Київ уже сьомий день перебуває в режимі постійних тривог, які б'ють по роботі бізнесу. Зокрема, й торгових-розважальних центрів, як Lavina, Blockbuster і Mandarin.
Як працюють в таких умовах столичні ТРЦ – РБК-Україна розпитало Олександра Черніцького, голову правління Mandarin Plaza Group.
– Як такі умови впливають на роботу ТРЦ Lavina, Blockbuster і Mandarin та чи можете ви оцінити збитки від вимушеного простою?
– Збитки ми ще не підраховували, тому що це неможливо. У нас воно не так працює, не день в день. Безумовно, нас це дуже всіх і розчаровує і дратує, тому що ми відпрацьовуємо всі тривоги до єдиної. Ми не нехтуємо цими правилами безпеки, тому що, це далеко не жарти.
Кожна тривога – зачиняються повністю торговельні центри. Ви можете собі уявити, як це орендарям важко, особливо великим, де багато вітрин, вони їх починають закривати, у когось чеки відкриті, хтось там кидає речі свої... І як працює охорона у цьому випадку і там все прослідкувати, щоб щось там не сталося. Також фудкорти, ви можете уявити, що трапляється – люди взяли їжу, хтось сидить їсть, і тут перерва, і негайно вони повинні покинути територію.
Є спротив іноді з боку клієнтів, які кажуть: "ну що ж ви, дайте нам доїсти чи там щось доробити". А ми намагаємось негайно їх евакуювати, щоб вони покинули приміщення і в укриття всі бігли. Можете уявити, що воно дає всім.
Потім після цього певна кількість клієнтів не повертається, вони вже по домівках розбігаються, хтось повертається. І оце окреме питання теж.
– З приводу клієнтів. Чи відчуваєте ви зміну поведінки відвідувачів: чи зменшився загальний потік людей у дні масованих і тривалих атак?
– По-різному. У нас три торговельних центри зараз працюючих – Lavina Mall, Blockbuster Mall і Mandarin Plaza. Всі мають різне розташування, десь є метро, десь немає, хтось їде на машині, хтось на транспорті громадському. І від цього теж залежить поведінка клієнтів.
Як затяжні тривоги впливають на роботу ТРЦ у Києві (facebook.com/lavinamall.ua)
Хтось не може собі дозволити просто взяти і поїхати, і вони очікують в укритті. Хтось негайно сідає у свій особистий автомобіль і їде додому. Тому це різна поведінка, різний такий патерн.
А якщо це 11 раз на день, і коли там тривога там по 20-30 хвилин, ви можете собі уявити, треба бути вже дуже стійким таким покупцем, який дуже хоче щось собі купити, що він буде чекати. Вони іноді просять: "а можна мені закінчити покупку", а ми не можемо цього робити, бо перш за все, важлива безпека.
– А яка зараз ситуація з укриттями безпосередньо у ваших торгово-розважальних центрах? Чи є вони?
– Укриття, звісно ж, є. Там де архітектура дозволяла зробити їх у підземних сховищах, там простіше, там і плити такі міцні. А там де їх нема, потрібно було робити. Ми там робили захисні споруди спеціальні, проводили роботи з укріплення. Щоб воно було укриттям, щоб його прийняли – це були певні спеціальні заходи.
– Як ви ставитеся до ідеї розділити тривоги на "жовтий" (дронова атака) та "червоний" (ракетна небезпека) рівні, за яких бізнес самостійно вирішуватиме питання роботи? Чи не вважаєте ви це перекладанням відповідальності?
– Знаєте, як нам це запропонують у законодавстві, так і будемо робити. Зараз щодо цього дуже важко сказати. Це ж не питання особистої відповідальності чи перекладання відповідальності з одного на іншого. Тут питання, якщо буде така диференційована система, це буде може й непогано.
Просто я не розумію, хто може чітко дати таку безпекову оцінку, що безпечно, а що небезпечно, тому що я й сам для себе не можу цього зрозуміти. Хто скаже: "там дрони летять не в ваш бік", а потім воно прилетить, і хто скаже потім: "а я вирішив так, що це було жовте, а це червоне".
Як у столичних ТРЦ ставляться до ідеї розділити тривогу на рівні (mandarinplaza.ua)
Нехай вони спочатку розберуться, як вони це будуть робити. У нас Київ і Київську область не так давно розділили. А так летить десь далеко, а тривога в центрі міста, і місто паралізовано і все зачиняється. Якщо вони зможуть чітко зробити цю диференціацію і ми будемо точно знати, що воно летить десь в Броварах, ну тоді в центрі можна працювати – це одне. А коли ти не знаєш, чим воно все закінчиться, ну не знаю, хто як вчинить.
Я за науковий підхід до цього питання. Якщо зроблять так чітко, то ми будемо задоволені. Ми зацікавлені, щоб працювати якомога більше, а не менше, тому якщо нам дадуть таку можливість, ми з задоволенням її будемо сприймати.
– Чи обговорювали ви цю ситуацію з колегами по ринку і які бачите шляхи вирішення? Можливо, готуєте спільні ініціативи чи пропозиції до влади?
– Ми обговорюємо. У всіх це проблема, у всіх вона дуже схожа. Всі ми знаємо проблематику і орендарів, і орендодавців, і намагаємось зробити всім комфортні якісь умови. Ми будемо ну дуже щасливі, якщо ми зможемо це зробити.
– Чи існує реальний ризик закриття магазинів або виходу орендарів із ТРЦ, якщо затяжні тривоги триватимуть і надалі?
– Все можливо. Це ж не питання просто безпеки, там є комерційна складова. Якщо в них не буде ніякого бізнесу, ну я не думаю, що довго так протримається бізнес.
Тому важливо, щоб цю проблему розумів уряд. Розумів, що буде з економікою, якщо почнуть закриватися спочатку магазини, а потім і торговельні центри. Ви ж розумієте, що якщо певний відсоток магазинів буде закриватися в такому ТРЦ, то і він недовго проживе. Пустими стояти ніхто не буде, ви ж розумієте. І скільки податків ми не доплатимо в економіку нашої країни під час війни, ви можете уявити собі.
Тому це дуже важливо, щоб до нас прислуховувались, якщо ми вийдемо з якимись пропозиціями якогось більш диференційованого підходу до роботи таких закладів. Важливо прислуховуватись, тому що це ж все пов'язано одне з іншим і дива не станеться, якщо просто нас не будуть чути.
Я думаю, що всім це зрозуміло, очевидно, тому я сподіваюсь на розуміння. Всі у цьому зацікавлені. І орендарі, і орендодавці, і наша країна.