Комітет ВР утретє підтримав оподаткування посилок: на скільки можуть подорожчати товари

Головне:

• У разі ухвалення законопроєкту ПДВ за ставкою 20% нараховуватиметься на повну вартість товару, починаючи з першого євро.
• Для покупок через електронні платформи податок планують включати у кінцеву ціну, а його сплатою займатиметься маркетплейс.
• За сім місяців 2026 року вартість міжнародних посилок становила 136,3 млрд грн, із яких 56,8 млрд грн не оподатковувалися ПДВ.
• Мінфін очікує близько 10 млрд грн додаткових бюджетних надходжень щороку.
• Запуск нової системи передбачений не раніше 1 січня 2027 року і лише після готовності необхідної інфраструктури.

Що відбувається з пільгою на посилки до 150 євро

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти за основу та в цілому законопроєкт №15112-д з урахуванням техніко-юридичних правок. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.

Водночас народний депутат Ярослав Железняк заявив, що комітет уже втретє підтримав до першого читання законопроєкт про скасування пільги для посилок вартістю до 150 євро. Йдеться про законопроєкти №15460 та №15112-д.

За словами нардепа, міністр фінансів Сергій Марченко, презентуючи цю ініціативу, заявив, що без прийняття цього законопроєкту Україна може не отримати 4 млрд євро.

Законопроєкт №15112-д є податковою частиною пакета змін щодо оподаткування міжнародних посилок та електронної торгівлі.

Наразі товари в міжнародних відправленнях вартістю до 150 євро звільнені від сплати ПДВ. Запропоновані зміни передбачають скасування цієї пільги для комерційних товарів. У такому разі ПДВ за ставкою 20% нараховуватиметься на повну вартість товару – починаючи з першого євро.

Для товарів, які купують через електронні платформи, передбачений окремий механізм: ПДВ включатиметься у кінцеву вартість покупки, а його нарахування та перерахування до бюджету здійснюватиме сама платформа.

Чому хочуть скасувати пільгу

Міністр фінансів Сергій Марченко пояснює реформу необхідністю створити однакові правила для українського та іноземного бізнесу.

За його словами, українські виробники та імпортери сплачують ПДВ, тоді як частина товарів, що надходять із-за кордону через міжнародні відправлення, користується податковою пільгою. При цьому обсяги такого імпорту значно зросли.

За даними Митниці, у 2025 році в Україну надійшло міжнародних поштових та експрес-відправлень на 167,3 млрд грн. Із цієї суми 92,9 млрд грн, або 55,5%, не оподатковувалися через чинну пільгу.

Для порівняння, у 2023 році обсяг неоподатковуваного імпорту становив близько 40 млрд грн. Таким чином, за два роки він збільшився більш ніж удвічі.

Тенденція зберігається і у 2026 році. За сім місяців загальна вартість міжнародних посилок уже досягла 136,3 млрд грн. При цьому 56,8 млрд грн, або 42% їхньої вартості, не оподатковувалися ПДВ.

У Мінфіні вважають, що чинна система також створює умови для дроблення комерційних партій на окремі відправлення, щоб уникати сплати податків.

Скільки грошей отримає бюджет

За оцінкою Сергія Марченка, після запровадження нової моделі бюджет щороку може отримувати близько 10 млрд грн додаткових надходжень.

Міністр також пов’язує реформу з необхідністю скорочувати структурний дефіцит платіжного балансу. За його словами, за плинний рік він уже становить близько 50 млрд доларів.

За сім місяців 2026 року імпорт зріс на 33%, тоді як експорт – лише на 4%. Таким чином, темпи зростання імпорту майже у вісім разів перевищили темпи зростання експорту.

У Мінфіні наголошують, що додаткове оподаткування має не лише збільшити бюджетні надходження, а й створити більш рівні умови для українських виробників.

Чи доведеться покупцям самим платити ПДВ

У разі покупок через міжнародні маркетплейси громадяни не повинні будуть самостійно розраховувати податок чи оформлювати додаткові документи.

Мінфін планує застосувати механізм IOSS (Import One-Stop Shop), який використовується в Європейському Союзі.

За такою моделлю покупець під час оформлення замовлення одразу бачить кінцеву ціну з урахуванням ПДВ та сплачує її одним платежем. Далі електронна платформа адмініструє податок і перераховує його до бюджету.

При цьому кінцева ціна товару не обов’язково зросте рівно на 20%. За словами Марченка, продавець або маркетплейс може частково компенсувати податок за рахунок власної маржі, змінити ціну чи запропонувати знижку.

У Мінфіні також розраховують, що частину імпортних товарів зможуть замістити українські аналоги.

Коли можуть запрацювати нові правила

Запровадження нової системи не планується раніше 1 січня 2027 року.

За словами Сергія Марченка, вона почне діяти лише після того, як буде підтверджена готовність усіх учасників ринку міжнародних поштових відправлень та необхідних ІТ-рішень.

Тобто до запуску нової моделі мають підготувати відповідну інфраструктуру, щоб покупцям не довелося самостійно оформлювати та сплачувати податок.

Водночас законопроєкт ще має пройти парламентський розгляд. Рішення комітету є рекомендацією для Верховної Ради, а не остаточним запровадженням нових правил.