Російські ударні дрони використовують mesh-мережі, щоб проривати українську ППО, але вже снує кілька методів ефективного впливу на них.
Про це у коментарі РБК-Україна повідомив інженер BlueBird Tech.
Головне:
Mesh-мережа – це децентралізована мережа, в якій кожен вузол (нода) може не лише приймати та передавати дані, а й ретранслювати їх іншим вузлам. Завдяки цьому інформація передається від ноди до ноди без залежності від єдиного центру управління або окремого вузла зв'язку.
Така архітектура забезпечує високу стійкість мережі до втрати окремих елементів і дозволяє автоматично перебудовувати маршрути передачі даних у разі пошкодження чи відключення частини мережі.
За словами експерта, засоби РЕБ можуть впливати на МЕШ-мережі на фізичному рівні. Зокрема, засоби радіоподавлення створюють перешкоди в робочому частотному діапазоні, через що окремі вузли можуть втрачати зв'язок між собою.
Однак завдяки багатошляховій маршрутизації мережа здатна знаходити альтернативні маршрути передачі даних в обхід ділянок, де спостерігається радіоподавлення. У такому випадку зазвичай знижується пропускна здатність мережі, збільшуються затримки передачі даних, але повний розрив зв'язку не обов'язково настає.
Для повного порушення роботи mesh-мереж, як правило, необхідно створити зону подавлення значної площі або вплинути на критично важливі вузли, через які проходить значна частина трафіку. Крім того, засоби радіорозвідки можуть виявляти активні передавачі в мережі, визначати їхнє місцеположення та використовувати отриману інформацію для подальшого подавлення або вогневого ураження.
У BlueBird Tech підкреслили, що можливість ефективного впливу РЕБ на реактивні або далекобійні ударні безпілотники залежить від принципів їхньої навігації та управління. Відомо, що безпілотники сімейства Shahed-136 використовують інерційну систему навігації з періодичною корекцією за сигналами супутникових навігаційних систем, таких як GPS або ГЛОНАСС.
Інерціальна навігація працює автономно та не потребує зовнішніх радіосигналів для визначення положення під час польоту. Саме тому класичні засоби РЕБ не можуть безпосередньо впливати на роботу інерціальної системи. У випадку польоту виключно за інерціальною навігацією ефективними засобами протидії залишаються системи протиповітряної оборони, зенітна артилерія та інші засоби фізичного ураження цілі.
Водночас РЕБ може впливати на супутникову навігацію. Подавлення сигналів GPS або ГЛОНАСС здатне знизити точність навігації та збільшити похибку виходу безпілотника в задану точку. Окремо існує можливість спуфінгу – нав'язування хибних навігаційних сигналів, які можуть змусити безпілотник помилково визначати своє місцеположення та відхилятися від маршруту.
У відкритих джерелах також періодично з'являються повідомлення про можливі експерименти з оснащенням окремих далекобійних ударних БпЛА двосторонніми каналами зв'язку для корекції польоту або зміни цілі під час виконання завдання. Однак наявність таких можливостей у серійних безпілотниках типу Shahed-136 достовірно не підтверджена.
На думку інженера, якщо безпілотник обладнаний каналом дистанційного управління або передачі команд, такий канал потенційно може бути об'єктом впливу засобів РЕБ. У разі його успішного подавлення безпілотник втрачає можливість отримувати коригувальні команди та продовжує політ за заздалегідь закладеним алгоритмом або резервним режимом навігації.
Ефективність такого впливу залежить від архітектури системи зв'язку, застосованих методів захисту каналу передачі даних та характеристик конкретного комплексу РЕБ.
Загалом, РЕБ може суттєво впливати на окремі елементи навігації та управління далекобійними ударними БпЛА, проте його ефективність визначається конкретною конструкцією безпілотника, використовуваними системами навігації та наявністю або відсутністю каналів радіозв'язку під час польоту.
Нагадаємо, як раніше повідомляло РБК-Україна, радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов розповів про тестування нових засобів РЕБ проти реактивних "Шахедів".