Угода між Іраном, Китаєм, Великобританією, Францією, Німеччиною, Росією та США була підписана в 2015 році. Вона мала покласти край багаторічному протистоянню і відкрити нову сторінку у відносинах між Іраном і Заходом.
Втім, угода фактично перебувала у кризі протягом останніх років.
У 2018 році ще на першому терміні президент США Дональд Трамп вийшов з неї і відновив санкції проти Ірану. Рішення підтримав головний регіональний опонент Тегерану - Ізраїль.
Після цього Іран почав активно розвивати свою ядерну програму, а спроби Європи відновити угоду зазнали невдачі.
Закон про припинення співпраці з МАГАТЕ
У червні іранський парламент ухвалив закон про припинення співпраці з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), що стало черговим кроком до розриву угоди.
У відповідь Велика Британія, Німеччина та Франція запустили процедуру так званого “повернення санкцій”, яка передбачає автоматичне відновлення обмежень ООН, якщо Іран порушує свої зобов’язання.
Таким чином, "день припинення", призначений на 18 жовтня - рівно через 10 років після ухвалення резолюції Ради Безпеки ООН №2231, - став лише формальністю, що закріпила остаточний розпад угоди.
Позиція світової спільноти
Раніше президент Франції Еммануель Макрон після зустрічі з іранським колегою казав, що шанс на угоду зберігається, проте Тегеран не представив конкретних кроків.
"Угода все ще можлива. Залишилися лише години. Іран має виконати законні вимоги", - зазначав він.
Оскільки до встановленого дедлайну компромісу не було знайдено, санкції ООН поновилися автоматично.
Вони включають ембарго на постачання зброї, заборону на збагачення урану, обмеження на ракетні програми, заморожування активів та заборону на поїздки для іранських чиновників та компаній. Економіка країни, яка вже ослаблена санкціями останніх років, ризикує зіткнутися з новим ударом.