Країни ЄС розсварилися через зростання кількості віз для росіян
Країни ЄС у 2025 році видали росіянам понад 620 тисяч шенгенських віз - на 10% більше, ніж роком раніше. Дані спровокували напругу серед дипломатів ЄС і оголили глибокий розкол між Францією, Італією та Іспанією з одного боку і країнами Балтії та Польщею - з іншого.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv.
Цифри, які розсварили ЄС
Російські громадяни подали понад 670 тисяч заявок на шенгенську візу у 2025 році - майже на 8% більше, ніж у 2024-му. Видано понад 620 тисяч віз. Понад 477 тисяч із них - туристичні, що становить близько 77% від загальної кількості.
Три чверті всіх заявок припадають на Францію, Італію та Іспанію. Найбільше зростання показала Франція - плюс 23% порівняно з 2024 роком. У Франції проживає понад 56 тисяч росіян, значна частина яких - на Лазурному березі, де заморожено понад 50 об'єктів нерухомості, пов'язаних із санкційними особами.
Скандал із прихованою статистикою
В центрі скандалу - внутрішній моніторинговий документ Єврокомісії "Шенгенський барометр". Дані про візи для росіян спровокували такі гострі суперечки, що зі свіжої версії документа їх просто прибрали. Кілька дипломатів звернули на це увагу під час обговорень. Після того як вісім країн ЄС підняли це питання, цифри повернули - але вже в окремий технічний додаток.
Розкол у підходах
Країни Балтії та Польща давно наполягають: росіяни не мають права на туристичні поїздки до Європи, поки Москва веде війну проти України. Франція та інші країни заходу Європи дивляться на це інакше - частково через економічні зв'язки, частково через аргумент, що ізоляція росіян може відрізати їх від світу за межами кремлівської пропаганди.
Єврокомісія нагадала, що ще у 2022 році рекомендувала країнам-членам депріоритизувати заявки від росіян. ЄС також повністю призупинив угоду про спрощення візового режиму з Росією і у 2025 році скасував багаторазові візи для росіян.
Раніше Естонія запропонувала назавжди закрити для російських військових, які воювали проти України, кордони Шенгену. За словами прем’єра Крістена Міхала, після війни такі люди можуть стати загрозою для європейської безпеки.
Нині ініціативу Таллінна обговорюють у Євросоюзі. Єврокомісія вже отримала завдання від Європейської ради проаналізувати можливість впровадження цих обмежень.