Під час війни українським видавництвам для створення якісних книжок бракує деяких спеціалістів. Це пов'язано і з розвитком ринку, і з мобілізаційними процесами.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна "Подалі від Москви. Як війна змінила український книжковий ринок".
Виконавчий директор видавництва "Наш Формат" Анастасія Нікітіна у розмові з РБК-Україна розповіла, що книжковий ринок, як і інші галузі під час війни, відчуває суттєвий дефіцит кадрів.
Трапляються випадки, коли той чи інший задіяний у виданні спеціаліст не встигає завершити свою роботу через мобілізацію, тож доводиться залучати нових фахівців "на пів дороги" (адже видавництво завжди прагне підтримувати високу якість тексту - навіть якщо йдеться про певні затримки).
Оскільки понад 90% портфеля видавництва - перекладна книга, їм нині особливо бракує перекладачів.
"Для якісного перекладу потрібні спеціалісти, які знаються на тематиці книги. Якщо перекладач працював тільки з художньою літературою, ми не зможемо запропонувати йому економічну книжку", - пояснила експерт.
За її словами, видавництво шукає також наукового редактора, який зможе перевіряти текст саме з наукового погляду. Проте більшість фахівців зазвичай зайняті, тож процес пошуку триває.
Генеральний директор видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький розповів РБК-Україна, що на рік Україна видає близько 15 000 назв книжок. При цьому майже половина з них - саме перекладні.
"Сусідні країни (Польща, Чехія, Угорщина) перекладають приблизно вдвічі більше своєю мовою. Це той орієнтир, до якого нам варто йти", - зауважив він.
Очільниця відділу маркетингу видавництва "Фабула" Анастасія Сумцова під час розмови з РБК-Україна розповіла також, що важливий аспект книговидання - фінансова сторона, адже під час роботи видавці оцінюють можливий прибуток від продажу (враховуючи потенційний попит і витрати на переклад).
Тому під час вибору іноземної літератури для перекладу видавництва спираються на глобальні літературні тренди та намагаються передбачити, які саме твори можуть бути цікавими читачеві. Додаткову впевненість у майбутньому успіху книги дає відомість автора.
На думку автора книжкового Telegram-каналу "Непозбувний книгочитун" Тетяни Гонченко, українські видавництва не відстають від світових літературних трендів, однак часом якість перекладів "могла б бути ліпшою".
У коментарі РБК-Україна вона зауважила, що шлях помилок - закономірний і корисний для зростання ринку.
До того ж читачі стають більш обізнаними: звертають увагу на імена перекладачів, створюють "чорні списки" видавництв, які створюють погані переклади.
За словами директора видавництва "Книголав" Дмитра Осколкова, українці стали більше читати, а оскільки "з полиць пішли російські книжки", збільшився попит на українські переклади світової класики й сучасних бестселерів.
"Зріс попит на книги про пізнання своєї ідентичності та проживання схожих подій, фінал яких вже відомий. Тому українці стали частіше купувати літературу про Другу світову війну", - додав співрозмовник РБК-Україна.
Фахівець зауважив також, що видавництву суттєво бракує перекладачів непоширених мов (наприклад скандинавських країн).
Красовицький тим часом додав, що через складність професії нові кадри з'являються повільно.
"Школи українського перекладу не існує багато років. Була радянська школа українського перекладу. Я впевнений: завдяки зростанню можливостей комп'ютерних програм, пов'язаних із перекладом, і зміні поколінь, якість перекладів зросте через конкуренцію", - підсумував він.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що найбільше читають українці та які книги в топі у молоді.
Читайте також про звички українців під час війни та як найчастіше проводять своє дозвілля діти й дорослі.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.