Калькулятор замість ракети: 5 пристоїв які перевершили комп'ютер Apollo 11
Apollo 11 керували комп'ютером, слабшим за звичайну світлодіодну лампу (фото: Pexels)
Бортовий комп'ютер, що здійснив висадку людини на Місяць у 1969 році, за обчислювальними параметрами поступається навіть сучасним дитячим калькуляторам і розумним лампочкам.
Про це пише РБК-Україна, посилаючись на BGR.
Пристрої, які перевершують бортовий комп'ютер Apollo 11
Для забезпечення зльоту та навігації корабель Apollo 11 мав суворі обмеження щодо ваги. Через це модуль AGC володів лише 4 КБ оперативної пам'яті (RAM) та 72 КБ постійної пам'яті (ROM), працюючи на частоті близько 0,043 МГц.
Для порівняння, майже будь-який сучасний пристрій перевершує ці показники у сотні тисяч або мільйони разів.
Популярні побутові гаджети, що перевершують AGC за потужністю:
Графічний калькулятор (наприклад, TI-84): працює приблизно в 350 разів швидше за AGC, має 149 КБ RAM та 3 МБ ROM.
Розумна світлодіодна лампа оснащується процесором із частотою 192 МГц, має 276 КБ RAM та 128 КБ ROM для керування бездротовим зв'язком і графіками роботи.
Автомобільна мультимедійна система: стандартні системи на базі Android потребують щонайменше 4-8 ГБ RAM (що у мільйон разів більше за обсяг пам'яті Apollo 11), а преміальні медіаплатформи - до 24 ГБ RAM.
Сучасний смартфон: iPhone має від 8 до 12 ГБ оперативної пам'яті, що у 2-3 мільйони разів перевищує параметри місячного модуля.
Нагадаємо - під час орбітальної місії Artemis II астронавти використовували iPhone 17 Pro Max як камери для зйомки.
Смарт-годинник: гаджет вагою всього 61,5 грама (наприклад, Galaxy Watch Ultra 2) має 2 ГБ RAM, що у пів мільйона разів більше за пам'ять AGC, який важив близько 30 кг.
Історичний контекст та еволюція
Наземні комп'ютери NASA у Центрі управління польотами мали значно більші обчислювальні потужності.
Проте через затримку радіосигналу в кілька секунд усі критичні навігаційні розрахунки доводилося виконувати безпосередньо на борту корабля.
Сучасний технологічний стрибок демонструє, що пристрої, які сприймаються як повсякденні дрібниці, мають ресурси, про які інженери місячної програми 1960-х років не могли й мріяти.
