LFM 2026: як агробізнес проходить "шокову терапію" та будує нову архітектуру в умовах кризи

Злам старих систем та ШІ

Головними темами конференції стали виклики нової реальності: від точки зламу застарілих систем та управління експортом до готовності бізнесу довірити операційку ШІ.

Цього року організатори повністю відмовилися від класичних панельних дискусій і замість них провели інтенсив у форматі відкритого мікрофона, де саме зал визначав напрямок розмови.

Захід відкрив заступник Міністра економіки та довкілля Денис Башлик. Він наголосив, що уряд робить усе можливе для підтримки агросектору в умовах дефіциту коштів, зокрема спираючись на досвід зберігання врожаю.

Попри потребу в міжнародній допомозі, Україна крок за кроком усуває бюрократичні й фінансові перешкоди для запуску нових експортних шляхів.

Як пройшов LMF 2026 (фото: пресслужба)

Генеральний директор CNH Industrial в Україні Микола Мазаний відзначив унікальну стійкість українських аграріїв у часи, коли поняття "завтра" стало розмитим.

На його думку, зараз перемагає той, хто вміє працювати з хаосом і швидко адаптується, спираючись на точне землеробство, автоматизацію та роботу з даними.

Експорт під тиском та пошук "Плану Б"

Блок дискусій відкрив президент УКАБ Алекс Ліссітса із презентацією про зламані бізнес-моделі. Через атаки на інфраструктуру та бойові дії аграрії знову постали перед вибором: де шукати кошти, як будувати логістику і чи варто взагалі сіяти.

За підсумками опитування залу та виступів експертів окреслили ключові тренди:

• Сівозміна проти маржі. Попри падіння цін, близько 60% великих виробників залишають озиму пшеницю як попередник під ріпак. Інша частина ринку швидко переходить на олійні (соняшник, соя) заради швидких грошей.
• Вимоги банків. Розрив між світовими й внутрішніми цінами ставить фермерів на межу виживання. Банки готові реструктуризувати борги й надавати нові кредити, але лише за наявності чіткого "Плану Б" для збуту.
• Маршрути та альтернативи. Замінника портам Одеси не існує. Дунай залишається запасним шляхом, але після часткового розблокування глибоководних портів падіння вантажопотоку поставило його рентабельність під питання.
• Залізниця та логістика в ЄС. "Укрзалізниця" готова возити 1,2-1,5 млн тонн агропродукції щомісяця на захід, але європейська інфраструктура перевантажена. Внутрішні тарифи знижувати нікуди – кошти потрібні на відновлення пошкоджених мереж.
• Стратегія на тривалу блокаду. Компанії інвестують у власні склади в Європі, переходять на контейнери та жертвують маржею, аби зберегти частку на ринку ЄС (куди йде до 60% експорту з доданою вартістю).

Аграрна сингулярність: як виглядатиме підприємство у 2036 році

Гендиректор УКАБ Олег Хоменко презентував прогноз, згідно з яким бізнес розділиться на чотири моделі (Small, Smart, Scale, System). Головною перевагою стане не банк землі, а глибина переробки.

Найбільші екосистеми (System) замикатимуть увесь цикл: від власного поля і залізничної тяги до переробки на етанол, генеруючи понад 400 доларів/га EBITDA.

Кліматичні зміни змусять перейти на посухостійкі культури, а дефіцит кадрів і зростання зарплат до 3500 євро витіснять людину з рутинних операцій.

Як пройшов LMF 2026 (фото: пресслужба)

ШІ в полях: бульбашка чи реальний інструмент

Під час панелі про автоматизацію топменеджери агрохолдингів (HarvEast, ІМК, ТАС Агро, Галс Агро, Syngenta) розібрали практичне застосування штучного інтелекту:

• Без порядку ШІ не працює. Алгоритмам потрібні якісні дані. Перший крок – це прозорість операційної діяльності та ліквідація хаосу всередині компанії.
• Трансформація професій. ШІ знімає рутину, але вимагає нових навичок. Механізатори стають інженерами з планшетами, агрономи радяться з нейромережами, а охорону периметра беруть на себе дрони з аналітикою.
• Людина залишається головною. Повна автономність у часи війни неможлива – потрібні резервні сценарії. ШІ не має юридичного статусу для ухвалення критичних рішень.
• За що платитимуть 3500 євро. Зарплати європейського рівня у 2036 році отримуватимуть ті, хто здатен брати відповідальність за рішення алгоритмів і гарантувати фінансовий результат.

Цифри 2025-2026 років та євроінтеграція як ліки для ЄС

Оксана Боброва (Agrohub) відзначила стабілізацію врожайності у першій половині 2026 року та підкреслила: зараз головне не просто виростити, а заробити, вчасно зібрати врожай без втрат техніки й зберегти людський капітал через підвищення зарплат.

У політичному блоці Олександра Авраменко (УКАБ) та Тарас Качка обговорили вступ до ЄС. Головні тези:

• Україна – це рішення для ЄС. Втрачаючи конкурентоспроможність перед США та Китаєм, Європа потребує українських потужностей, біометану та масштабу.
• Конкуренція та страх. ЄС побоюється українського агросектору через його силу. Подолати це можна лише прямою співпрацею та підтвердженням високих стандартів виробництва.

Як пройшов LMF 2026 (фото: пресслужба)

Кадри та майбутнє освіти у світі алгоритмів

Олена Бойченко (Deloitte Ukraine) зауважила, що понад 50% СЕО розуміють важливість синергії людини та ШІ, але лише 5% вміють це налаштувати. Поширення "тіньового ШІ" серед працівників вимагає термінових правил використання даних.

Заключна дискусія за участі представників МОН, КШЕ, бізнесу та вишів була присвячена трансформації освіти:

• Зміна іспитів: оцінюватимуть не просто відповідь, а історію взаємодії студента з ШІ – це показує критичне мислення.
• Запит від бізнесу: університети мають навчати брати відповідальність за рішення, згенеровані штучним інтелектом.
• Радикальні кроки: в умовах війни та демографічної кризи утримання понад 340 державних вишів є недоцільним. Ресурси варто перенаправляти на ЗСУ та підготовку критичних спеціалістів (інженерів, енергетиків).

Підтримка військових та підсумки

На конференції працював стенд спецпідрозділу БПЛА "Рокіт" (2-й корпус НГУ "Хартія"). Військові збирають 485 000 грн на квадроцикл для виконання бойових завдань та евакуації.

Подія вкотре підтвердила статус головного майданчика для обміну досвідом у галузі. Організатори висловили подяку партнерам за підтримку та анонсували наступну зустріч – у грудні на конференції "DoAgro26".