівняння – це 530 років безперервної роботи всього за два зимові місяці.

Резервне живлення на акумуляторах мають усі об’єкти мережі. Генераторами різних типів забезпечені 70% базових станцій в масштабах країни, які здатні тримати живлення до 72 годин в разі блекауту.

У середньому базові станції можуть працювати автономно на акумуляторних батареях до 10 годин. Критично важливі об’єкти, визначені РНБО, – до 72 годин. Домашній інтернет має резерв приблизно на 12 годин автономної роботи.

З початку повномасштабної війни ми вже інвестували 4,6 млрд гривень в енергонезалежність мережі і на цьому не зупиняємось. Сьогодні для підтримки мережі використовуємо близько 10 тисяч генераторів. У 2026 році плануємо додатково розгорнути ще 800 стаціонарних генераторів.

– Чи витримує генераторне обладнання такий інтенсивний режим роботи як минулої зими?

– Весною стало уже набагато легше. Узимку за 20-градусних морозів навіть якісне дизпаливо замерзає, забиваються фільтри, і техніку іноді доводиться буквально відігрівати. У такому режимі жодне обладнання не розраховане на роботу 24/7. Частина генераторів цієї зими працювала на межі можливостей, близько 5% виходили з ладу. Там, де це можливо, технічні команди оперативно їх ремонтують і повертають у роботу.

Під час блекаутів додатково зростає навантаження на мобільну мережу, бо люди автоматично перемикаються з домашнього інтернету на мобільний. А це суттєво підвищує навантаження на роботу акумуляторів і генераторів.

Саме тому важливо, щоб клієнти також дбали про свою енергонезалежність – підключали роутери до павербанків, ДБЖ або зарядних станцій. Це не просто зручність для однієї сім’ї, а спосіб розвантажити мобільну мережу для всіх.

– Чи варто очікувати підвищення тарифів найближчим часом? Чи будуть послуги Uklon або Helsi включені у стандартні пакети як бонуси?

– Перегляд тарифів уже відбувся і нових змін найближчим часом не плануємо. Водночас ми, на жаль, не застраховані від зовнішніх факторів. Кожен перегляд цін – це вимушена реакція на ринкову реальність, яка залежить від зростання вартості базових ресурсів і не є унікальною практикою лише "Київстар".

Якщо порівняти збільшення наших витрат на електроенергію у лютому 2026 року проти лютого 2023-го, то це близько 200%. Пальне дорожчає постійно. Витрати на радіочастотний моніторинг за останні три роки зросли майже на 35%, рентна плата за радіочастотний спектр – на 37% (лише за минулий рік це 1,4 млрд грн). Кожного року ростуть витрати на оплату праці. Коли ключові ресурси дорожчають, це неминуче впливає на собівартість послуг – так само, як і в будь-якій іншій галузі.

Щодо включення нових послуг до стандартних пакетів, то підписка на Helsi уже включена як одна із "суперсил", які можна обрати в межах тарифного плану.

Між 4G та 5G і чому "зникає" мережа у потягах

– Які ваші очікування щодо проведення аукціону із розподілу нових частот? Раніше ви говорили, що компанія потребує доступу до мережі частотою 900 МГц. Що це дасть для розвитку або підтримки ваших сервісів?

– Зараз для нас ключовим є діапазон 700 МГц. Він критично важливий, зважаючи на те, що наразі в Україні дуже відчувається дефіцит спектру саме на частотах нижче 1 ГГц. Якраз ці додаткові частоти дозволять підвищити швидкість мобільного інтернету, покращити покриття на автошляхах, у сільській місцевості та всередині будівель у містах.

Є позитивні сигнали від держави щодо проведення аукціону на 700 МГц вже восени цього року. "Київстар" розраховує, що аукціон відбудеться вчасно. Абоненти зможуть миттєво відчути результат.

Щодо 900 МГц, то дійсно для запуску 4G в цьому діапазоні потрібно було впорядкувати смуги частот – для того, щоб оператори мали не "клаптикову ковдру" з маленьких частинок спектру, а суцільні смуги частот не менше ніж 2х5МГц. Ця вправа була виконана ще в 2020 році, коли "Київстар" погодився на перерозподіл спектру в 900МГц, зменшивши свій обсяг на користь інших операторів.

– Нещодавно компанія розпочала запуск зв’язку за технологією 5G. Розкажіть, як планується її розвиток в Україні? Як ви конкуруєте за цією послугою з іншими провідними мобільними операторами?

– У сфері 5G зарано говорити про конкуренцію. Наразі це лише невеликі пілоти. Усі три оператори запустили їх у режимі тестування в обмежених локаціях у Львові, Бородянці та Харкові. Наступні на черзі – Київ та Одеса.

Мене відверто дивують деякі коментарі людей, які багато часу проводять у країнах ЄС і запитують, чому в Україні досі немає такого ж повноцінного 5G. Тут важко говорити про плани, бо мережа п’ятого покоління зможе повноцінно запрацювати тільки після завершення війни, коли стане доступним спектр 3500 МГц. Він є критично важливим для повноцінного 5G з великими швидкостями передачі даних.

Під час воєнного стану ми можемо тестувати технологію лише в обмежених зонах, погоджених військовими. 

Для "Київстар" пріоритетом залишається розбудова мережі 4G LTE, бо у найближчі роки вона все одно залишиться основною технологією. Пікова швидкість в LTE-мережі уже зараз може сягати більше 1 Гбіт/сек.

– Як компанія впроваджує технологію Direct to Cell? Наскільки складно взагалі впровадити супутниковий зв’язок у взаємодії з такою компанію як SpaceX? Як розвивається ця послуга в Україні?

– "Київстар" сам ініціював контакт зі SpaceX. Ми звернулися до них і були приємно здивовані швидкістю реакції. У результаті, "Київстар" став першим оператором у Європі, який впровадив технологію Starlink Direct to Cell для всіх своїх абонентів у режимі тестування. Це стало можливим завдяки інтеграції супутникової технології з інфраструктурою "Київстар" і титанічній роботі нашої команди.

Цифри вже показали, наскільки вчасним і затребуваним це рішення стало для України. У березні я брав участь у Mobile World Congress у Барселоні, де представники SpaceX задекларували дані, що говорять самі за себе. Понад 16 мільйонів людей у всьому світі щонайменше один раз підключились до технології Stralink Direct to Cell, із них 5 мільйонів – абоненти "Київстар". Тобто майже кожен третій користувач супутникової технології перебуває в Україні.

Starlink Direct to Cell передусім призначений для критично важливого зв’язку у місцях без мобільного покриття. Поки що доступний обмін SMS-повідомленнями через супутник, а вже цього року плануємо запуск Light Data. Для користувачів це означає, що за наявності SIM-карти "Київстар" вони зможуть обмінюватися повідомленнями у певних месенджерах, до прикладу WhatsApp, за відсутності класичного зв’язку.

Запуск голосових дзвінків і мобільного інтернету – наступний етап розвитку технології.

"У сфері 5G зарано говорити про конкуренцію", – СЕО "Київстар" Олександр Комаров (Інфографіка РБК-Україна)

– Які плани щодо покриття на трасах та у поїздах, де зв’язок досі часто зникає?

– По трасах зроблено дуже багато. Я сам багато їжджу Україною і часто проводжу в дорозі багатогодинні онлайн-наради – зв’язок є. На окремих ділянках інколи доводиться вимикати відео, але загалом це вже повноцінний робочий сценарій.

Сьогодні 4G від "Київстар" доступний більш ніж на 13 тисячах кілометрів доріг. Ми практично вийшли на рівень ліцензійних зобов’язань – близько 95% покриття. Але ще добудовуємо для впевненого виконання ліцензійних умов. Лише у 2025 році збудували базові станції більш ніж на 300 ділянках міжнародних і національних трас. Відчутно покращили покриття на ключових маршрутах: Київ-Харків, Київ-Одеса та Київ-Львів.

По залізниці ситуація інша. Певний прогрес тут є завдяки тому, що "Київстар" стабільно розширює покриття по країні – і це має опосередкований ефект на залізничні шляхи. Наприклад, нещодавно їхав потягом Київ-Львів – більшу частину часу мобільний зв’язок був доступний. На сьогодні покриття від "Київстар" опосередковано забезпечує зв'язок на 70-80% залізничних шляхів, хоча це дуже приблизні цифри. Наприклад, на ділянці Київ-Вінниця-Одеса – 77%, на ділянці Київ-Суми – 71%, Київ-Коростень-Львів – 67%.

Забезпечити стабільний зв’язок у поїздах – значно складніше завдання, ніж на автошляхах. Тут потрібна тісна співпраця з "Укрзалізницею". Без доступу до інфраструктури – територій, електропостачання, оптичних ліній – оператори фізично не можуть масштабно будувати мережу вздовж колій.

Є і об’єктивні технічні обмеження. Сигнал у поїзді залежить від типу вагона і навіть місця пасажира. Конструкція окремих вагонів послаблює сигнал на 30 дБ, тобто у 1000 разів порівняно із зовнішнім рівнем.

Тому розвиток зв’язку на залізниці – комплексний проєкт, який може бути реалізований лише у форматі державно-приватного партнерства, як це працює в багатьох європейських країнах.