Комарницький зберігає вплив на розподіл землі Києва попри розшук НАБУ: що відомо
Денис Комарницький залишив Україну та перебуває у Відні (скрін з відео)
Попри скерування обвинувального акта у справі "Чисте місто" до ВАКС, частина її фігурантів зберегла посади в земельному блоці Києва, а Денис Комарницький, якого слідство вважає організатором злочинної організації, продовжує впливати на розподіл столичної землі.
РБК-Україна розповідає, як Комарницький зберігає вплив, чому земельна комісія Київради заблокована та які фінансові наслідки це має для міста.
Земельна комісія Київради фактично не працює
Профільна комісія Київради налічує 24 депутати та розглядає питання оренди, продажу й передачі комунальних ділянок. Після викриття НАБУ і САП корупційної схеми в лютому 2025 року її повноцінна робота фактично зупинилася.
Із зими 2025 року комісія провела лише одне засідання - з воєнного питання і без голови. Звичайні засідання блокують депутати, які відмовляються працювати під керівництвом Михайла Терентьєва через його фігурування в антикорупційній справі.
Попри це, Терентьєв досі очолює комісію. У матеріалі Bihus.Info розповідалося, як він разом із Комарницьким та колишнім секретарем Київради Володимиром Бондаренком обговорював, які земельні питання потрібно виносити на голосування. Крім того, Терентьєв нібито шукав комерційно привабливі ділянки для подальшої забудови.
5 листопада 2026 року Терентьєв перейшов із фракції "УДАР" до "Батьківщини", однак залишився головою комісії. Спроба включити до порядку денного питання про зміну її керівника провалилася - пропозицію підтримали лише 17 депутатів.
У складі комісії залишається й інша фігурантка справи - депутатка Олена Марченко. Посаду директорки департаменту земельних ресурсів КМДА зберегла Валентина Пелих.
Як Комарницький зберігає вплив на земельні рішення
Кадрова ситуація в земельному блоці Києва важлива не лише через заблоковану роботу комісії. Як пише "Економічна правда", навіть перебуваючи у Відні, Комарницький продовжує впливати на ухвалення рішень щодо комунальної землі. Через окремих депутатів і чиновників він нібито зберігає можливість контролювати підготовку та просування земельних проєктів.
Джерела видання стверджують, що Комарницький зацікавлений у збереженні Терентьєва на посаді голови комісії. На можливу заміну керівника він погоджується лише за умови призначення людини зі свого оточення. Один зі співрозмовників переказав його позицію так: "Земля моя, я буду нею управляти".
Таким чином, проблема не обмежується нездатністю депутатів зібратися на засідання. Збереження нинішнього керівництва комісії відповідає інтересам Комарницького, а отже, може перешкоджати перезавантаженню всієї системи ухвалення земельних рішень.
Через блокування комісії зависли мільярди
Параліч земельної комісії має й цілком конкретні фінансові наслідки. За оцінкою її голови, у Київраді накопичилися проєкти рішень, які потенційно могли б принести міському бюджету близько 5 млрд гривень.
Загалом надходження від земельних операцій у бюджеті Києва на 2026 рік заплановані на рівні 7 млрд гривень - близько 6% доходів міста.
Водночас орендна плата та земельний податок продовжують надходити. Як зазначив депутат Київради Дмитро Білоцерковець у коментарі ЕП, зупинилися насамперед операції з продажу та викупу землі. Через затримки в невизначеному становищі опинилися й підприємці, яким потрібно оформити або продовжити права на ділянки.
Чому земельні питання стали заручниками внутрішнього конфлікту в комісії, стає зрозуміліше з матеріалів антикорупційного розслідування, яке й спричинило кризу в земельному блоці столиці.
Що відомо про справу Комарницького
Комарницький залишив Україну на початку 2025 року під час проведення операції "Чисте місто". 10 лютого НАБУ оголосило його в розшук. Згодом журналісти знайшли колишнього депутата у Відні.
За інформацією Bihus.Info, у жовтні 2025 року в Австрії за участю українських детективів провели обшук у Комарницького та допитали його.
За версією слідства, учасники злочинної організації використовували механізми незаконного заволодіння комунальною землею, зокрема так звані "туалетні схеми". Вони реєстрували на ділянках невеликі споруди, щоб отримати землю поза конкурсом нібито для їхнього обслуговування.
6 жовтня 2026 року НАБУ і САП скерували обвинувальний акт у справі до суду. За даними антикорупційних органів, протягом 2023-2024 років учасники організації планували заволодіти землею територіальної громади Києва вартістю понад 70 млн гривень. У справі дев'ять обвинувачених.
Підготовче засідання у ВАКС призначили на 15 жовтня, однак його не вдалося завершити через неявку двох обвинувачених (Дениса Комарницького і Олени Богославської) і відсутність захисника одного з фігурантів.
Наступне засідання відбулося 30 жовтня. Тоді суд задовольнив клопотання захисту про колегіальний розгляд справи - її слухатимуть троє суддів. Сам Комарницький на засідання не з'явився.
Прокурор також порушив питання про спеціальне судове провадження щодо Комарницького, Богославської та Аліси Соболь, які перебувають за кордоном. До розгляду справи по суті суд поки не перейшов. Наступне засідання призначене на 20 листопада 2026 року.
Нові правила не перезапустили земельну систему Києва
Після викриття схеми Київрада ухвалила нові правила розгляду земельних питань за рекомендаціями НАБУ. Вони передбачають черговість розгляду заяв за датою подання документів через ЦНАП, автоматичне відхилення проєктів, які не отримали підтримки комісії, та обмеження можливостей для використання "туалетних схем".
Однак самі правила не усунули головної проблеми - земельна комісія фактично не працює. Її керівник і частина фігурантів справи залишаються на посадах, а Комарницький, вочевидь, продовжує зберігати вплив на земельні питання столиці.
Тож розслідування, яке мало викрити механізми незаконного розподілу комунальної землі, поки не призвело до повноцінного перезавантаження системи.
Докладніше про те, хто такий Денис Комарницький, а також про гучні скандали за його участю та операцію "Чисте місто", раніше ми писали в окремому матеріалі.
