Інопланетянин з "Проєкту "Аве Марія" став реальним роботом: як він виглядає
ШІ дав голос персонажу Енді Вейра (скриншот: YouTube-канал Leviathan engineering)
Інженер-ентузіаст із Leviathan Engineering створив функціонального робота, який є точною копією інопланетянина Роккі з науково-фантастичного бестселера Енді Вейра "Проєкт "Аве Марія". Замість звичайної статичної фігурки розробник представив інтерактивну машину, що здатна жестикулювати, розпізнавати голос та спілкуватися.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Interesting Engineering.
Технічна база
Щоб Роккі міг впевнено рухатися та миттєво реагувати на голос, інженер використав потужне сучасне залізо.
Обчислювальний центр - "мозком" пристрою став мікрокомп'ютер Raspberry Pi 5, який обробляє складні алгоритми поведінки.
Складна механіка. За рухи відповідають десять сервоприводів із металевими шестернями. Це дозволяє роботу не лише махати руками, а й присідати чи зміщувати центр ваги, імітуючи жваву поведінку інопланетянина.
Міцний корпус: деталі надрукували на 3D-принтері, попередньо посиливши конструкцію у Fusion 360, щоб суглоби не ламалися при активному використанні.
Функціональність без інтернету
Однією з головних особливостей розробки є її автономність - більшість процесів відбувається безпосередньо на самому пристрої.
Переваги:
Локальна мова: для розпізнавання голосу використана система Vosk, тому Роккі розуміє команди без підключення до мережі. Озвучка ж відтворена через інструмент Piper, який зберіг той самий специфічний ритм мовлення, описаний у книзі.
Живі діалоги: відповіді генеруються ШІ-моделлю Gemini. Алгоритм створює не лише текст, а й відповідні жести, тож кожна реакція робота є унікальною.
Відсутність скриптів: на відміну від звичайних іграшок, у Роккі немає заздалегідь прописаних анімацій. Він обирає рухи у реальному часі залежно від того, що йому скажуть.
Процес розробки та ШІ-асистенти
Розробник залучав Claude для написання та структурування коду, що керує взаємодією між мовою та моторикою Роккі.
Шлях до фінальної версії супроводжувався численними випробуваннями: перші прототипи на шнурах і шківах виявилися занадто неточними, тому їх замінили на прецизійні сервоприводи.
Довелося також попрацювати над міцністю друкованих деталей та охайністю внутрішньої проводки. Як результат - світ побачив не просто технічне досягнення, а справжнє втілення характеру, який так полюбили читачі "Проєкту "Аве Марія".
