Як Україна змусила НАТО переглянути захист від дронів: нова стратегія альянсу
Фото: військові альянсу НАТО (Getty Images)
НАТО переглядає свою стратегію повітряного спостереження під впливом досвіду воєн в Україні та Ірані, де низьколітаючі дрони та ракети стали головною загрозою.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Breaking Defense.
"Цінова війна" як нова реальність
За словами адмірала Вандіє, сьогодні Альянс змушений думати в категоріях "цінової війни": вартість одного пострілу, найкращі способи виявлення та знищення цілі за оптимальною ціною порівняно з витратами противника.
"Ми бачимо, що відбувається в цих місцях. Сьогодні єдине, що ми маємо - це цінова війна, де ми повинні думати на економічній основі", - наголосив він.
НАТО переосмислює весь спектр спостереження та оборони: інтегрований моніторинг повітряного простору, системи управління та зв’язку, засоби ППО. Це стає критичнішим для тривалої війни, ніж просто кількість ракет.
Нова система замість застарілих AWACS
Ключовим елементом посилення спроможностей є програма AFSC (Allied Federated Surveillance & Control). Вона має замінити застарілі літаки E-3A AWACS, які перебувають на озброєнні з 1980-х років. Однак наступний AWACS не буде єдиною платформою - це буде "система систем".
"Вона використовуватиме космічні, повітряні, наземні компоненти, а також покращені радари, які буде дуже важко знищити", - пояснив Вандіє.
У листопаді 2025 року багатомільярдна угода на шість літаків Boeing E-7A Wedgetail як тимчасової платформи провалилася через втрату "стратегічних та фінансових підстав". Для прискорення програми НАТО минулого місяця оголосило запит до промисловості щодо технологій виявлення повітряних загроз на висотах до 10 000 футів.
Проміжне рішення
Група з 10 країн-членів НАТО погодилася придбати заміну для флоту E-3A в межах початкової ініціативи AFSC, але тип літака ще не обрано. Очікується, що посилена система спостереження буде використовувати дані не лише з нових платформ, а й із повітряних (підвісних або пілотованих), наземних, морських та космічних засобів держав-членів.
За планом, на основі отриманих відповідей від промисловості, НАТО до кінця 2026 року підготує програму створення першої черги цієї системи.
Останнім часом дискусії про посилення оборонної автономії Європи значно активізувалися. Як писало WSJ, європейські країни почали таємно розробляти "план Б" на випадок виходу США з НАТО - щоб мати змогу самостійно стримувати російську агресію без підтримки американських військ.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес прямо заявив, що ЄС має рухатися до створення власної армії та глибшої оборонної інтеграції, аби взяти безпеку у власні руки.
Водночас головною перешкодою залишаються темпи переозброєння. Генсек НАТО Марк Рютте та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час переговорів у Брюсселі наголосили, що виробництво зброї в Європі потрібно терміново прискорити - нинішні темпи є надто повільними для існуючих загроз.
