Як українці у давнину відзначали Обжинки: значення свята, традиції та обряди
Що за свято Обжинки та які були у давнину традиції святкування (фото: Getty Images)
Жнива в Україні завершувалися в кінці серпня і на полі починалося свято. Обжинки в Україні були не лише відпочинком після важкої праці, а й народним обрядом подяки землі за врожай.
Чому плели вінок із колосся, що символізував "дідух" у хаті та як відзначали завершення збору хліба, розповідає РБК-Україна.
Свято, народжене з праці
Обжинки - це завершальний етап жнив, коли господарі й громада вшановували землю, жниці та врожай. У різних регіонах України обжинки могли називатися також діжки, дожинки, зажинки (якщо йшлося про початок збору врожаю), але суть залишалась єдиною - подяка природі та спільне святкування праці.
Копиці снопів пшениці (фото: Вікіпедія)
Обрядовість і символи
Коли скошували останній сніп, його прикрашали стрічками, польовими квітами та часто формували з нього "дідуха" - символ духу поля.
Цей сніп ставився на почесне місце в хаті до Різдва. Часто дівчата плели вінок із колосків, що символізував родючість і щедрість.
Дідух, прикрашений жовто-блакитними стрічками (фото: Вікіпедія)
Збирання останніх колосків супроводжувалося піснями - жнивними або обжинковими, де славили працю і просили доброго наступного врожаю.
Жниварський вінок (фото: Вікіпедія)
Свято для всієї громади
Після важкої праці люди збиралися на застілля просто неба чи в господарських дворах. Частувалися пирогами, кашею, узваром, співали, танцювали, водили хороводи.
Господиня першою виносила хліб-сіль - як символ добробуту. Іноді влаштовували обжинкові обряди з театралізованими виставами, у яких жниці й жниварі жартома змінювались ролями, відтворюючи події жнив.
Обжинки як соціальний код
Це свято було не просто ритуалом, а способом об’єднання громади. Жнива були часом спільної важкої праці, а обжинки - це час спільної радості і єднання. У деяких селах традиція зберігається досі - як фольклорне дійство або маленький фестиваль.
Як святкують сьогодні
У сучасних реаліях обжинкові свята часто реконструюють етнографічні колективи, музеї просто неба, або вони проходять у форматі аграрних фестивалів. Проте незмінним залишається сенс - вшанування праці на землі та вдячність за її дари.
Вас також може зацікавити:
- Які традиції Івана Купала вже майже не використовуються
- Чому у давні часи не можна було прати вночі
- Для чого клали кропиву в ліжка
Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Інститут народознавства НАН України, Енциклопедія українознавства, Музей народної архітектури та побуту у Львові, Вікіпедія.
